"Лісовий колегіум": три дні відкриттів, які об’єднали природу, науку, творчість і технології

27–29 жовтня 2026 року навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства НУБіП України спільно з Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді МОН України провів триденний освітній захід «Лісовий колегіум»

Захід відбувся в межах співпраці між Інститутом та Центром на підставі підписаного меморандуму про об’єднання зусиль у просвітницькій роботі з активною молоддю. Його учасники отримали можливість зазирнути у світ сучасного лісового та садово-паркового господарства, дізнатися більше про дивовижні властивості дерев і познайомитися з технологіями, завдяки яким звичайна деревина перетворюється на справжні витвори інженерної думки та дизайну.

Ліс – це значно більше, ніж дерева. Це складна жива система, у якій відбуваються дивовижні природні процеси, простір для наукових досліджень, основа екологічної рівноваги, джерело матеріалів і натхнення для творчості. А ще – цілий світ професій, знань і можливостей, про які варто дізнаватися вже зі шкільної парти. Саме таку багатогранність лісової справи покликаний був відкрити учасникам «Лісовий колегіум». Спочатку організатори планували провести захід очно, однак через безпекові виклики, спричинені російською агресією, були змушені адаптуватися до обставин і перенести заняття в онлайн-формат.

Програму було побудовано так, щоб послідовно провести слухачів від пізнання життя лісових екосистем до створення сучасних ландшафтів і виготовлення виробів із деревини. Водночас організатори прагнули не лише розповідати про науку, а й залучати учасників до пізнавальних і творчих завдань. І попри перебої з електропостачанням, нестабільний зв’язок і повітряні тривоги, «Лісовий колегіум» відбувся! Тож розповідаємо, як це було.

Відкрили захід вітальними словами директор Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, доктор педагогічних наук, професор Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ та заступник директора ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Олександр ЛЕСНІК. Керівники підкреслили важливість співпраці освітніх установ, популяризації природничих наук і залучення молоді до пізнання навколишнього світу.

27 жовтня учасники поринули у світ лісового господарства – галузі, у якій знання про природні процеси поєднуються із сучасними технологіями, відповідальним природокористуванням і практичною роботою зі збереження та відтворення лісів. Програму відкрив виступ Євгенія ХАНЯ, кандидата сільськогосподарських наук, старшого викладача кафедри таксації лісу та лісового менеджменту, заступника директора Інституту з міжнародної діяльності, на тему «ШІ, доповнена та віртуальна реальність в лісах».

Чи можна порахувати дерева на планеті? Як виявити поширення шкідників ще до появи помітних ознак пошкодження? Чи здатні дрони висівати насіння, а роботи – виконувати лісогосподарські роботи? І чи можна навчитися керувати складною лісовою технікою, не виходячи з аудиторії? Ці запитання стали відправною точкою для знайомства з технологіями, які вже сьогодні змінюють підходи до дослідження, моніторингу та управління лісовими екосистемами.

Доповідач продемонстрував можливості дистанційного зондування Землі, штучного інтелекту та лазерного сканування (LiDAR), які дають змогу отримувати інформацію про висоту деревостанів, породний склад, структуру лісового намету й інші характеристики насаджень. Слухачі дізналися, як аналіз супутникових знімків і даних із безпілотних літальних апаратів допомагає виявляти пошкоджені дерева, відстежувати поширення осередків короїдів та оперативніше реагувати на лісові пожежі. Не менш цікавими були приклади використання дронів для висівання насіння деревних рослин, роботизованої техніки для виконання лісогосподарських робіт і спеціалізованих мобільних застосунків, за допомогою яких можна визначати види рослин, вимірювати дерева та проводити їх облік.

Окрему увагу було приділено використанню цифрових технологій у міському озелененні. Штучний інтелект допомагає виявляти дерева на супутникових знімках і створювати цифрові карти зелених насаджень, а застосунки доповненої реальності – проводити їх обміри. Справжньою подорожжю у майбутнє стало знайомство з VR-тренажерами для навчання операторів лісозаготівельної техніки, сферичними 360-градусними панорамами лісу та мартелоскопами – спеціально підготовленими навчально-дослідними ділянками, на яких майбутні фахівці можуть тренуватися в ухваленні лісогосподарських рішень. Зокрема, такі ділянки функціонують і на Боярській лісовій дослідній станції НУБіП України.

