Пам'ять, що не заспокоюється: до 78-ї річниці трагедії Бабиного Яру

 Звичайний яр, брудний і неохайний,

Тремтливі віти двох блідих осик.
Ні, це не тиша… Незгасимий крик.
Блищить на мокрій ткані крутоярів…

Кожного року 29 вересня за рішенням Верховної Ради України у всіх навчальних закладах нашої держави проводяться дні пам’яті, присвячені трагічним подіям в Бабиному Яру. Цього року ми відзначаємо 78-мі роковини масових розстрілів... Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Лише за 2 дні (29 та 30 вересня 1941 року)німці знищили близько 34 тисячбуло вбито в урвищі посеред букової місцевості, який колись називали «Швейцарією Києва».Від рук нацистів у цьому місці впали роми, київські караїми, військовополонені, дисиденти, священики і військові. У 1942 році було страчено близько 100 матросів, командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а також були вбиті 621 член ОУН.У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – приблизно від 70 тисяч до 150 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб. За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації в Бабиному Яру було розстріляно 90-100 тисяч осіб, з них десь 65-70 тисяч – євреї.

27 вересня за ініціативи гуманітарно-педагогічного факультету та кафедри філософії був проведений освітній захід, присвячений Дню пам’яті жертв в Бабиному Яру для студентів та старшокласників Еколого-природничий ліцей №116 міста Києва та київської школи №246 та студентів нашого університету.

Захід відбувся за сприяння Українського центру вивчення історії Голокосту (директор Анатолій Подольський), Ізраїльського національного меморіалу Катастрофи та Героїзму Яд Вашем, які надали вражаючі та документальні матеріали,книгидля експозиції. Також були використані матеріали вражаючого мультимедійного проекту «Бабин Яр: Пам'ять на тлі історії». Екскурсію та захід проводили студенти гуманітарно-педагогічного факультету Чеберяко Аліна, Оксана Кодола та Богдан Кириченко. Студенти та школярі були вражені шокуючими відомостями про жахливу трагедію.

Український письменник і дисидент Іван Дзюба писав, що Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів. Сьогодні, 78 років після трагедії Бабиного Яру, найважливішою ідеєю зі звернення Івана Дзюби є засторога про небезпеку залишатися бездіяльними.  

Наприкінці заходу завідувачка кафедри Інна Савицька зазначила, що виклик, який сьогодні постає перед Україною, полягає в тому, щоб належним чином віддати шану усім подіям, що відбулися у Бабиному Яру. Наш обов’язок зберегти і передатипам'ять про трагедію Бабиного Яру наступним поколінням. Адже тільки пам'ять захищає нас від повторення помилок минулого.

Цікавий виклад матеріалу студентами гуманітарно-педагогічного факультету залишив глибокий слід в серцях школярів. Пережиті емоції сприяли глибшому розумінню трагедії в Бабиному Яру.

Доценти кафедри філософії
Аліна Супрун,
Андрій Самарський