Кафедра радіобіології та радіоекології в зоні відчуження Чорнобильської АЕС

26 квітня 2020 року
Зона Відчуження ЧАЕС

 З перших місяців заснування у 1987 р. кафедра радіобіології та радіоекології  включилася у співробітництво сільськогосподарських закладів в межах виконання державної цільової програми «Сільськогосподарська радіологія», завданням якої було вивчення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в аграрній сфері країни та їх мінімізація. Це був великий проект, який охоплював десятки науково-дослідних інститутів Південного відділення ВАСГНІЛ, Міністерства сільського господарства та вищих навчальних закладів.

І вже навесні 1988 р. перша експедиція кафедри у складі завідувача професора І.М. Гудкова і асистентів С.М. Грисюка і О.А. Вербовікової разом з співробітниками УкрНДІ сільськогосподарської радіології виїхала в 30-кілометрову зону відчуження («зону») для закладки польових дослідів на полігоні – колишніх колгоспних угіддях с. Копачі у 2,5 кілометрах на південь від АЕС на землях з дуже високою радіоактивністю. Метою їх було вивчення впливу різних рівнів мінерального живлення рослин на перехід радіонуклідів в сільськогосподарські культури. Ці досліди тривали протягом 5 років. В їх проведенні також приймали участь доценти Г.М. Ткаченко, В.О. Кіцно, старший лаборант В.Г. Обертас, аспірант О.М. Костюк. Ними, зокрема, була вперше встановлена радіоблокуюча та радіозахисна роль деяких мікроелементів, яких так не вистачає на бідних опідзолених ґрунтах Полісся.
 
Учасники першої експедиції в «зону»: асистенти С.М. Грисюк, О.А Вербовікова і професор І.М. Гудков (м. Чорнобиль, база УкрНДІ сільськогосподарської радіології, квітень 1988 р.).
Асистент С.М. Грисюк і професор І.М. Гудков готують ділянку для закладки польового досліду (колишні угіддя с. Копачі, 5-км зона, квітень 1988 р.).
 
Слід відмітити, що до цього у липні 1986 р. постановою Ради Міністрів України І.М. Гудков був призначений головою Міжвідомчої екологічної групи з моніторингу радіоактивного забруднення басейну Дніпра. Чорнобильська АЕС була побудована на найбільшій притоці Дніпра р. Прип’ять, яка після аварії формувала близько 40% його радіоактивного стоку і існувала загроза того, що вода може стати одним з основних чинників внутрішнього опромінення не тільки людини, але й усієї біоти. Вивчення фізико-хімічного стану радіонуклідів та їх поведінки у водному середовищі, як у самій «зоні», так по всьому Дніпру, дозволило створити відносно сприятливий прогноз щодо радіоекологічної ситуації у гідросфері головної водної магістралі України як на близький після аварії період, так і на наступні роки, що повність підтвердилося. 
 
Пізніше на кафедрі вивчалася динаміка переходу радіонуклідів з кормів в організм тварин, вплив додавання до раціону мікроелементів, деяких ентеросорбентів на зменшення накопичення радіонуклідів в молоці і м’ясі великої рогатої худоби, реакції рослин на опромінення в умовах тривалого надходження радіонуклідів, цитогенетичні ефекти у рослин в умовах хронічного опромінення.
Результати цих досліджень знайшли відображення у низці рекомендацій і пам’яток працівникам сільського господарства, у понад трьохсот наукових публікаціях, в тому числі у таких монографічних виданнях, як „Чорнобильська катастрофа» (1996), яка була перекладена на російську (1997) та англійську мови (1998), „Чорнобиль: зона відчуження” (2001), „20 YearsAftertheChernobylAccident: Past, PresentandFuture” (NewYork, 2007), „TheLessonsofChernobyl: 25 YearsLater” (NewYork, 2012), Національних доповідях України, присвячених річницям аварії (1996, 2001, 2006, 2011) та інших. Вони постійно використовуються в навчальному процесі у якості ілюстративного матеріалу для багатьох розділів радіобіології та радіоекології.
 
 
За наукові роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1991 році в п’яту річницю з дня аварії 6 співробітників кафедри були удостоєні звань „Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” і нагороджені пам’ятними знаками. Це – завідувач кафедри професор І.М. Гудков, доценти Г.М. Ткаченко і В.О. Кіцно і на той час вже доценти С.М. Грисюк і О.А. Вербовікова, а також старший лаборант В. Г. Обертас.
 
Дотепер тривають дослідження в „зоні” вже віддалених наслідків аварії. Зокрема, як і раніше разом з співробітниками УкрНДІСГР тут проводили дослідження з міграції радіонуклідів в об’єктах сільського господарства, розробки прийомів запобігання надходження радіонуклідів в сільськогосподарські рослини, організм тварин та лісові культури та інші аспіранти, нині кандидати наук Т.В. Сень, І.В. Чижевський, К.Ф. Шитюк, В.В. Груша, Л.М. Отрешко.
 
 
Аспірант І.В. Чижевський (у центрі): відбір крові у теляти в експериментальному віварії (5-км зона, 1995 р.).
 
 
Професори І.М. Гудков і В.О. Кашпаров оцінюють стан насаджень сосни на експериментальній ділянці УкрНДІ сільськогосподарської радіології в «зоні» (червень 2004 р.).
 
Викладачі і аспіранти кафедри на промплощадці Чорнобильської АЕС (липень 2009 р.).
 
Аспірантка О.В. Кашпарова (праворуч) з «помічниками» завідбором проб риби з озера Глибоке (5-км зона) (липень 2018 р.).
 
Наукові співробітники кафедри К.Є. Шаванова і О.Ю. Паренюк на полігоні «Буряківка» (10-км зона, 2018 р.).
 
Наукові співробітниці кафедри О.Ю. Паренюк, К.Є. Шаванова і аспірантка О.В. Кашпарова серед учасників Україно-Норвезького семінару «Радіоактивність навколишнього середовища» (біля нового «Укриття», червень 2019 р.).
 
Колишня аспірантка, нині доцент кафедри Ю.О. Бондар, вивчає вплив грибів та фізико-хімічний стан радіонуклідів. Вихованка кафедри, нині старший науковий співробітник О.Ю. Паренюк, вивчає вплив радіонуклідного забруднення на склад мікробоценозів ґрунту. За ці роботи вона було удостоєна премії президента України для молодих науковців. З нею співпрацює аспірантка Ю.В. Рубан. Колишній аспірант, а нині старший викладач В.В. Іллєнко, вивчає прийоми зменшення надходження радіонуклідів в рослини. Аспірантка О.В. Кашпарова вивчає накопичення радіонуклідів у органах риб. Доцент М.М. Лазарєв продовжує дослідження з захисту сільськогосподарських тварин від надходження радіонуклідів. Продовжує вивчати віддалені радіобіологічні ефекти у фітоценозах професор І.М. Гудков.
 
Чорнобильські «монстри»: морфологічні порушення у рослин – терати.
 
 
З цього місця починалася «Чорнобильська епопея» кафедри рівно 30 років тому (м. Чорнобиль, липень 2018 р.).
 
Зона відчуження Чорнобильської АЕС надовго стала однією з науково-дослідницьких лабораторій кафедри.
 
Завідувач кафедри Алла Клепко
 

 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook