Онлайн зустріч з FSD на тему: “Мінна небезпека”

Мінна небезпека: досвід,що рятує життя

«3 березня 2026 року студенти факультету землевпорядкування НУБіП України мали унікальну можливість відвідати онлайн-сесію із фахівцями Швейцарського фонду з протимінної діяльності (FSD). Організація заходу стала можливою завдяки підтримці заступниці декана Колеснік Наталія факультету землевпорядкування та куратора групи 1-ЗВ-3 Євгена Бутенка, які розуміють, що для майбутніх землевпорядників знання з мінної безпеки є професійною необхідністю.Знання про мінну небезпеку допомагають студентам вчасно розпізнати приховану загрозу в повсякденному житті та не стати черговою жертвою нерозірваного боєприпасу. Воно формує культуру безпеки, яка дозволяє зберегти життя собі та оточуючим у критичній ситуації. Ця зустріч стала важливою частиною навчального процесу, присвяченою темі «Мінна небезпека та ризики, пов'язані з вибухонебезпечними залишками війни». На продемонстрованих кадрах вебінару ми бачимо реальні наслідки конфлікту та різноманітність загрози: від зруйнованих багатоповерхівок, що стали мішенями для обстрілів, до уламків ракет та БПЛА (зокрема, «Shahed»), які роками можуть ховатися у полях та лісосмугах.

Хто такі FSD?

Швейцарський фонд із протимінної діяльності (FSD) — це круті професіонали зі Швейцарії, які допомагають Україні очищати землю від усього того смертельного заліза, що залишила війна. Вони працюють у нас ще з 2015 року і займаються не лише розмінуванням полів чи лісів, а й захистом людей через навчання. Власне, їхня головна місія — зробити так, щоб звичайні люди, студенти та фермери знали, як розпізнати небезпеку і не стати її жертвою. По суті, FSD — це ті, хто першими повертають безпеку в деокуповані міста, даючи нам можливість знову ходити своїми вулицями без страху.

Касетні боєприпаси: Невидима смерть під ногами

Найбільш підступною зброєю є касетні елементи. Вони мають невеликий розмір і часто губляться в густій траві, листі чи полях, що робить їх майже невидимими. Велика кількість таких суббоєприпасів не вибухає одразу, перетворюючись на протипіхотні міни. Вони надзвичайно чутливі до вібрацій або найменшого механічного впливу. Для молоді, що займається спортом чи прогулянками на природі, це головний ризик, адже звичайний крок може призвести до невідворотних наслідків.

Ракетні залишки

Після обстрілів на полях та відкритих місцевостях часто залишаються масивні металеві деталі — хвостовики та двигуни ракет. Помилково вважати їх порожніми бляшанками. Всередині таких конструкцій часто залишаються рештки ракетного палива, яке є надзвичайно агресивним хімікатом і може спричинити сильні опіки або раптове займання. Крім того, вага та глибина залягання таких уламків можуть свідчити про наявність під ними бойової частини, що застрягла глибоко в ґрунті.

Руйнування інфраструктури: Зони вторинного ризику.

Останнє фото зруйнованої багатоповерхівки демонструє середовище, де мінна небезпека стає "багатошаровою". Уламки будівельних конструкцій можуть приховувати касетні елементи, що залетіли у вікна, або нерозірвані снаряди, що застрягли між перекриттями. Для студентів, які займаються волонтерством або урбан-дослідженнями, важливо розуміти: будівельна нестабільність об’єкта помножується на ризик натрапити на боєприпас, що детонує від вібрації чи зміщення уламків.

Війна навчила нас багатьох речей, але найголовніша з них — це ціна людського життя.

Сьогодні мінна безпека перестала бути просто темою з підручників ДСНС, вона стала частиною нашого виживання. Зустріч із фахівцями FSD вкотре нагадала: небезпека не завжди виглядає як щось страшне та очевидне; іноді це просто шматок пластику в траві чи іржава залізяка біля під'їзду.

Ми не можемо миттєво прибрати всі міни з нашої землі, але ми точно можемо вберегти себе та своїх близьких. Знання, якими з нами поділилися експерти, — це не просто теорія для заліку, це наш реальний шанс на безпечне майбутнє. Тож будьмо пильними, не ігноруймо попереджувальні знаки та пам’ятаймо, що жодна цікавість чи ефектне фото не варті того, щоб ризикувати собою. Наше життя — це найбільша цінність, і зберегти його — наше спільне завдання.

Данило ПАЛІЙ
студент групи 1-ЗВ-3