«Мова існує лише тоді, коли вживається»: відкрита лекція професора кафедри журналістики та мовної комунікації Семашко Т.Ф.

March 4, 2023
Відкриті заняття – це невід’ємний складник освітнього процесу й одна з форм роботи викладача у контексті безперервної фахової та загальної освіти, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання студентів. А ще – це велика подія, яка демонструє рівень професіоналізму викладача і нагода отримати від студентів і колег зворотний зв’язок для покращення професійної майстерності.

01.03.2023 р., у перший день весни відбулася відкрита онлайн-лекція д.ф.н., професорки кафедри журналістики та мовної комунікації Тетяни Семашко, яка була прочитана студентам 3 курсу спеціальності «Журналістика» з навчальної дисципліни «Практична стилістика». До заходу, який презентувала лекторка, мали змогу долучитись усі охочі й отримати корисну інформацію з теми «Стилістика як лінгвістична наука і навчальна дисципліна. Місце практичної стилістики в системі ЗМІ».

Свою співпрацю з майбутніми журналістами Тетяна Федорівна розпочала із ємного посилу: «Мова існує лише тоді, коли вживається! Що б людина не називала і не виражала, завжди вона розкриває свою особисту сутність. Саме тому мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура». Місія журналіста якраз і передбачає свідоме ставлення до мовленнєвої практики та мовної поведінки; журналіст зобов’язаний досконало володіти, як усіма рівнями культури мови, так і комунікативними якостями мовної системи.

Особливістю зустрічі став зворотній зв’язок лекторки зі слухачами – студенти активно долучились до бесіди, демонструючи набуті попередньо знання: «традиційно виділяють чотири основні рівні мовної системи: фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний і синтаксичний», – доповіла Катерина Кармазіна; «діахронія – це вертикальний зріз мови, а синхронія – горизонтальний», – доповнив Вадим Мацібура; «об’єкт дослідження – матеріал, який вивчається; предмет дослідження – це аспект, у якому вивчається цей матеріал», – продемонстрував знання суті термінів Лапін Олександр та ін.

Цікавинкою стала пропозиція Тетяни Федорівни провести лінгвістичний експеримент: студенти презентували висловлювання, що для них означає «мова»: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша й мова»; «Мова – це система словесного вираження думок, яка має певну звукову й граматичну будову»; «Мова є засобом спілкування у людському суспільстві»; «Українська мова – державна мова України, національна мова багатомільйонного українського народу» тощо. Шляхом порівняння та аналізу останніх були означені об’єкт і предмет стилістики як науки і навчальної дисципліни.

  

Далі бесіда була скерована на висвітлення інших питань: значення стилістики у ЗМІ та її завдання; проблеми стилістики української мови; методи і прийоми, за допомогою яких досліджують, описують і вивчають стилістичні явища тощо. Тетяна Федорівна розповідала, пояснювала, наводила приклади, зокрема, і з власного життя, давала слушні поради. Корисним стало застосування теоретичних знань на практиці: було зроблено аналіз мовленнєвого стилю журналістів «Телемарафону».

Родзинкою зустрічі стали поради слухачам щодо добору влучного слова від Миколи Степаненка, д.ф.н., професора кафедри журналістики та мовної комунікації, з-посеред яких: «Студентство, хочеться, аби ви не просто читали слово, а смакували його».


У підсумку Тетяна Федорівна акцентувала, що «у контексті ЗМІ практична стилістика сучасної української мови є необхідним етапом у підготовці журналістів, оскільки стилістика є своєрідною вершиною дослідження мови, теоретичною основою розвитку національної мовної культури, яку презентують медійники».



Дякуємо проф. Семашко Т.Ф. за прочитану цікаву, а головне – результативну лекцію: інформація подавалась динамічно, з прикладами і у супроводі якісної та змістовної презентації.

Вітаємо Тетяну Федорівну й до нових зустрічей!

Катерина Кармазіна, Владислав Мошківський,
студенти 3-го курсу спеціальності «Журналістика»

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook