Карповський Валентин Іванович- відданість науці та серцю

70 років – це не лише цифра. Це життєвий шлях, наповнений досягненнями, подіями, зустрічами, перемогами й досвідом, яким ювіляр щедро ділиться з усіма нами. Семінар став не лише місцем обміну ідеями, але й теплою зустріччю однодумців, які цінують і поважають працю та особистість ювіляра.

Шлях людини, яка не просто обрала науку — вона присвятила їй своє життя. За цими роками — не лише сторінки біографії. За ними — характер, самовідданість, праця, вибір.

Це історія, в якій є все: дитинство, натхнення, перші виклики, вірність справі, і, найголовніше — люди, яким ювіляр віддав частинку своєї душі.

З вітальним словом до ювіляра звернувся декан факультету ветеринарної медицини, людина яка щоденно очолює одну з ключових ланок ветеринарної освіти й науки, людина, яка не лише керує, але й надихає, підтримує та сприяє розвитку всього колективу факультету, академік Микола ЦВІЛІХОВСЬКИЙ.

Микола Іванович, відмітив що це визначна подія, яка є не лише святом життя ювіляра, а й гарною нагодою висловити щиру вдячність за багаторічну, плідну працю, відданість своїй справі, високий професіоналізм і вагомий внесок у розвиток науки та освіти. Життєвий шлях Валентина Івановича є прикладом гідного служіння університету, факультету, студентам та колегам, його знання це досвід і мудрість є джерелом натхнення для всього академічного середовища.

Початок життєвого шляху. Валентин Іванович народився 28 червня 1955 року в місті Бершадь Вінницької області в родині людей праці. Батьки Валентина Івановича, Іван Петрович, очолював цех на місцевій меблевій фабриці, був активним громадським діячем і депутатом міської ради, мама, Галина Яківна, працювала лаборантом і також не стояла осторонь громадського життя – була членом бюро райкому партії та депутатом. У цій атмосфері відповідальності, праці та турботи про інших формувались риси характеру, які Валентин Іванович несе через усе своє життя.

Після закінчення Гайсинського медичного училища та служби на Балтійському флоті, він обирає шлях, який назавжди пов’язує його з наукою та ветеринарною медициною.
Свою трудову діяльність Валентин Іванович розпочав у 1982 році на посаді асистента кафедри фармакології та патофізіології Української сільськогосподарської академії.

Протягом 12 років Валентин Іванович закладав підґрунтя свого майбутнього як вченого і педагога, наполегливо працюючи над професійним і науковим зростанням. Вже з перших кроків наукової діяльності Валентин Іванович демонструє глибоку зацікавленість у складних питаннях фізіології та патології тварин. Починає працювати над кандидатською дисертацією, науковим керівником якої був академік Хмельницький Григорій Олександрович.

У жовтні 2001 року Валентин Іванович очолює кафедру фізіології тварин, а з червня 2007 року по грудень 2017 року — кафедру фізіології, патофізіології та імунології тварин НУБіП України. У ці роки під його керівництвом кафедра стає осередком глибоких наукових досліджень і підготовки висококласних фахівців.

Проте справжнім проривом у його науковій кар’єрі стала докторська дисертація, яку Валентин Іванович захищає у 2011 році. Науковим консультантом був академік МАЗУРКЕВИЧ Анатолій Йосипович. У 2012 році Валентин Іванович визнаний лауреатом премії імені С.З. Ґжицького — почесною відзнакою за вагомі досягнення у ветеринарній науці. Того ж року він був обраний академіком Національної академії наук вищої освіти України, що стало визнанням його багаторічної і плідної праці. З грудня 2017 року Валентин Іванович обіймає посаду професора кафедри біохімії і фізіології тварин імені академіка М. Ф. Гулого, а з липня 2024 року — професора кафедри фізіології хребетних і фармакології, де й сьогодні продовжує викладати, досліджувати та надихати нові покоління студентів. Особливе місце в житті Валентина Івановича займає наукова діяльність. Він був керівником багатьох держбюджетних дослідницьких проектів, спрямованих на вивчення адаптаційних і регуляторних механізмів у тварин.

Велику роботу проф. В. І. Карповський здійснює як член редколегій фахових наукових журналів «Ветеринарний часопис», «Науковий вісник Причорномор’я», «Наукові доповіді НУБіП України», «Тваринництво України», член центральної ради Українського фізіологічного товариства імені П. Г. Костюка; член Асоціації ветеринарних патологів України.

Професор В. І. Карповський – автор 470 наукових та навчально-методичних праць, зокрема 34 патентів на винаходи та корисні моделі, 17 монографій, 11 навчальних підручників та посібників з грифом Міністерства аграрної політики України та Міністерства освіти та науки України. Підготовлені навчальні програми: Фізіологія сільськогосподарських тварин, Фізіологія тварин та Порівняльна фізіологія тварин.

Карповський В.І., є засновником наукової школи «Кортико-вегетативні механізми регуляції фізіологічних функцій в організмі тварин». Під його керівництвом захищено 15 кандидатських, 3 доктора філософії, 5 докторських дисертацій та 24 магістерські роботи дослідницького спрямування. У даний час є науковим керівником 5 аспірантів, членом спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Національного університету біоресурсів і природокористування України та Львівському Національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

Валентин Іванович постійно підвищує свій науково-педагогічний рівень на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників з дисципліни «Фізіологія тварин», бере активну участь у наукових, науково-виробничих конференціях та з’їздах в якості не тільки учасника, а й організатора.

За період своєї науково-педагогічної діяльності професор В. І. Карповський нагороджений трудовими відзнаками: Почесними грамотами НУБіП України (2005, 2010, 2015 і 2017), медаллю «За співпрацю з внутрішніми військами МВС України» (2004), медалями НАН ВО України: О. О. Богомольця (2016, 2019), ім. Святого Володимира (2018), ім. Ярослава Мудрого (2020), орденом ім. Ярослава Мудрого (2021).
Є в житті кожного науковця особливі люди — ті, хто відкрили йому двері в професію, повірили ще на самому початку шляху, підтримали, коли досвід лише формувався.
Це людина, яка не лише відкрила ювіляру двері в професійне життя, запросивши на перше робоче місце, а й стала його науковим наставником, мудрим консультантом, надійною підтримкою та беззаперечним авторитетом упродовж багатьох років. Її роль у становленні ювіляра як фахівця, науковця й особистості важко переоцінити. Такий взаємозв’язок поколінь — яскравий приклад справжньої наукової школи, де традиції, знання та досвід передаються з щирістю, повагою і турботою.
Саме з Анатолія Йосиповича МАЗУРКЕВИЧА — людини великої ерудиції й щирого серця — по суті, й розпочався професійний шлях нашого ювіляра.

Особливим було привітання від людини, чия постать добре знана в освітянському, науковому та громадському середовищі України — Сергія Зябліцева, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, головного вченого секретаря ГО «Національна академія наук вищої освіти України».

Сергій Володимирович висловив щиру подяку ювіляру за самовіддану працю, високий професіоналізм і глибоку відданість справі, які стали прикладом для багатьох поколінь науковців, вдячність за вагомий внесок у розвиток ветеринарної медицини, за наукове наставництво, за публікації, які формують наукову думку, та за активну участь у житті академічної спільноти, життєву мудрість і людяність, які здобули глибоку повагу не лише серед колег, а й далеко за межами України.

Найщиріші вітання були від завідувача кафедри біоморфології хребетних, доктора ветеринарних наук, професора Олега МЕЛЬНИКА, знаного фахівця у галузі ветеринарної медицини, талановитого науковця і чудової людини.

Олег Петрович відмітив, що ювіляр є не лише професійним партнером, а й надійним другом, з яким пройдено чимало спільних проектів і наукових пошуків, його невтомна праця, відданість науці та педагогічній справі, високий професіоналізм і мудрість стали джерелом натхнення для багатьох поколінь студентів і колег.

До щирих вітань приєдналися колеги з Полтавського державного аграрного університету, проректор з науково-педагогічної, наукової роботи, доктор сільськогосподарських наук, Анатолій ШОСТЯ, декан факультету ветеринарної медицини, доктор ветеринарних наук, Сергій КУЛИНИЧ, декан факультету технологій тваринництва та продовольства доктор сільськогосподарських наук, Світлана УСЕНКО. У своєму зверненні вони висловили глибоку повагу та вдячність за вагомий внесок ювіляра у розвиток науки й освіти: «Ви — авторитет у професійному середовищі, взірець принциповості, інтелігентності та високої культури. Завдяки Вашій щирості, відкритості та науковій мудрості наші контакти завжди були плідними, теплими й надихаючими. Бажаємо Вам міцного здоров’я, невичерпної енергії, нових звершень та гармонії в усьому. Нехай попереду буде ще багато цікавих ідей, вдячних учнів та приємних подій у професійному й особистому житті!»

У житті кожного вчителя, науковця, наставника найвищою оцінкою є вдячність тих, кого він виховав, підтримав і надихнув.

Сьогоднішній ювілей — це не лише вшанування професійного шляху, а й знак глибокої поваги та любові від молодого покоління, яке зростало під мудрим і чуйним керівництвом ювіляра.

Особливого емоційного забарвлення святковому заходу додало щире та зворушливе вітальне слово від учня ювіляра, доктора ветеринарних наук, професора, Олексія ДАНЧУКА видатного вченого у галузі фізіології тварин, заступника директора з наукової роботи Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України. З глибокою шаною Олексій Володимирович згадав роки спільної праці, перші кроки у професії під мудрим наставництвом, а також визначальний вплив ювіляра на формування його як особистості та фахівця. У своїй промові він підкреслив не лише високий професіоналізм та безмежну відданість справі свого вчителя, а й теплоту людських стосунків, які стали запорукою міцної духовної спадкоємності поколінь.

До привітань долучився й колега В’ячеслав ДАНЧУК, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри нормальної та патологічної морфології і фізіології Подільського державного університету, який у своєму виступі щиро подякував ювіляру за професійну й людську підтримку, а також підкреслив значущість його внеску в академічну спільноту.

Зворушливо прозвучало вітальне слово від учениці доктора ветеринарних наук Руслани ПОСТОЙ. Саме на очах нашого ювіляра ця людина пройшла власний шлях становлення — від перших кроків у науці до вагомих професійних здобутків. І сьогодні вона мала честь звернутися з теплими словами до людини, яка стала не лише другом, а й натхненником, прикладом і надійною підтримкою протягом багатьох років.

Шановний Валентине Івановичу!
Проведення цього заходу — особливий день. День, коли хочеться не просто вітати, а щиро дякувати.
Це — день глибокої шани, коли слова подяки звучать від серця, а кожен спогад, кожне побажання наповнені особливим змістом.

Дякувати Вам — за те, що Ви були і є поруч. За те, що стали для нас не лише науковим керівником, а наставником, порадником, іноді — строгим, але завжди справедливим.

Ви — людина, яка вірила в кожного з своїх учнів тоді, коли вони ще тільки шукали себе.

Ви Людина, яка терпляче виправляла перші кроки учнів в науці, давала орієнтири й надихала йти далі.

Ваші поради були глибшими за методичні вказівки. Вони формували учнів, як дослідників, як професіоналів, як людину.

Ви навчали не лише мислити — Ви навчали жити з гідністю.
Сьогодні покоління ваших учнів з гордістю може сказати: бути Вашим учнем — це честь.
Від щирого серця дякуємо Вам за тепло, за силу духу, за приклад справжнього вченого і вчителя.
Символом щирої вдячності, глибокої поваги та любові від усього учнівського покоління став коровай.

Нехай цей коровай, як символ дня,
З'єднає все — і труд, і дім, і долю.
Нехай не гасне Ваша доброта,
А щедро множиться любов’ю.

Зі словами щирої подяки та вдячності до ювіляра звернулися його колеги, завідувач кафедри, нормальної та патологічної фізіології імені Степана Стояновського, доктор ветеринарних наук, професор — КОВАЛЬЧУК Ірина, доктор ветеринарних наука, професор, завідувач кафедри фізіології, біохімії тварин і лабораторної діагностики Дніпровського державного аграрно-економічного університету Дмитро МАСЮК, доктор сільськогосподарьких наук, професор Віктор ТРОКОЗ, кандидат ветеринарних наук, доцент Василь ДАНІЛОВ, які відзначили високий професіоналізм, багаторічну відданість справі та надзвичайні людські якості, поділилися теплими спогадами, спільними здобутками та побажали нових звершень..

Особливим моментом святкового заходу стало щире та зворушливе вітання від близького друга ювіляра, Віктора ЛАКАТОША. Їх поєднує багаторічна дружба, перевірена часом, спільними моментами, радощами й труднощами.
У своєму виступі Віктор Михайлович, не лише згадав яскраві сторінки їхнього спільного шляху, а й висловив глибоку вдячність за підтримку, мудрість, щедрість душі та справжню людську гідність, яка завжди вирізняла ювіляра.

Вітальне слово прозвучало від завідувача кафедри ветеринарної репродуктології, кандидата ветеринарних наук, доцента Олександра ВАЛЬЧУКА.

Виступ Олександра Анатолійовича став символом наступності поколінь, адже він говорив не лише як колега, а як представник нової управлінської команди, яка з повагою продовжуватиме традиції, закладені ювіляром.

Захід, що відбувся, став проявом глибокої вдячності та пошани до Людини, чия самовіддана праця, життєва мудрість і щире серце залишили незгладимий слід у душах багатьох поколінь.

Шановний Валентине Івановичу, Ви почули багато добрих слів, і всі вони — заслужені. Бо Ваша наукова і життєва дорога — це приклад того, як можна з гідністю йти своїм шляхом, залишаючи по собі світло.

Ми дякуємо Вам — за знання, за підтримку, за тепло, яким Ви щедро ділитеся, дякуємо вам, за ваш внесок, за ваш приклад, за вашу присутність у нашому житті.

Хай щастя, міцне здоров’я, любов рідних і вдячність учнів будуть Вашими щоденними супутниками!

До нових зустрічей у мирі, добрі та науці!

Хай квітне доля у роках прекрасних,

життя приносить радість і любов.

Мир і здоров՚я злагоду і щастя!

Мнагая літа знов і знов.