Шлях, який обираємо

Вступ до НУБіП України став для мене тією самою межею, що розділяє дитинство та свідоме доросле життя. Це новий «level», який вимагає не просто присутності, а повної самовіддачі для досягнення амбітних цілей.

Обираючи спеціальність «Маркетинг», я керувалася внутрішнім покликом: мене завжди приваблювала здатність брендів спілкуватися зі споживачем, створювати сенси та змінювати ринок. Проте, коли в розкладі з’явилася дисципліна «Системи технологій тваринництва» (СТТ), це стало для мене справжньою несподіванкою. Як майбутній маркетолог, на факультеті аграрного менеджменту, я спочатку не зовсім розуміла, як пов’язати аналіз ринку з технологічними процесами ферм.

Але цей шлях «від подиву ‒ до захоплення» виявився надзвичайно цікавим.

Мій старт був цілеспрямованим. Я прийшла в університет з бажанням вбирати знання як губка. Виявилося, що багато аспектів СТТ мені вже були знайомі на інтуїтивному рівні, але саме в університетських аудиторіях ці пазли склалися в цілісну картину. Я зрозуміла: щоб успішно продавати продукт, маркетолог повинен знати його «ДНК» ‒ від того, як утримується тварина, до того, як формується кінцева якість сировини.

Навчальний процес подарував мені справжнє натхнення, особливо коли мова зайшла про кафедру бджільництва.


Це не просто галузь сільського господарства, це справжня філософія. Я була вражена фактами про те, що бджоли ‒ це чи не найбільш організовані істоти на планеті.


Їхня здатність до комунікації через «танці» та бездоганна ієрархія у вулику ‒ це приклад ідеального менеджменту, який можна запозичити навіть у бізнес-структури. А дізнавшись про те, що одна бджолина сім’я за сезон може запилити мільйони квіток, забезпечуючи врожайність цілих регіонів, я усвідомила глобальну важливість цієї галузі для маркетингу еко-продуктів.

Окремою яскравою сторінкою моєї траєкторії став візит до навчальної конюшні. Можливість побачити побут коней, дізнатися про нюанси їхнього догляду та, найголовніше, отримати шанс проїхати верхи ‒ це досвід, який неможливо отримати за підручниками. Такі моменти зближують теорію з реальним життям, даруючи емоції, які стають паливом для подальшого навчання.

Щодо зв’язку маркетингу та СТТ, то тепер він для мене очевидний.

Сучасний споживач стає все більш вимогливим: він хоче знати, чи було утримання тварин етичним, чи є продукт натуральним і безпечним. Знання систем технологій тваринництва дають мені інструменти для створення чесного та переконливого маркетингового контенту. Я зможу професійно оперувати термінами, розуміти стандарти якості та будувати стратегії просування для агрохолдингів або крафтових фермерських брендів.

Моя індивідуальна траєкторія включала не лише відвідування лекцій, а й активну самостійну роботу. Створення презентацій, підготовка до лабораторних робіт та аналіз практичних ситуацій дозволили мені вийти за межі звичайного зазубрювання. Моїм найбільшим здобутком стало руйнування стереотипів: я побачила, що сучасне тваринництво ‒ це високі технології, інновації та інтелект, а не просто фізична праця.

Університет НУБІП змінив мій світогляд. З 1 вересня я усвідомила: час навчання ‒ це час інвестицій у власне майбутнє. Я відчуваю величезну відповідальність за свій вибір і водночас неймовірне щастя від того, що стала частиною родини НУБіП. Мені дуже пощастило з вибором закладу, а особливо ‒ з моєю 1 групою та викладачами. Тепла атмосфера, приємні люди навколо та підтримка друзів роблять кожен ранок особливим, навіть якщо попереду складний навчальний день.

На фініш курсу СТТ я відчуваю гордість.

Я не просто вивчила предмет ‒ я розширила власні горизонти. Дізналася багато нового, про що раніше навіть не замислювалася, і тепер впевнено дивлюся у майбутнє. Цей курс став для мене не просто дисципліною, а важливим етапом формування професійної ідентичності. Я завершую його з чітким розумінням: маркетолог, який знає технологію виробництва зсередини ‒ це фахівець майбутнього, яким я і прагну стати.

Анастасія ПОРХУН,

студентка 1 курсу 1 гр. (Маркетинг)