АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗИМІВЛІ 2025–2026: СТРАТЕГІЯ ВИЖИВАННЯ І РОЗВИТКУ

Для українського бджоляра сезон 2025-2026 років став черговим випробуванням. Нестабільні кліматичні умови, різкі температурні коливання, а також складні економічні реалії суттєво ускладнили традиційні підходи до зимівлі пасік. У таких умовах недостатньо просто «дочекатися весни», а необхідно діяти проактивно, спираючись на перевірені наукові підходи та практичний досвід.

Щоб не лише зберегти бджолині сім’ї, а й закласти передумови для потужного весняного розвитку та ефективного використання раннього медозбору, бджоляру слід впроваджувати чітко продуману, науково обґрунтовану стратегію зимового утримання і підготовки до нового сезону.

Співробітники кафедри бджільництва на чолі з її завідувачем професором Повозніковим Миколою Гавриловичем спираючись на багаторічний досвід звертають увагу на ключові аспекти успішної зимівлі бджіл, типові ризики січневого періоду та практичні кроки, які дозволять упевнено підготувати пасіку до сезону 2026 року.

Зимівля поточного сезону характеризується різкими температурними коливаннями та періодами аномально сильних морозів. Тривалі відлиги у грудні, які змінювалися різким зниженням температур у січні, призвели до того, що в багатьох регіонах бджолині сім’ї не змогли перейти у стан глибокого зимового спокою. Як наслідок – підвищилася рухова активність бджіл і значно зросло споживання кормових запасів, що підвищує ризик ослаблення сімей ще до початку весни.

В середині зими в бджолиних сім’ях наступають декілька основних ризиків. На перше місце слід віднести кристалізація кормів. Використання соняшникового меду без належної підготовки часто стає причиною прихованого голодування. За наявності кормових запасів у гнізді бджоли фізично не можуть їх споживати. Другим, не менш важливим ризиком є осипання бджіл. Надмірна вологість у вуликах, зумовлена недостатньою або неправильною вентиляцією, призводить до переохолодження клубу та загибелі частини бджіл. До третього ризику можна віднести ранній розплід. Підвищення температури всередині клубу стимулює матку до передчасної яйцекладки, що значно виснажує бджіл-годувальниць і скорочує їхню тривалість життя.

Викладачі кафедри бджільництва неодноразово наголошують у своїх виступах та під час викладу спеціальних дисциплін на необхідності диференційованого підходу до кожної бджолиної сім’ї, особливо в середині зими. У січні будь-яке втручання має бути мінімальним і максимально обережним, а контроль – переважно дистанційним. Найбільш інформативними методами є прослуховування вуликів за допомогою апіскопа та аналіз підмору.

Рівне, спокійне, ледь чутне гудіння свідчить про нормальний стан сім’ї. Натомість різкий, неспокійний «голодний» шум, схожий на шелест сухого листя, є тривожним сигналом і вимагає негайних дій з боку бджоляра для запобігання загибелі сім’ї.

Щоб запобігти загибелі бджолиних сімей у другій половині зими, провідний викладач кафедри, експерт у галузі бджільництва Войналович Микола Володимирович рекомендує зосередити увагу на трьох ключових чинниках: кормовому балансі, оптимальному мікрокліматі у вулику та максимальному спокої бджіл.

Під час контрольного огляду або дистанційної оцінки стану сім’ї особливу увагу слід звернути на положення клубу. Якщо клуб піднявся до верхніх брусків рамок, це є прямою ознакою дефіциту кормів. У такій ситуації необхідно негайно застосувати підгодівлю. Микола Володимирович наголошує на доцільності використання якісного канді або повномедових рамок, які перед постановкою у вулик слід обов’язково прогріти у теплому приміщенні. Категорично не рекомендується застосовувати рідкі цукрові сиропи в січні, оскільки це може спровокувати розвиток нозематозу та інших захворювань.

Окрему увагу експерт звертає на проблему вологості. Вогкість у вулику часто є значно небезпечнішою за низькі температури, адже спричиняє переохолодження бджіл і швидке ослаблення сім’ї. Необхідно регулярно перевіряти льотки на наявність підмору, який може частково або повністю перекривати доступ повітря. Для ефективного відведення зайвої вологи Микола Володимирович рекомендує застосовувати методику «верхньої вентиляції», що особливо актуально для сучасних типів вуликів – пінополістирольних та багатокорпусних.

Крім того, у січні варто приділити підвищену увагу захисту пасіки від шкідників, які в цей період стають особливо активними. Обов’язковими заходами є перевірка цілісності льоткових загороджувачів, а також розкладання відлякувальних засобів навколо вуликів. Це дозволяє мінімізувати стрес для бджіл і зберегти стабільність зимового клубу.

Успіх сезону 2026 року закладається саме зараз – у середині зими. Наукові дослідження кафедри бджільництва НУБіП України переконливо підтверджують, що інтенсивність і стабільність весняного розвитку бджолиних сімей безпосередньо залежать від фізіологічного стану бджіл, які пройшли зимівлю. Сильні, добре збережені зимувалі бджоли формують основу для швидкого нарощування розплоду та повноцінного використання ранніх медозборів.

Важливим інструментом ранньої діагностики є лабораторний аналіз підмору, який уже в січні дозволяє оцінити рівень ураженості бджіл вароатозом і нозематозом. Отримані результати дають можливість завчасно скоригувати схему профілактичних і лікувальних заходів та оперативно застосувати їх одразу після першого очисного обльоту, не втрачаючи дорогоцінного часу навесні.

Січень також є оптимальним періодом для планування оновлення маточного поголів’я. Спираючись на практичний досвід майстра виробничого навчання Андрія Миколайовича Чесановського, доцільно орієнтуватися на місцеві породи та популяції бджіл ‒ українську степову або карпатську, які найкраще адаптовані до умов мінливих зим і різких кліматичних коливань. Саме в цей час варто завчасно формувати замовлення маток у перевірених племінних господарствах, щоб забезпечити своєчасне оновлення сімей у весняний період.

Поки пасіка перебуває у стані відносного спокою, бджоляр повинен максимально ефективно використати зимовий час для підготовчих робіт: відновлення та комплектування рамок, натягування дроту, дезінфекції запасних корпусів і інвентарю. Застосування сучасних технологічних рішень і раціональна організація праці дозволяють скоротити трудовитрати на обслуговування однієї бджолиної сім’ї на 20-30 %, що безпосередньо впливає на економічну ефективність пасіки у майбутньому сезоні.

У своїх виступах завідувач кафедри бджільництва Микола Гаврилович неодноразово наголошує, що сучасне бджільництво – це не лише традиційне ремесло, а повноцінний і конкурентний бізнес. За його словами, стратегія виживання пасік у 2026 році має ґрунтуватися на гнучкості, економічній доцільності та раціональному використанні ресурсів.

Зокрема, така стратегія передбачає диверсифікацію продукції, тобто поступовий перехід від виробництва одного продукту (меду) до комплексного отримання додаткової продукції бджільництва – пилку, прополісу, маточного молочка та інших високомаржинальних продуктів. Окрім цього слід приділити достатньо уваги кооперації пасічників. Об’єднання зусиль із колегами для формування великих товарних партій, підвищення переговорної спроможності на ринку, а також спільної закупівлі ветеринарних препаратів, обладнання та інвентарю дозволяє суттєво знизити витрати.

Такий підхід, за словами Миколи Гавриловича, дає змогу не лише зберегти економічну стійкість пасіки, а й забезпечити її подальший розвиток в умовах зростаючих викликів галузі.

Отже, зимівля 2025-2026 років вимагає від пасічника не лише уважності та спостережливості, а й ґрунтовних теоретичних знань. Саме поєднання багаторічного практичного досвіду з науковими напрацюваннями, які представляє кафедра бджільництва НУБіП України, формує надійний фундамент для стабільного розвитку галузі в умовах сучасних викликів.

Головне завдання січня – забезпечити тишу на пасіці та зберігати пильність господаря. Кожна бджолина сім’я, збережена в цей період, є не лише результатом правильної зимівлі, а й запорукою потужного весняного розвитку, успішного медозбору та подальшого процвітання українського бджільництва у 2026 році.

Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ,

доцент кафедри бджільництва