Особливо актуальною стала частина виступу, присвячена використанню дистанційних методів дослідження для оцінювання стану лісів України в умовах війни. Доповідач представив матеріали щодо масштабів впливу бойових дій на лісові території, пошкоджень екосистем, пожеж та інших порушень лісового покриву. Ці приклади продемонстрували важливість сучасних технологій моніторингу там, де проведення польових досліджень є складним або небезпечним. Водночас Євгеній Хань звернув увагу на обмеження цифрових інструментів: алгоритми можуть помилятися, результати дистанційних вимірювань потребують перевірки, а остаточні управлінські рішення мають спиратися на знання природних процесів та професійну відповідальність людини. Сучасний лісівник – це і знавець екосистем, і фахівець, здатний працювати з цифровими даними та інноваційним обладнанням.

Від цифрового майбутнього лісової галузі учасники перейшли до практичного питання: звідки береться ліс і скільки праці потрібно, щоб він виріс? Відповідь запропонував Олександр БАБИН, PhD, асистент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій, під час виступу «Лісокультурне виробництво: що це, стан, напрями діяльності».

Слухачі дізналися, що ліси можуть формуватися природним шляхом або створюватися за участі людини. У другому випадку йдеться про лісові культури, закладання яких потребує ґрунтовних знань, ретельного планування та тривалого догляду. Доповідач ознайомив учасників із загальними відомостями про ліси України, їхнім поширенням і породним складом, а також пояснив основні етапи лісокультурного виробництва. Особливу увагу було приділено лісовому насінництву – важливій складовій відтворення лісів. На прикладі сосни звичайної, дуба звичайного та кленів слухачі розглянули, як і коли заготовляють насіння, чому важливо враховувати його стиглість і якість та як організовують зберігання насіннєвого матеріалу. Йшлося також про вирощування садивного матеріалу й створення лісових насаджень.

Так учасники переконалися, що за звичним для нас лісовим краєвидом часто стоїть багаторічна праця фахівців, а створення нового лісу починається задовго до висаджування першого сіянця.

Завершила програму першого дня захоплива тема – «Суперсили лісових грибів», яку представила Іванна КУЛЬБАНСЬКА, доктор біологічних наук, доцент кафедри лісівництва. Гриби – одні з найзагадковіших організмів нашої планети. Ми звикли помічати їх переважно під час прогулянок лісом, однак їхній світ набагато різноманітніший, а біологічні можливості іноді видаються майже неймовірними. Чи можуть гриби світитися без електрики? Полювати, не маючи зубів? Використовувати дощові краплі для поширення спор? Або утворювати структури, схожі на корали?

Саме навколо таких несподіваних запитань була побудована розповідь. Учасники знайомилися з незвичайними представниками грибного світу, їхніми пристосуваннями до умов середовища, способами живлення, розмноження та взаємодії з іншими організмами. Серед прикладів були біолюмінесценція грибів, незвичайні форми плодових тіл, складні взаємозв’язки грибів із рослинами та тваринами.

Окремі явища, представлені в доповіді, стосувалися також слизовиків – організмів, які привертають увагу дослідників завдяки здатності до переміщення та змін форми. Яскраві ілюстрації й незвичайні біологічні факти допомогли показати, що гриби – не лише їстівні чи отруйні плодові тіла, а важливі учасники функціонування природних екосистем.

Перший день продемонстрував, наскільки різноманітною є сучасна лісова наука: від цифрових технологій і вирощування лісових насаджень до дослідження організмів, без яких неможливо уявити життя лісу.


28 жовтня учасники продовжили знайомство зі світом рослин. Цього разу увага була зосереджена на садово-парковому господарстві, ландшафтній архітектурі та мистецтві створення комфортного й естетично привабливого середовища. Дерева, кущі, квітники, газони й садово-паркові композиції не просто прикрашають населені пункти: вони формують зелену інфраструктуру, впливають на мікроклімат, підтримують біорізноманіття та створюють простори для відпочинку. Другий день став особливо інтерактивним: слухачі долучалися до гри-тренінгу, перевіряли свої знання у вікторині та отримали творче завдання. Розпочала програму Олена КОЛЕСНІЧЕНКО, доктор біологічних наук, професор, завідувачка кафедри ландшафтної архітектури та фітодизайну, з темою «Мій прекрасний сад – алгоритми створення та використання».

Чи достатньо висадити кілька красивих рослин, щоб отримати гармонійний сад? Створення зеленого простору – це послідовний процес, у якому поєднуються біологія, екологія, композиція, проєктування та сучасні технології. Доповідачка запропонувала слухачам пройти шлях від мрії до конкретного проєктного рішення: визначити потреби, дослідити ділянку, сформувати ідею, спланувати простір, дібрати рослини, реалізувати задум і забезпечити подальший догляд. Особливу увагу було приділено освітленості, ґрунтовим умовам, забезпеченості вологою, призначенню території та сезонній декоративності рослин. Учасники ознайомилися з цифровими інструментами ландшафтного проєктування, а також з професійними можливостями фахівця із садово-паркового господарства. Головна ідея виступу була простою і водночас важливою: гарний сад починається не з придбання рослин, а з розуміння потреб людини та природних умов місця.

Комунікаційною інтерактивною частиною заняття стала гра-тренінг із визначення «кольору імені». Олена Колесніченко запропонувала учасникам через асоціації та особисте сприйняття кольорів дослідити власне ім’я. Вправа допомогла поєднати розмову про колір у ландшафтному дизайні з елементами творчої уяви та самопізнання.

Продовжила програму Марія ШЕВЧУК, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції, з виступом «Дерева довкола нас». Дерева супроводжують людину практично всюди: у лісах, парках, скверах, уздовж вулиць, на подвір’ях і в садах. Проте чи завжди ми звертаємо увагу на їхнє різноманіття? Чи вміємо розрізняти види за характерними ознаками? І чи замислюємося, чому одні дерева залишаються зеленими протягом року, а інші щороку змінюють своє вбрання?

Під час виступу слухачі знайомилися з різноманіттям хвойних і листяних деревних рослин та основними морфологічними ознаками, за якими можна розпізнавати окремі види. На прикладах сосни, модрини, клена, робінії та інших рослин учасники розглядали особливості хвої, листків, пагонів, шишок, плодів й загального вигляду дерев. Знайомство з деревами стало нагодою поговорити і про їхню екологічну роль: формування середовища існування для інших організмів, вплив на мікроклімат, участь у кругообігу речовин та значення для життя людини. Уміння розпізнавати дерева – не лише навичка для майбутніх біологів, лісівників чи дендрологів, а й перший крок до уважнішого ставлення до природи довкола.

А щоб перевірити, наскільки уважно слухачі придивлялися до дерев і запам’ятали їхні характерні ознаки, Марія Шевчук провела інтерактивну вікторину на платформі Kahoot! Такий формат перетворив перевірку знань на пізнавальну гру, де учасники могли застосувати щойно отриману інформацію.

Несподіваний погляд на ландшафтну архітектуру запропонувала Вікторія МІНДЕР, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ландшафтної архітектури та фітодизайну, у виступі «Звичайна річ – незвичайний ландшафт». Чи може звичайний побутовий предмет стати початком цікавої художньої композиції? А випадкова форма – підказати ідею для незвичайного ландшафтного образу? Учасники дізналися, що творчість ландшафтного архітектора починається з уміння спостерігати, помічати пропорції, форми, фактури та знаходити неочевидні асоціації.

Доповідачка ознайомила слухачів з основами ландшафтного рисунка, значенням графіки, живопису, композиції, кольору, перспективи й світлотіні у візуалізації проєктних задумів. Особливо цікавою стала тема скетчингу – швидкого рисунка, який допомагає фіксувати ідеї, розвивати уяву й шукати нестандартні художні рішення. Йшлося також про парейдолію – психологічний феномен, за якого людина впізнає знайомі образи у випадкових формах. Саме така здатність бачити незвичайне у звичайному може стати джерелом дизайнерських ідей. Розглядали й можливості штучного інтелекту у візуальному мистецтві.

Щоб учасники не лише побачили приклади, а й долучилися до творчого процесу, Вікторія Міндер запропонувала їм надсилати власні малюнки у вайбер-чат "Лісового колегіуму". Так розповідь про розвиток уяви та пошук незвичайних образів отримала практичне продовження і відгукнулась в практичному досвіді наших слухачів.

