ВКЛАД НАУКОВЦІВ КАФЕДРИ У ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТВАРИН ТА ПТИЦІ

February 2, 2021

    Наслідком тривалої, спільної роботи науковців кафедри технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві славетного Національного університету біоресурсів і природокористування України та провідного підприємства з виробництва сорбентів мікотоксинів в Україні – ТОВ «ВетСервісПродукт» (м. Вишневе, Україна, [email protected]) стало створення комплексного препарату – сорбент мікотоксинів «Гепасорбекс». Склад кормової добавки «Гепасорбекс» містить наступні активні компоненти: кремнію діоксид; алюмінію оксид; магнію карбонат; титану діоксид; селен; кліноплеоліт; сухі пивні дріжджі.

     Основна теза співпраці направлена на те, що питання рентабельності у тваринництві є ключовим для розробки нових стратегій у годівлі сільськогосподарських тварин і птиці. У період коливання цін на сировину та закупівельних цін на продукцію тваринного походження виробники мають бути забезпечені ефективними рішеннями для оптимізації витрат та підвищення продуктивності тварин. Тому контроль за вмістом мікотоксинів у кормах і своєчасне усунення їх негативного впливу – необхідні заходи для забезпечення безпеки здоров’я тварин і особливо споживачів тваринницької продукції.

     Про проблему мікотоксинів відомо понад 40 років. І вже багато господарств переконалися на практиці, що мікотоксини в кормах далеко не рідкість, і про цю проблему вже не сперечаються, а застосовують різні заходи для профілактики викликаних ними захворювань і зниження економічного збитку. Мікотоксини – це група хімічних речовин, що продукуються деякими цвілями (грибами), зокрема багатьма видами родів Aspergillus, Fusarium, Penicillium, Claviceps і Alternaria, рідше іншими. Мікотоксикози залежно від їх природи, концентрації мікотоксинів у раціоні, виду тварини, віку, умов годівлі та стану імунітету проявляються: зниженням продуктивних параметрів с/г тварин і птиці; зниженням ефективності використання кормів на виробництво продукції; порушенням репродуктивно-відтворювальних функцій; ослабленням імунної системи організму; підвищенням чутливості до захворювань (кокцидіоз, колібактеріоз тощо); збільшенням матеріальних витрат на лікування і профілактичні заходи; зниженням ефективності дії вакцин і медикаментів.

    Поява мікотоксинів у готовому кормі може відбуватися на різних технологічних стадіях кормовиробництва: у полі, при транспортуванні, зберіганні або, навіть, після кінцевої обробки готового корму. Крім того, токсичний комбікорм може бути зроблений на комбікормовому заводі з якісної сировини.

  

    Дослідження щодо визначення ефективності використання науково-виробничої розробки («Гепасорбекс») були проведенні в умовах господарств-партнерів з виробництва продукції свинарства, вівчарства та птахівництва і навчально-науково-виробничих лабораторіях кафедри. Доведено, що для збільшення продуктивності тварин та птиці, профілактики шлунково-кишкових захворювань, підвищення природної резистентності відгодівельного молодняку та збільшення ефективності, рентабельності виробництва продукції в умовах промислових комплексів, фермерських господарств рекомендується до складу повнораціонних комбікормів вводити комплексний препарат, сорбент мікотоксинів «Гепасорбекс» у вказаних пропорціях (0,5-3,0 кг на тону) залежно від контамінації кормів. Вищі показники продуктивності, швидкість росту зумовлюють зменшення витрат дороговартісних комбікормів. Використання вказаного комплексного препарату достовірно підвищує показники м’ясної продуктивності тварин та птиці.

      Отже, дотримання основних принципів співпраці «наука-виробництво-бізнес» створює вагомі засади розвитку тваринницького підкомплексу АПК України, і приємно радує те, що науковці НУБіП України приймають активну участь у цьому процесі.


Лихач Вадим,
доктор с.-г. наук, доцент,
В.о. завідувача кафедри технологій у

птахівництві, свинарстві та вівчарстві

факультету Тваринництва та водних біоресурсів

Національного університету біоресурсів і

природокористування України

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook