Знання історії міжнародних відносин – основа наукового аналізу та прогнозування перспектив розвитку подій сьогодення для майбутніх фахівців-міжнародників

У четвер, 22 вересня 2022 року, відбулося чергове засідання науково-навчального гуртка «Дипломатія і геополітика».
Зважаючи на тему, що ми її опанували із початку нового навчального року, а саме: «Міжнародні відносини від створення Священного союзу до Липневої революції (1815-1830 рр.)», керівник гуртка, к. і. н., доцент С.К. Асатуров поставив перед нами надзвичайно цікаве й, тим більш, актуальне завдання. Сутність питання полягала в тому, аби проаналізувати геостратегічну небезпеку, сенс і геополітико-дипломатичну складову оголошених керівництвом російської федерації референдумів у тимчасово окупованій Херсонській, Донецькій, Луганській та частині Запорізької областей.

Як повідомляли українськi новини, у середу вранці, 21 вересня, президент росії путін оголосив про часткову мобілізацію, підтримавши проведення "референдумів" на тимчасово окупованих територіях України, та прямо заявив про можливість застосуванням ядерної зброї при загрозі територіальній цілісності Росії.
Ми як студенти спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», як ніхто інший, повинні не тільки бути обізнаними в потоці сучасних подій, а й читати новини поміж рядків й аналізувати подану нам інформацію.
Побачивши зміни на мапі окупованих територій, потужний героїчний контрнаступ на Харківську область, яка вже практично звільнена від російських окупантів, підготовку до наступу на інших напрямках, путін почав квапитись яко можна швидше провести так звані «референдуми», повідомити про те, що тепер території Херсонської, частини Запорізької, частини Донецької, Луганської областей – це територія росії й далі повідомити світу, що, якщо ЗСУ будуть наступати на нову територію російської федерації, ми будемо змушені вжити крайніх заходів, не виключаючи ядерної зброї. І тим чітко зазначив як вороги намагаються перевернути ситуацію на свій бік.
В той же час у цьому контексті не можна не згадати історичні події 20-х років ХІХ століття.
Тодішній керівник англійської зовнішньої політики Д. Каннінг круто повернув кермо британської позиції у грецькому питанні. Він почав з того, що навіть не повідомивши нікого з дипломатичного корпусу в Лондоні, 25 березня 1823 р. урочисто заявив, що Англія відтепер визнаватиме греків і турків двома воюючими сторонами. Це як грім поразило К. Меттерніха. Д. Каннінг правильно розрахував удар, нанісши його Священному союзу в найбільш слабкому його місці, де таємна, але гостра ворожнеча роз'єднувала К. Меттерніха і Олександр І у питанні про ставлення до Туреччини. З факту визнання воюючою стороною "бунтівників", революціонерів, "бандитів" греків випливало, що саме повстання греків Англія вважала законним і що перша територія, де повстанцям удасться зміцнитися, буде визнана тією ж Англією самостійною державою.
Як бачимо історичні факти та сьогодення тісно пов’язані, і завдяки цьому, перед нами, студентами, повстає значний обсяг аналітичної роботи.
І маємо цілком слушно й відповідально стверджувати, що жодні паралелі й спроби використати дипломатичні паралелі із минулим (відомо, що міністр закордонних справ путіна, військовий злочинець, як й його патрон, лавров є за освітою, яку він напевне препогано використовував у своїй протиправній діяльності) жодним чином не виправдають кровавих кремлівських агресорів перед судом народів світу і України!
Хочу зазначити, що саме обраний нашим керівником формат дискусій, допомагає засвоїти інформацію набагато ефективніше, висловити власну точку зору та розвивати критичне мислення.

Каріна Тимощук,
студентка групи МВ 21001 б,
заступник старости наково-навчального гуртка
«Дипломатія і геополітика»