Другий день переконливо показав, що садово-паркове господарство – галузь на перетині природничих наук, екології, мистецтва та інженерії. Інтерактивна гра, вікторина й творче завдання нагадали, що найкраще пізнання починається там, де слухач стає активним учасником навчального процесу.


29 жовтня «Лісовий колегіум» продовжив свою пізнавальну роботу знайомством із деревообробними та меблевими технологіями – напрямом, у якому властивості деревини, творчий задум, точні розрахунки та цифрове виробництво поєднуються для створення різноманітних виробів. Сучасна деревообробка – значно більше, ніж традиційне столярне ремесло: вона охоплює матеріалознавство, конструювання, дизайн, комп’ютерне моделювання й автоматизоване виробництво.

Розпочав програму Андрій СПІРОЧКІН, кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри технологій та дизайну виробів з деревини, з темою «Не просто дерево – речі, які дивують». Доповідач запропонував поглянути на деревину як на унікальний природний матеріал, можливості використання якого постійно розширюються. Двері, вікна, сходи, підлога чи меблі – лише частина виробів із деревини. Вона також знаходить застосування у виготовленні декоративних панелей, іграшок, прикрас, предметів інтер’єру, мистецьких об’єктів та складних будівельних конструкцій.

Щоб зрозуміти можливості матеріалу, учасники звернулися до його внутрішньої будови. Річні кільця, рання й пізня деревина, заболонь і ядро допомагають пояснити фізичні й механічні властивості деревини, її неоднорідність та поведінку під час оброблення й експлуатації. Окремою темою стали сучасні інженерні деревні матеріали, зокрема CLT-панелі – багатошарові панелі з перехресним розташуванням шарів деревини, які використовують у будівництві. Не менш цікавими були приклади нестандартного використання деревини: поєднання з полімерними смолами, створення складних гнутих форм, виготовлення аксесуарів із природною текстурою та застосування акустичних дерев’яних панелей.

Слухачі також познайомилися з можливостями CAD/CAM-систем, тривимірного моделювання, верстатів із числовим програмним керуванням і роботизованих виробничих ліній. Виступ продемонстрував, що майбутнє деревообробної галузі пов’язане з поєднанням розуміння природних властивостей деревини та сучасних інженерних технологій.

Наступний виступ – «Як народжуються меблі: від ескізу до конструкції» – представив Василь ЛОМАГА, PhD, асистент кафедри технологій та дизайну виробів з деревини. Чи замислювалися ви, скільки рішень необхідно прийняти, перш ніж звичайна тумба, шафа або стіл з’являться в нашій оселі? На прикладі простого меблевого виробу доповідач показав, що проєктування починається не з вибору кольору чи декоративного оздоблення, а з аналізу потреб майбутнього користувача.

Для чого призначені меблі? Що саме в них зберігатиметься? Скільки місця доступно в приміщенні? Чи зручно буде користуватися дверцятами й шухлядами? Відповіді визначають майбутню конструкцію. Слухачі простежили шлях від задуму й ескізу до тривимірної моделі, підготовки виробництва, виготовлення та перевірки виробу.

Особливу увагу було приділено матеріалам, які використовують у меблевій промисловості: масиву деревини, деревинностружковим плитам (ДСП), деревоволокнистим плитам середньої щільності (МДФ) і фанері. Учасники дізналися про відмінності між ними, способи з’єднання деталей, використання шкантів, стяжок і конфірматів, а також про меблеву фурнітуру – завіси, напрямні та інші механізми.

Особливо наочною частиною виступу стало знайомство з цифровим проєктуванням у конфігураторі корпусних меблів BLUM. На прикладі моделювання меблевої конструкції було продемонстровано, як визначають її розміри, компонування деталей і добирають фурнітуру. Це дозволило побачити, як ідея поступово перетворюється на технічно обґрунтований проєкт, готовий до реалізації.

Завершальним акордом триденного заходу став справжній виробничий майстер-клас, який провів Денис ЗАВ’ЯЛОВ, PhD, старший викладач кафедри технологій та дизайну виробів з деревини. Його виступ був присвячений створенню дерев’яних лайтбоксів з елементами української айдентики.

Лайтбокс – це декоративний світловий виріб, у якому поєднуються деревина, світлорозсіювальні матеріали та світлодіодне підсвічування. За зовнішньою простотою таких виробів приховується складний технологічний процес, що потребує знань із матеріалознавства, конструювання, дизайну, електротехніки й сучасних методів оброблення деревини.

Учасники отримали нагоду фактично побувати у виробничому цеху, навіть не виходячи з дому. Денис Зав’ялов не обмежився демонстрацією слайдів: підключившись до онлайн-зустрічі додатково з мобільного телефона, він вирушив безпосередньо до цеху й у режимі реального часу провів своєрідну виробничу екскурсію. Переміщуючись між робочими місцями та обладнанням, викладач послідовно показував процес виготовлення дерев’яного лайтбокса.

Слухачі змогли побачити роботу різних пристроїв і технологічного обладнання, дізнатися про призначення окремих операцій та простежити, як цифровий проєкт перетворюється на реальний виріб. Особливу увагу було приділено можливостям верстатів із числовим програмним керуванням, лазерним технологіям оброблення матеріалів, підготовці деталей та складанню конструкції.

Під час майстер-класу йшлося також про добір деревних матеріалів і акрилових елементів, розміщення світлодіодного підсвічування, рівномірність розсіювання світла, відведення тепла та безпечну експлуатацію виробу. Такий формат дозволив учасникам не просто почути про сучасне виробництво, а на власні очі побачити роботу обладнання та послідовність технологічних операцій. Майстер-клас став яскравим завершенням «Лісового колегіуму» та переконливо продемонстрував, що деревообробні й меблеві технології – це поєднання творчості, точних наук, цифрового проєктування та практичної майстерності.


Три дні – три напрями – безліч можливостей

«Лісовий колегіум» об’єднав три взаємопов’язані напрями професійної діяльності, кожен із яких відкриває перед молоддю власний світ знань і перспектив. Лісове господарство – це пізнання природних екосистем, їх збереження, відтворення та раціональне використання. Садово-паркове господарство – мистецтво і наука створення зелених просторів. Деревообробні та меблеві технології – можливість перетворювати природну сировину на сучасні конструкції, функціональні вироби та дизайнерські об’єкти. Усі ці напрями об’єднує спільна основа – розуміння природи, відповідальне використання її ресурсів і прагнення застосовувати знання для створення кращого майбутнього.


Водночас захід мав важливе профорієнтаційне значення. Він дозволив учасникам познайомитися з науковцями та викладачами НУБіП України, дізнатися більше про зміст їхньої професійної діяльності, побачити практичне застосування природничих наук, цифрових технологій і творчого мислення.

Особливо цінним є те, що такі освітні ініціативи тривають навіть за складних умов воєнного часу. Повітряні тривоги, перебої з електропостачанням і труднощі зі зв’язком змушують змінювати звичні формати роботи, але не можуть зупинити прагнення молоді до знань, а освітян – ділитися ними.


ЩИРО ДЯКУЄМО Національному еколого-натуралістичному центру учнівської молоді МОН України за плідну співпрацю в організації заходу, усім доповідачам з ННІ лісового і садово-паркового господарства – за змістовні й захопливі виступи, а учасникам – за інтерес до науки, природи та сучасних технологій!


Сподіваємося, що для когось «Лісовий колегіум» став нагодою по-новому поглянути на знайомі дерева, для когось – поштовхом до власних творчих експериментів, а для когось – першим кроком до усвідомленого вибору майбутньої професії. Адже шлях до великої справи часто починається з простого запитання, цікавого відкриття або зустрічі з людиною, яка захоплено розповідає про свою роботу. І, можливо, саме серед сьогоднішніх слухачів «Лісового колегіуму» – майбутні лісівники, дендрологи, ландшафтні архітектори, дизайнери та інженери, які зберігатимуть, досліджуватимуть і примножуватимуть природні багатства України.


А, раптом, Ви дочитали до цього моменту і Вас дуже зацікавив наш захід, ми неймовірно раді і ділимось з Вами усіма матеріялами

Усі новини

Марія ШЕВЧУК, модератор заходу, доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції