Відкрита лекція з етнокультурології: як традиційний побут та екологічна інженерія предків надихають майбутніх фахівців з геодезії та землеустрою

Сьогодні для студентів спеціальності «Геодезія та землеустрій» (ГіЗ) відбулася відкрита лекція викладачки кафедри культурології, кандидатки історичних наук Наталії Анатоліївни Головатої. Тема заняття — «Матеріальна культура українців. Традиційний побут. Українське житло» — викликала жвавий інтерес, адже організація простору та взаємодія людини з землею є базовими поняттями для майбутніх землевпорядників.

Зустріч проходила у дистанційному форматі, що дозволило залучити сучасний арсенал цифрових педагогічних інструментів. Наталія Анатоліївна побудувала заняття на перетині передових освітніх методик, перетворивши онлайн-простір на динамічний майданчик для дискусій.

На попередньому семінарі студенти, відповідно до програми курсу «Етнокультурологія», ознайомилися з базовими матеріалами про історико-етнографічне районування України, що дозволило на самій лекції зосередитися на аналізі складних світоглядних концептів та активному обговоренні.

Викладачка організувала постійний живий діалог у чаті, де майбутні фахівці висловлювали власні думки щодо ізоморфності всесвіту та житла, а також аналізували глибокий ментальний код народних приказок про піч.

Яскравою частиною пари стала етновікторина, яка допомогла студентам у формі гри закріпити почутий матеріал про регіональні особливості інтер'єру та екстер'єру хат.

На лекції активно використовувалися тематичні відеоматеріали, які наочно продемонстрували унікальні технології будівництва мазанок та секрети опалення житла в XIX столітті.

Справжньою родзинкою заняття стала віртуальна подорож експозицією Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові, завдяки якій студенти змогли на власні очі побачити унікальні архітектурні пам'ятки, не виходячи з дому.

Для студентів спеціальності ГіЗ надзвичайно близькою виявилася тема вибору місця для садиби. Наталія Анатоліївна пояснила раціональну логіку, яка ховалася за давніми віруваннями: предки філігранно оцінювали рельєф, рівень ґрунтових вод, відсутність роси та обирали «спокійні», піднесені й благополучні землі.

Лекторка розкрила глибокий символізм елементів хати: від вікон, прикрашених сонячною символікою, до печі — центру домашнього мікрокосмосу. Окремою темою стала «таємниця порогу» як межі між двома світами та пов'язані з ним звичаї поминання предків.

Студенти розглянули архаїчні курні хати Полісся, розписні печі Київщини й Півдня, різьблені сволоки Полтавщини та феномен гуцульської ґражди. Також порівняли традиції відкритого українського двору із закритим типом житла інших народів.

Майбутні геодезисти та землевпорядники переконалися: сучасна робота з простором і територіями має спиратися на глибоке розуміння коріння, традицій та екологічної мудрості, яку український народ виплекав протягом століть.