Як вести за собою та мотивувати послідовників і себе: розповіли учням викладачі кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського

21 травня 2020 року
19 травня 2020 року пройшов черговий урок для шанувальників та слухачів спільного освітнього проекту кафедри менеджменту ім. проф. Й. С. Завадського та КОКПНЗ «Мала академія наук учнівської молоді» – «Цікаво про економіку», на тему: «Мотиваційний менеджмент. Лідерство». Спікерами уроку вдруге стали викладачі дисциплін «Лідерство» та  «Мотиваційний менеджмент», доценти кафедри менеджменту імені професора Й. С. Завадського – Олександр Новак та Тетяна Артюх.
 
 
Привітав аудиторію та розпочав урок Олександр Новак, відмітивши, на початку свого виступу, зв’язок з попереднім матеріалом, а саме персоною менеджера та вимогами до нього. «Лідер» та «Менеджер» поняття близькі, але все ж не тотожні. Спільним є: дія на людей, забезпечення узгодження дій інших, які, з точки зору управлінського впливу, знаходяться нижче в ієрархії.
Відмінностей є теж багато. Опираючись на результати опитування працівників успішних компаній щодо характеристики їх топ-менеджерів, яке проводилося компанією Glassdoor у 2017 році, пан Олександр підкреслив, що успіх вищого керівництва описується переважно словосполученнями «довіряє персоналу», «підтримує розвиток», «надихає команду», тобто так, як описується портрет в першу чергу лідера.
 
 
Інша авторитетна думка, якою оперував лектор, це позиція професора Гарвардської бізнес-школи Джона Коттера про те, що у сучасному суспільстві культивується ряд шкідливих для спільноти стереотипів щодо сприйняття лідерства, основними з яких є: 1) лідерство ототожнюється з менеджментом, що часто передбачає спрощене його сприйняття (поява лідерства відразу після призначення керівником); 2) лідерство асоціюється в першу чергу з діяльністю топ-менеджерів, а не керівників середньої і нижньої ланок, що виправдовує призначення на посади керівників не топ-рівня людей без розвиненого лідерського потенціалу; 3) лідерство асоціюють з «харизмою», що притаманна лише обмеженому числу людей і для більшості недоступна та знижує самооцінку, підриває прагнення потенційних лідерів до розвитку і віру у власні сили.
 
 
Перспективи лідерства, на думку того ж Джона Коттера, наступні – «В світі, який змінюється все швидше, лідерства все частіше потребуватимуть і очікуватимуть від все більшого числа людей, незалежно від того, на якому щаблі в ієрархії вони знаходяться».
Ефективний менеджмент сьогодні можливий лише, коли він узгоджується, і, навіть, опирається на лідерство, тобто заснований на принципах вільного спілкування, взаєморозуміння, добровільності підпорядкування, визнання морального права ухвалення рішень керівником, відсутність жорсткого тиску тощо.
Щоб стати керівником-лідером потрібно усвідомити те, що ставши на цю стежку, людина має готувати себе не лише до слави, визнання, поваги від оточуючих, а й бути готовою робити ту роботу, яка іншим є не під силу, допомагати їм, підтримувати і навіть обслуговувати своїх підлеглих-послідовників. При цьому дуже важливо зберігати оптимізм і почуття гумору.
 
 
Тож на завершення лектор запропонував свою формулу лідерства: розвиток важливих особистих якостей (для налагодження взаємодії з людьми) + формування професійних компетенцій у обраній прикладній сфері (щоб розуміти процеси, в які задіяний лідер) + формування управлінської компетентності (щоб управлінський вплив був професійним) + бачення майбутнього (те, що інші самостійно можуть чітко не бачити).
 
 
Тетяна Артюх зупинилася на питанні мотивації, давши її визначення та пояснивши алгоритм мотиваційного процесу. Багато століть керівники застосовували різні засоби зацікавленості людини до праці. Сучасні науковці довели, що саме співвідношення різних мотивів завжди обумовлюють поведінку людей, створюють мотиваційну структуру, яка піддається цілеспрямованому формуванню протягом життя. У кожної людини мотиваційна структура індивідуальна і обумовлюється багатьма чинниками: рівнем добробуту, соціальним статусом, кваліфікацією, посадою, ціннісними орієнтаціями.
 
 
Пані Тетяна, враховуючи актуальність теми для учнівської аудиторії, далі зробила акцент на  детальному аналізі явища прокрастинації. Викладач детально пояснила суть, характерні особливості та типи відкладання. Важливим було зрозуміти причини виникнення цього явища, а також усвідомити факт того, що всі ми, в тій чи іншій мірі, прокрастинуємо! З точки зору менеджменту важливо не тільки усвідомлювати проблему, але й знати яким чином її вирішити. Визнання необхідності подолання цього негативного психологічного явища, може зробити життя краще, а  перемога над власним прагненням відкласти важливі справи на потім - це ж, по суті, ключ до контролю над своїм життям.  Тому на завершення спікер поділилась з аудиторією кількома цікавими методами зменшення впливу прокрастинації.
 
 
 
 
Виклавши основні думки, спікери, запросили слухачів і всіх бажаючих завітати на сайт кафедри та ознайомитись з результатами роботи студентського гуртка «ДНК лідера», де у розділі «Кожного лідера стосується» представлені спільні здобутки студентів та викладачів, які досліджують ці питання. Зокрема, там висвітлено підбірку художніх фільмів, у яких гарно проілюстровано різні стилі та моделі лідерства; можна ознайомитись з основними ідеями з відомих книг про лідерство;  варто переглянути відеозаписи як студентських семінарів, так і зустрічей з українськими бізнесменами та лідерами громадської думки, що були організовані останнім часом на кафедрі.

Лектори подякували учням за увагу, участь в онлайн-навчанні та запросили їх до майбутньої співпраці вже у статусі студентів факультету аграрного менеджменту НУБіП України.  

Відеозапис заходу можна переглянути на YouTube

План подальших online-уроків за посиланням:

https://nubip.edu.ua/node/76426.
 
 Надія Резнік,
завідувачка кафедрою менеджменту
імені професора Й.С. Завадського
Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook