Знайомимося з інноваціями у рибопереробному секторі Європи
Обмін досвідом завжди був у пріорітеті викладачів кафедри аквакультури, оскільки це рушійна сила розвитку науки, галузі та саморозвитку. Так, 13 вересня 2022 року у польському місті Гданськ відбувся регіональний семінар, присвячений інноваціям у технологіях рибопереробного сектору. Організатором семінару виступила міжнародна організація EUROFISH у співпраці з Міністерством сільського господарства та розвитку Республіки Польща, Польською асоціацією переробників риби і Національним дослідницьким інститутом морського рибальства.
Фото. Доцент кафедри аквакультури Василь Коваленко та директор EUROFISH Марк Фредеріксен
У роботі семінару взяли участь представники рибогосподарської науки і бізнесу ряду країн Європи і США. Від України на семінарі був присутній Василь Коваленко, доцент кафедри аквакультури НУБіП України.В рамках семінару відбулися презентації міжнародних експертів із технологій переробки риби та розвитку ринку рибних продуктів. Проблеми, які були розглянуті на семінарі, є актуальними для галузі переробки морепродуктів у країнах Балтії, враховуючи величезну додану вартість переробки, яка здійснюється в регіоні. Тільки в Польщі це приблизно 3 мільярди євро на рік.
Доповідачі відзначили, що у сучасному світі відбувається четверта промислова революція. В різних сферах діяльності використовуються роботизовані системи із штучним інтелектом, які працюють за принципом «побачив – проаналізував – прийняв рішення – виконав». Драйверами цього процесу у галузі рибопереробки є дефіцит робочої сили, монотонна фізична робота з важкими умовами праці, харчова безпека та потреба збільшення продуктивності праці. Загальною тенденцією, яка обумовлює потребу роботизації у всіх сферах матеріального виробництва, є небажання молодого покоління працювати фізично.
Ширлін Марія Антонісамі розповіла, як глобальні процеси, впливають на бізнес і ринки, і назвала ознаки зменшення негативних наслідків пандемії COVID-19: бізнес повертається до нормального рівня; зростають обсяги продажу на азіатських ринках, відновлюється робота громадського харчування, активізується сфера туризму. Дослідники констатують, що пандемія стала каталізатором для різноманітних інновацій у виробництві та продажах продуктів споживання. З іншого боку, військова агресія росії проти України викликає занепокоєння та невизначеність у всьому світі. Торговельні санкції та бойкоти російської продукції, запроваджені урядами більшості країн світу, спонукають до розвитку нових торговельних шляхів.
Азіатський ринок стає все більш привабливим для експортерів морепродуктів. Цей регіон населяють понад три мільярди людей, які споживають більше морепродуктів, ніж будь-де у світі. Протягом останнього десятиліття внутрішні ринки в країнах Азії значно розвинулися. Застосування методів довготривалого зберігання морепродуктів, удосконалення системи розподілу та маркетингу, ріст мережі супермаркетів сприяли зростанню споживання риби на внутрішніх ринках, у тому числі в місцях, де риба раніше не була популярною. Зростаючий попит на морепродукти забирає пропозиції з експортних ринків, в тому числі у сегменті продуктів з високою вартістю: атлантичних лосося і омара, королівського краба, філе тріски і минтаю. Відмічено, що все більше споживачів готові платити високу ціну за продукцію преміум-класу.
Загальними вимогами для експорту продукції на азіатські ринки є дотримання CODEX Alimentarius та наявність довідки про походження та якість продукції. Існує практика періодичних перевірок відповідності продукції декларованим якісним показникам. Для заохочення експортерів до постачання сировини для наступної переробки Китай, Тайланд та Малайзія встановили нульове імпортне мито, а у Південній Кореї, Сінгапурі та Гонконзі імпорт морепродуктів взагалі не обкладається митом.
На другий день після семінару його учасники відвідали виставку POLFISH-2022, яка відкрилася у Гданську, де мали можливість ознайомитися із останніми досягненнями у сфері виробництва та переробки морепродуктів.
Василь Коваленко,
доцент кафедри аквакультури
