Другий воркшоп в рамках EU Horizon Path4Med проєкту: знаходження спільних рішень та інтересів у вирішенні проблем забруднення земельних та водних ресурсів Дніпровського басейну

В рамках міжнародного наукового проєкту EU Horizon Path4Med (101156867) «Демонстрація інноваційних шляхів вирішення проблеми забруднення води та ґрунту в Середземноморській агрогідросистемі» на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України 27 травня 2026 року відбувся другий воркшоп, метою якого було об’єднати експертів, науковців, освітян, практиків та урядовців для знаходження спільних рішень та інтересів у вирішенні проблем забруднення земельних та водних ресурсів Дніпровського басейну.

Другий воркшоп є частиною реалізації завдань у рамках демонстраційного майданчика D.G.3 (Україна) «Майбутні шляхи до нульового забруднення в басейні Дніпра в умовах нових викликів і загроз», який слугує «живою лабораторією» для імплементації рішень і шляхів розв’язання проблем в сучасних умовах та в пост-відновлювальний період.

Воркшоп об’єднав представників України з різних організацій (рис. 1):

• (1) Державне агентство водних ресурсів України (відділ моніторингу вод та адміністрування водного кадастру управління забезпечення водними ресурсами);

• (2) Басейнове управління водних ресурсів річки Прип’ять (відділ водних відносин та басейнової взаємодії);

• (3) Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського ДСНС України (відділі гідрології та державного кадастру, гідрометеорології);

• (4) Всеукраїнська громадська організація «Асоціація агроекологів України»;

• (5) Інститут агроекології так природокористування НААН України (відділ агроекології і біобезпеки, лабораторія екологічного оцінювання агроекосистем),

• (6) Інститут водних проблем і меліорації НААН України (відділ водних ресурсів);

• (7) Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН» (відділ технологій зернобобових, круп’яних і олійних культур);

• (8) Лабораторія моніторингу вод Північного регіону (Міжрегіональний офіс захисних масивів Дніпровських водосховищ);

• (9) Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України;

• (10) Інститут рибного господарства (лабораторії іхтіопатології, екологічних досліджень);

• (11) Державний університет «Житомирська політехніка» (кафедра сталої інфраструктури та гідроекології);

• (12) Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (кафедра екології);

• (13) Селянське фермерське господарство «Колос»;

• (14) Селянське фермерське господарство «Астра»;

• (15) науковці та експерти НУБіП України з кафедр екології агросфери та екологічного контролю, загальної екології, біотехнологій та безпеки життєдіяльності, аналітичної, біонеорганічної хімії та якості води, гідробіології та іхтіології. Загалом, із зареєстрованих 62 осіб взяли участь 54 (86%).

Рис.1. Організація представлення учасників воркшопу.

Захід відкрили проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Олександр ЛАБЕНКО, начальник відділу міжнародних проєктів НУБіП України Олександр СОШЕНСЬКИЙ, декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Юлія КОЛОМІЄЦЬ. Модераторами були начальник відділу міжнародних зв’язків Максим КЛИМЕНКО та координатор проєкту з української сторони Віта СТРОКАЛЬ.

Варто зазначити, що учасники воркшопу були поділені на три групи, зміст яких передбачав виконання завдань щодо конкретної проблеми:

• Група 1 – евтрофікація річок;

• Група 2 – деградація ґрунтів;

• Група 3 – забруднення річок стічними водами.

Ці проблеми були визначені і обґрунтовані учасниками першого воркшопу, який відбувся у листопаді 2025 року.

Завдання воркшопу охоплювало дві основні частини.

➤ Перша частина завдань була направлена на валідацію результатів першого воркшопу (що проходив на базі НУБіП України 21.11.2025), зокрема вдосконалення визначених взаємозв’язків між причинами-наслідками-внеском зацікавлених сторін у вирішенні проблем для масивів поверхневих вод та земельних ресурсів в межах басейну р. Дніпро.

Результатами завдання стали удосконалені діаграми причинно-наслідкових ідентифікованих викликів із залученням внеску зацікавлених сторін у сфері земельних та водних ресурсів Дніпровського басейну.

➤ Друга частина воркшопу передбачала інтерактивні завдання.

Перше завдання, спрямоване на розбудову «матриці причинно-наслідкових зв'язків проблем» у вигляді «Дерева плодів» для кожного із суббасейнів р. Дніпро, дозволило обґрунтувати першочергові джерела (фактори), причини та наслідки проблеми дослідження для кожного суббасейну р. Дніпро, а також визначити рішення для їх вирішення.

Друге завдання цієї частини включало побудову мапи у вигляді «Павутини інтересів між стейкхолдерами» для кожного із суббасейнів р. Дніпро. В процесі активних дискусій визначили, які зацікавлені сторони мають інтерес (вигоди) до реалізації рішень та які мають вплив на реалізацію вище визначених рішень.

Варто зазначити, що під час групової роботи учасники продемонстрували мотивацію до виконання завдань, креативний підхід до побудови причинно-наслідкових діаграм залучення зацікавлених сторін до вирішення екологічних проблем, а також інтелектуальні здібності у визначенні екологічних проблем, що впливають на поверхневі водні об'єкти та земельні ресурси в басейні річки Дніпро.

Наприкінці семінару учасники оцінили організацію, зміст та інтерактивність семінару Більшість учасників (86-100%) оцінили захід на 9-10 балів (з 10 можливих) та зазначили в анкеті, що позитивними аспектами заходу було те, що семінар було проведено за європейськими стандартами, учасники мали можливість зустрітися з експертами та обмінятися науковими знаннями.

Організатори щиро дякують усім учасникам, які знайшли час і можливість приїхати та особисто долучитися до нашого воркшопу. Ваша експертність, залученість у дискусії та готовність ділитися професійним досвідом є надзвичайно цінними для пошуку дієвих рішень. Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю в рамках проєкту EU Horizon Path4Med!