Кафедра технічного сервісу та інженерного менеджменту імені Миколи Петровича Момотенка

Момотенко Микола Петрович

 

Народився Микола Петрович 19 травня 1931 року у місті Сквира Київської області. Батько його сільський коваль, обслуговував ковальськими роботами місцеве населення. Розпочав свою трудову діяльність у 12-річному віці молотобійцем у кузні сквирської МТС, спочатку підручним, молотобійцем, а з 16-років став комбайнером МТС. Після роботи в МТС комбайнером і закінчення семирічної школи, Микола Момотенко вступив до Ніжинського технікуму механізації сільського господарства, успішно його закінчив у 1952 році і, як відмінник, вступив на факультет механізації Київського сільськогосподарського інституту (зараз Національний університет біоресурсів і природокористування). Закінчив академію в 1957 році, отримавши червоний диплом інженера-механіка.

З цього часу розпочинається його практична діяльність на виробництві і на партійній роботі. За направленням починає працювати рядовим інженером-механіком по комбайнах і сільськогосподарських машинах Чорнобильської (Горностайпільської) МТС Київської області. Працював з таким завзяттям і знаннями, що через півроку його призначають головним інженером МТС, а ще через рік – директором Чорнобильської РТС.

В районі Момотенко М.П. набув високого авторитету; його обирають членом бюро райкому партії. За півтора року Чорнобильська РТС вийшла в число передових із найкращими виробничими показниками в Київській області. У грудні 1960-го, тобто через 3 роки після закінчення академії, Миколу Петровича висувають на відповідальну партійну роботу – першим секретарем Бородянського райкому партії.

У середині 1962 р. його призначають начальником територіального колгоспно-радгоспного управління, через 8 місяців він стає начальником Київського обласного управління сільського господарства, першим заступником Голови Київського облвиконкому. Невдовзі його призначили заступником, а через 9 місяців – першим заступником Голови Укрсільгосптехніки. Тож шлях від рядового інженера МТС до першого заступника Міністра Микола Петрович Момотенко пройшов за 8 років, не обминувши ніяких проміжних районних і обласних. Через 5 років він був призначений Головою Українського республіканського об’єднання Ради Міністрів УРСР «Укрсільгосптехніка», а після перетворення його у 1978-му на Державний комітет був призначений Головою Державного комітету Української РСР по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства. Коли узагальнити вікові стежини, то ковалем він почав працювати у свої юні 12 років, комбайнером – у 16, інженером – у 26, першим секретарем райкому партії – у 29, заступником Міністра – у 39 років. Він був наймолодшим Міністром в Україні. Укрсільгосптехніка як державна інженерна структура виконувала найскладніші інженерні роботи в сільському господарстві. У роки коли керував «Укрсільгосптехнікою» М.П. Момотенко, почалась індустріалізація сільськогосподарського виробництва.

Очолювальна ним діяльність щодо створення технічної бази села і переозброєння його новою технікою вивела Україну на передові рубежі з урожайності та продуктивності праці в усіх галузях сільськогосподарського виробництва.  Виробництво зерна в ті роки в середньому становило 47 мільйонів тонн, цукрових буряків 44 мільйони тонн, з них цукру – 5,5- 6 млн. тонн, молока – 24 мільйони тонн, м’яса в забійній вазі – 4,3 мільйона тонн. З ліквідацією Укрсільгосптехніки ці показники занизилися у 2-5 разів. Мало які країни світу в ті роки могли конкурувати з рівнем сільськогосподарського виробництва в Україні. Адже Україна виробляла сільськогосподарської продукції на душу населення у три рази більше, ніж у світі. І це стало можливим завдяки цілеспрямованій, високоефективній і багатогалузевій діяльності єдиної державної інженерної системи «Укрсільгосптехніка», на чолі якої 16 років невтомно працювати видатний організатор сільськогосподарського виробництва Микола Петрович Момотенко. Названі неповторні надбання стали можливими найперше тому, що Микола Петрович згуртував навкруг себе високопрофесійних спеціалістів, однодумців, соратників, які віддавалися дорученій справі до кінця. Його праця була високо оцінена Урядом. Він був нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, двома орденами Червоного Прапора і багатьма медалями СРСР.

На жаль, дуже рано, на 49 році, пішов із життя. Похований на центральній алеї Байкового кладовища. Соратники приходять до нього двічі на рік: 19 травня – день його народження і 13 січня – день смерті.

19 травня 2022 року

13 січня 2022 року

 

Земля йому пухом і світла Пам'ять про Миколу Петровича Момотенка!

 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook