МАЄ ВМІТИ КОЖЕН! Як правильно надати першу домедичну допомогу.
МАЄ ВМІТИ КОЖЕН! Як правильно надати першу домедичну допомогу.
March 28, 2023
24 березня, Новоград-Волинською міськрайонною організацією Червоний Хрест міста Звягель, в приміщенні «IdeaHub. Територія успіху», Палацу культури ім.Лесі Українки було проведено безкоштовний майстер-клас з навчання населення навичкам першої домедичної допомоги, до якого долучилася і я.
Перша домедична допомога – це алгоритм термінових заходів, дій, які спрямовані на порятунок людини, життя якої в момент непередбаченої ситуації знаходиться під загрозою. Це допомога, яку ми маємо надати, допоки не прибуде швидка допомога. Це ті знання, якими повинен володіти кожен з нас, оскільки саме вони можуть вберегти чиєсь дорогоцінне життя, а в умовах війни такі знання є безцінними.
Практично кожному з нас відоме відчуття паніки, і щоб уникнути її, необхідно зосередитися та вміти правильно надати першу невідкладну допомогу.
Варто зауважити, що в Україні передбачена кримінальна відповідальність за залишення людини в небезпечному для життя стані. Тож, як мінімум, потрібно викликати швидку допомогу.
Під час майстер-класу було розглянуто приклади випадків, що потребують невідкладної допомоги і можуть виникнути у побуті, на вулиці, у місцях скупчення людей.
Алгоритм дій:
![](/sites/default/files/u188/167993030199357.jpg)
![](/sites/default/files/u188/1679930298133913.jpg)
Спочатку ми повинні оглянути МП(місце події), тобто визначити чи є місце події безпечним, скільки постраждалих, що відбулося, чи є свідки, які можуть допомогти. Це є первинний огляд, і його необхідно виконати, оскільки під час виклику фахівців ми не зможемо повноцінно дати відповіді на важливі питання, і це призведе до складності оцінки ситуації. Варто не забувати про свою безпеку, безпеку потерпілого та оточуючих.
Будь-які дії з вашого боку повинні починатися лише після згоди потерпілого. Підходити до людини необхідно спереду, збоку голови, аби людина вас бачила, аби бути в полі зору, голосно звернувшись: «ДОБРИДЕНЬ, ВИ МЕНЕ ЧУЄТЕ?», «ВАМ ПОТРІБНА ДОПОМОГА?». Це унікальне питання, і потерпіла людина може відповісти навіть завдяки рухам голови, рук, ніг, так ми перевіряємо свідомість людини. Людина, яка може говорити, знаходиться у свідомому стані і дихальні шляхи у неї відкриті, в іншому випадку необхідно переконатися в прохідності дихальних шляхів. Для цього необхідно закинути голову назад та злегка підняти підборіддя, але в деяких випадках не потрібно закидати голову назад.
![](/sites/default/files/u188/1679930307197001.jpg)
Руку ми тримаємо біля лоба і нахилившись над вустами людини, щокою і вухом, ми кладемо іншу руку на грудну клітку і рахуємо 10 секунд (101, 102, 102… 110), за 10 СЕКУНД = 2 ВИДИХИ! Якщо чуємо вухом, відчуваємо щокою рухи теплого повітря, бачимо очима рухи грудної клітки, нам необхідно перевести людину у стабільне безпечне положення, тобто перевернути на бік.
Якщо ж не чуємо вухом, не відчуваємо щокою, не бачимо очима, тільки тоді ми можемо вважати, що людина знаходиться без свідомості.
Після цього ми або самі телефонуємо в 103, увімкнувши телефон на динамік, або ж просимо зробити це свідків. Найголовніше ми повинні вказати про наявність свідомості та наявність дихання. Опісля повідомляємо про те, що приступаємо до непрямого масажу серця.
![](/sites/default/files/u188/1679930310976982.jpg)
![](/sites/default/files/u188/1679930311328042.jpg)
Визначаємо точку для непрямого масажу серця, поставивши чотири пальця, точкою є середина. Після чого на цю точку ми ставимо руку основою долоні, зверху кладемо другу руку, можемо скласти руки в замок та починаємо робити натискання на грудну клітку. Натискання мають бути глибокі –5-6 см, на прямих ліктях, 100-120 разів за 1 хв. Перед тим як перейти до штучного дихання, нам необхідно зробити 30 натискань.
НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО ВЛАСНУ БЕЗПЕКУ! Якщо це стороння людина, варто переконатися у тому, чи зможете ви перейти до штучного дихання. Якщо ви маєте плівку-клапан, варто вставити її в рот потерпілому, закинути голову назад та затиснути ніс, відкривши світ рот ми робимо два звичайні видихи, і продовжуємо непрямий масаж серця. «Макарена» і «Червона рута» є тими піснями, під які лікарі рекомендують робити масаж серця.
Усі ці дії ми виконуємо до появи дихання чи до приїзду лікарів. Якщо ж дихання в нормі, ми переводимо потерпіло у бокове безпечне положення.
![](/sites/default/files/u188/1679930315589483.jpg)
Варто зауважити, що специфіка непрямого масажу серця та штучного дихання може відрізнятися в залежності від того, кому ми надаємо цю допомогу.
Другою частиною майстер-класу був розгляд домедичної допомоги при кровотечах.
![](/sites/default/files/u188/2_59.jpg)
![](/sites/default/files/u188/3_47.jpg)
Знову ж, ми повинні переконатися у відсутності небезпеки, провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання, після чого викликати фахівців.
В залежності від того, яка ж судина пошкоджена, кровотечі бувають внутрішні і зовнішні. Внутрішня − паренхіматозна кровотеча, зовнішні − артеріальна, венозна, капілярна кровотечі. Варто розуміти, що навіть невеличка рана становить загрозу для життя потерпілого, і нам необхідно якнайшвидше накласти на рану пов’язку.
Надійним способом зупинки кровотеч є накладання джгута, накладання тиснучої пов’язки. Замінити джгут можна хусткою, будь-якою матерією, ременем, наклавши на кінцівки, стегно чи плече вище місця поранення, підклавши будь-яку тканину – рушник, частина одягу.
Варто зауважити, що джгут накладається не більше, ніж на 1,5-2 год! Не потрібно намагатися виймати будь-що з рани, зайвий раз торкатися, чи знімати пов’язку, джгут до приїзду фахівців.
![](/sites/default/files/u188/1679930337102139.jpg)
Але одного тренінгу точно недостатньо, було б добре проходити їх частіше, практикувати на манекенах, щоб мати відповідні навики, аби в потрібний момент не розгубитися та зробити все правильно.
Надалі планую пройти більш розширений тренінг Товариства Червоного Хреста України з першої допомоги, сертифікований Глобальним довідковим центром з навчання першій допомозі Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, який визнано у 192 країнах світу.
Це має знати й може вміти кожен, а для мене як успішного соціального працівника у майбутньому − необхідно.
Ангеліна Ничипорук
студентка 2 курсу, групи СР-21002б