Тиждень німецької мови

     Останнім акордом «Тижня німецької мови » на кафедрі іноземної філології і перекладу став захід на тему: «Веймар - колиска німецької поезії. Читання з Гете.» Йо́ганн Во́льфґанґ фон Ґе́те вважається засновником сучасної німецької літератури. Його роботи включають в себе епічні та ліричні вірші, написані в різних стилях; прозу та віршові драми; мемуари; автобіографію; літературну та естетичну критику; трактати з ботаніки, анатомії; і чотири романи. Крім того, він мав численні літературні та наукові фрагменти, більш ніж 10000 листів і близько 3000 малюнків. Словами Г. Гейне розпочала свою доповідь студентка ІІІ курсу Ю.Закатей: «Цей велетень був міністром в карликовій німецькій державі. Він ніколи не міг рухатися вільно. Про сидячого на троні Юпітера Фідія в Олімпії говорили, що якби він коли-небудь раптово встав, він проломив би головою дах храму. Таким же точно було становище Ґете у Веймарі: якби він коли-небудь раптово повстав зі свого нерухомого спокою і випростався, то він пробив би державний дах або, що ще ймовірніше, розбив би собі нею голову.» Найбільше художнє досягнення Гете — грандіозна драматична поема «Фауст», над якою він працював майже все життя з 1773 по 1831 рік. Образ ученого-чарівника Фауста, взятий з народної легенди, у драмі Ґете зазнає складної еволюції, втілює суперечливий розвиток світогляду самого поета і боротьбу ідей, властиву бурхливій епосі кінця 18 — початку 19 століття. Служіння науки народові, глибока віра в творчі сили людини, у краще майбутнє — є ідейним висновком поеми. Музичним забарвленням заходу стали фрагменти опери «Фауст» у виконанні світових оперних зірок. Балада «Лісовий король» в українському перекладі була надрукована окремим виданням у Львові у 1838 році, автором перекладу був український мовознавець, греко-католицький священик Йосип Левицький. Таку ж назву дав своєму перекладу балади Гете Борис Грінченко — «Лісовий цар», а Пантелеймон Куліш назвав баладу «Вільшаний цар». Продекламувала цю баладу німецькою, українською та російською (переклад А. Фета) мовами студентка Олена Кравченко.

      Але в історії Веймара були й трагічні сторінки. Після приходу до влади Гітлера історія Ваймара була затьмарена створенням в 1937 р. недалеко від міста концтабору Бухенвальд. З кінця 1930-х по 1945 р. в Бухенвальді було знищено понад 56 тисяч чоловік із загального числа 250 тис. ув'язнених. Після приходу радянських військ тут знову був організований табір для інтернованих. За п'ять років в ньому загинуло ще 3 тис. чоловік. Про це доповіли у своїх виступах студентки ІІ курсу Балас Марина та Зінич Валерія. Говорили й про творчий союз двох поетів, який проіснував майже одинадцять років, попри протилежність їхніх характерів. Ґете відкрив Шиллерові не тільки своє серце, а й думки. Вплив старшого поета можна відчути в усіх п’єсах Шиллера, написаних за роки дружби між ними. Ґете, у свою чергу, знайшов у його особі слухача і критика найвищого духовного рівня.
    З доповідями виступили студенти групи 16001Філ: Шумнова Настя, Денисенко Ірина, Андрєєва Даша; ІІ курс - Дімітрієва Марія.

Викладачі кафедри іноземної філології і

перекладу Конончук І.В., Москаленко С.А.