Вечорниці на Андрія: студенти НУБІП дбають про традиції

Україна багата на обряди і традиції. Ми до сьогодні трепетного бережемо кожне свято й обряд пов’язаний з історією нашого народу. Так 12 грудня зі студентами першого курсу, членами гуртка «Юний журналіст» підготували святкові листівки і запланувати похід до Національний музей народної архітектури та побуту «Пирогово» у суботу 14 грудня. За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня, як і ми в НУБіП. Цього дня жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...Колись і сьоголні вечорниці поширені, у гуртожитку дівчата не «калиту», а купили бубликів і пампушок, намазали їх мелод та шоколадом й частували хлопців. Саме на вечорницях з давніх давно молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено у минулому, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць, як у нас гуртожиток. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Студенти теж дотримуються традиції: гуляють без наставників і викладачів. Як і колись так і сьоголні: тільки звечоріло, дівчата до господині (у головну кімнату вечорниць), приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили напої і цукерки та гостинці. Господиня подавала узвар із сушених фруктів і картоплю, вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю, прикрашали кімнату.

Після заходу сонця надходили парубки, жартували і тоді розпочиналося дійство. Історія свідчить, що починалося свято із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться.

КАЛИТА - весела гра є основною на Андріївський вечір. Калита - це випічка із борошна, яку печуть усі дівчата разом, адже кожна має взяти участь у готуванні «калити», місять тісто всі за чергою, від найстаршої дівчини до маймолодшого дівчати.

Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі "на сухар" - щоб важко було вкусити. Посередині дірка, куди протягують червону нитку, за яку підвішують калиту до сволока посередині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору.

„калита“ — нагадує сонце - цю випічку готують у свято День Андрія народно-християнська традиція 13 грудня. Шануймося й будьмо щасливі. З прийдешніми святами нас усіх.

Діана Дафина,
гурток «юний журналіст»