Майбутні проектні менеджери навчилися ефективно будувати командну взаємодію

     Посеред семінару спікер раптово зробив паузу і запропонував усім присутнім виконати групову вправу. Він попросив поділитися на команди, взяти повітряні кульки та написати своє ім'я на них. Після чого всі кульки зібрали і помістили в окрему кімнату. Далі учасників семінару попросили зайти в цю кімнату і протягом п'яти хвилин знайти «свою» кульку. Всі кинулися шукати, штовхаючись, переступаючи один одного і створюючи загальний хаос. Після закінчення п'яти хвилин жодна людина не знайшла своєї кульки.

  

     Продовжуючи вправу спікер запропонував слухачам зайти до кімнати, взяти будь-яку кульку і віддати її тій людині, чиє ім’я на ній написано. Через пару хвилин всі кульки були в руках у своїх володарів.

     І тоді спікер сказав: «Точно так само відбувається і в житті. Всі несамовито шукають щастя навколо, не маючи ні найменшого поняття – де воно є насправді. Наше щастя часом ховається за щастям інших людей. Принесіть їм їхнє щастя і натомість ви отримаєте своє».

     Але дана історія не лише про щастя ... це про життя, про командну взаємодію, вміння об'єднуватися і домовлятися у колективі...
Аналогічну вправу провела для магістрів з управління інвестиційною діяльністю та міжнародними проектами завідувач кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту, професор Лідія Шинкарук, приурочивши її до Міжнародного дня проектного менеджера. Студенти були поділені на три команди (по кольору кульок): «зелених», «синіх» і «фіолетових». Коли кульки лежали перемішані біля дошки, студенти отримали завдання знайти свою та кинулися, штовхаючи один одного, навипередки, чия команда буде спритнішою. Затративши час, учасники врешті решт розібрали свої кульки.

     Тоді Лідія Василівна запропонувала, знову ж таки, скласти всі кульки біля дошки і розібрати їх по командам, але не штовхатись, передавати один одному його кульку. Тепер, у дружній взаємодії, студенти справились із поставленим завданням «на ура!». Таким чином, майбутні проектні менеджери зрозуміли, що завжди (і у професійній діяльності, і в повсякденному житті) потрібно вміти об’єднуватись, домовлятись і допомагати один одному.