Концепція Державної cтратегії розвитку біоекономіки України до 2030 року (проект)

Анотація

Існуючі глобальні проблеми, такі, як вичерпність викопних ресурсів, забезпечення невпинно зростаючого населення продуктами харчування та ліками, забруднення навколишнього середовища тощо, зумовили пошуки альтернатив хімічній сировині та хімічним технологіям, зміну традиційного виробництва шляхом використання біотехнологій, біопродуктів та біопроцесів. Розвиток біоекономіки є надзвичайно актуальним напрямком для України, яка з одного боку, має для цього значний відповідний потенціал, а з іншого – необхідність зниження виробничих енергозатрат, відновлення родючості ґрунтів, збільшення рівня зайнятості сільського населення, забезпечення продовольством та сировиною вітчизняного виробництва.

Біоекономіка в усьому світі активно просувається вперед. Наразі, багато країн вже прийняли стратегії з розвитку біоекономіки. До них відносяться США, Канада, Росія, Великобританія, Фінляндія, Швеція, Бразилія, Аргентина, Південна Африка та ін. Біоекономіка розглядається в якості багатообіцяючої концепції для функціонування економіки на засадах сталості та в якості важливої основи інноваційної політики. У залежності від технологічно потужності або доступності біологічних ресурсів прийняті стратегії встановлюють різноманітні акценти у сферах інновацій, біоенергетики, біофармацевтики тощо.

Концепція Державної стратегії розвитку біоекономіки в Україні визначає необхідність створення можливостей для досягнення інноваційного зростання (дослідження і новації), стійкого зростання (ресурсоефективність і розвиток низьковуглецевої економіки) та інклюзивного зростання (зайнятість, продуктивність, соціальна і територіальна згуртованість). Зазначена стратегія спрямована на те, щоб створити більш інноваційну, ресурсоефективну і конкурентоспроможну економіку, яка примиряє продовольчу безпеку зі стійким використанням поновлюваних джерел енергії та ресурсів для промислових цілей.

Для інноваційного розвитку сучасної економіки ключовими є такі напрямки розвитку технологій як інформаційні технології, нанотехнології та біотехнології. Впровадження сучасних інформаційних технологій в Україні здійснюється протягом останніх 20 років. За відносно короткий термін вдалося створити сучасні системи зв'язку, впровадити в промисловість передові інформаційні технології, зробити масово доступним Інтернет і мобільний зв'язок. Наноіндустрія знаходиться в стадії активного формування протягом останніх 5 років. Сфера біотехнологій, як основа біоекономіки, при всій її перспективності та величезних потенційних розмірах нових ринків, поки що не отримала достатнього імпульсу для розвитку в Україні.

Виходячи з проведеного аналізу, можна зробити висновок, що розвиток біоекономіки, виведення наукових досліджень і промислового виробництва в цій сфері на глобальний рівень конкурентоспроможності неможливі без реалізації цілеспрямованої державної політики. Мова йде не тільки про фінансову підтримку, а й про технічне регулювання, створення стимулів для формування галузей біоекономіки, побудові необхідної технологічної інфраструктури, створення попиту на продукцію, координації зусиль держави, наукових організацій і учасників ринку.

Концепція стратегії розвитку біоекономіки в Україні до 2030 р. є системним підходом, що сприятиме використанню потенціалу біоекономіки та виробництву продуктів, отриманих з біомаси.

Стратегія покликана:

·                   закласти системні основи розвитку біоекономіки в Україні;

·                   забезпечити створення нових підгалузей промисловості, націлених на випуск інноваційних біотехнологічних продуктів для хімічної і нафтохімічної промисловості, фармацевтики, лісопереробки, побутового та медичного обслуговування населення тощо;

·                   стимулювати розвиток виробництва і споживання біотехнологічної продукції на існуючих в Україні ринках, перш за все, в агропродовольчому секторі;

·                   створити базу для індустріального розвитку біоенергетики;

·                   доповнити існуючу систему заходів підтримки сільського господарства, медицини та фармацевтики.

Основною метою Концепції Державної стратегії розвитку біоекономіки є:

1)      створення глобальної конкурентоспроможної біоекономіки, яка повинна стати основою модернізації та побудови постіндустріальної економіки України за рахунок інноваційного розвитку таких окремих напрямів як агробіотехнології, біоенергетика, біомедицина, промислові біотехнології та інш;

2)      створення науково-дослідної та виробничо-технологічної бази для формування підгалузей біоекономіки, здатних в довгостроковій перспективі замінити значну частину продуктів, вироблених методом хімічного синтезу, продуктами біологічного синтезу, в т.ч. біоенергетичної промисловості

3)      розвиток внутрішнього попиту та експорту біотехнологічної продукції.  При цьому провідну роль має відігравати сталість виробництва та використання біопродуктів, заснованих на біологічному підході, а також збереження циклів (кругообігу) шляхом уникнення конкуренції та конфліктів на ринку

4) формування інституційних умов для розвитку біоекономіки, зокрема - створення Координаційної ради розвитку біоекономіки;

5) інтеграція України в міжнародну систему біоекономіки.

Базуючись цілях та баченні шляхів реалізації Концепції стратегії розвитку біоекономіки в Україні необхідно зазначити необхідність державного регулювання розвитку біоекономіки, рішуча підтримка, взаємодія і участь усіх зацікавлених сторін: приватних та громадських організацій, новаторів, вчених, і технологів у галузях виробництва біопродукції, промисловості, наукових установ та лабораторій; виробників біопалива та біотехнологічної продукції, інвесторів. Ця Стратегія буде виконувати роль плану розвитку біоекономіки для того, щоб в майбутньому скористатися соціально-економічними наслідками її розвитку: стабільний, сталий економічний розвиток, створення нових галузей, додаткових робочих місць, особливо в сільських регіонах країни, покращення стану навколишнього середовища.

Реалізація Стратегії  призведе до значущих соціальних ефектів. У сфері медичного обслуговування за рахунок широкого поширення нових методів діагностики і практики персоналізованої медицини різко зросте результативність лікування. У сфері екології будуть створені ефективні методи ліквідації забруднень і запобігання шкідливого антропогенного впливу на навколишнє середовище. У сфері сільського господарства впровадження біотехнологій сприятиме підвищенню продовольчої безпеки країни. Розвиток сфери біоенергетики сприятиме появі нових доступних джерел енергії та зниженню рівня енергозалежності країни.

Для досягнення мети Концепції необхідно вирішення наступних основних завдань:

Для досягнення мети Концепції необхідно вирішення наступних основних завдань:

1.                 Сприяння розвитку науково-технічних та технологічних досліджень у сфері  біоекономіки шляхом створення умов сталого функціонування і розвитку системи підготовки, перепідготовки та закріплення кадрів для забезпечення ефективності досліджень і розробок в області біоекономіки.

2.                 Удосконалення механізмів підтримки малого інноваційного підприємництва, спрямованого на залучення потенціалу наукових організацій в створення і виробництво нових біотехнологічних продуктів.

3.                  Підвищення ефективності механізмів комерціалізації наукових результатів досліджень і розробок в області біоекономіки, в тому числі на основі соціального партнерства за рахунок Сприяння  мотивованому колу промислових підприємств хімічної, нафтохімічної промисловості, агропромислового комплексу  та лісопереробних підприємств, що впроваджують та здатних стати локомотивом впровадження нових технологій (включаючи сюди ті підприємства, які вже застосовують біотехнології).

4.                 Створення повноцінної структури біоекономіки в Україні, включаючи пілотні, дослідно-промислові, промислові підприємства, інжинірингові компанії та центри відпрацювання технологій біоекономіки.

5.                   Створення системи сприяння просуванню продукції біоекономіки на внутрішній і зовнішній ринки для кардинального збільшення обсягів її виробництва, насичення зазначеною продукцією відповідних ринків.

6.                 Створення дієвих стимулів для локалізації виробництва частини біотехнологічних продуктів іноземними компаніями в Україні.

7.                 Забезпечення значного зростання обсягів виробництва електроенергії та тепла за рахунок масового впровадження сучасних біоенергетичних установок.

8.                 Створення організаційних та правових основ для формування промислової бази розвитку біоенергетики, включаючи виробництво електроенергії і тепла з біомаси, виробництво біопалива

9.                 Створення системи добровільної екологічної сертифікації, що враховує міжнародний досвід застосування «зелених» стандартів.

10.            . Розробка регіональних програм розвитку біоекономіки і агробіокластерів. 

11.             Формування виробничо-технологічної бази за всіма основними видами продукції промислової біотехнології 

Для реалізації Концепції основні інвестиції необхідно спрямовувати:

·                   на створення інфраструктури біоекономіки;

·                   на формування науково-технологічного доробку в сфері біоекономіки (фінансування науково-дослідних програм по ключовим напрямкам біоекономіки через програми фундаментальних досліджень, гранти наукових фондів, проекти  науково-дослідних робіт та розробок інститутів розвитку і приватного бізнесу);

·                   на створення нових виробництв і розширення виробничих потужностей на сформованих ринках, а також на фінансування програм масового впровадження продуктів і технологій в широкому спектрі галузей біоекономіки.

Оскільки на шляху реалізації Державної  стратегії  розвитку біоекономіки в Україні ще належить подолати безліч барʼєрів та перешкод, більш доцільним виглядає призначення, управління та контроль діяльності цього дорадчого органу на основі державного втручання або міжвідомчої координації.

Для цього необхідно розробити модель, котра зможе об’єднати зусилля основних суб’єктів соціального партнерства для створення оптимальних умов їх взаємодії з метою розвитку біоекономіки. Моделлю, котра може забезпечити  найбільш ефективне використання всіх інструментів та механізмів державного регулювання розвитку біоекономіки є  Координаційна рада розвитку біоекономіки, до складу якої будуть входити обрані представники від органів влади, бізнесу, громадськості та наукової сфери (рис. 1).

Рис.1 Структура Координаційної ради розвитку біоекономіки

Діяльність Координаційної ради повинна забезпечувати участь усіх суб’єктів суспільства у розвитку біоекономіки, об’єднувати та координувати діяльність державних установ і організацій, дослідницьких організацій, університетів та інших навчальних закладів, а також неурядових організацій з метою успішного розвитку біоекономіки.

Основні завдання Координаційної ради розвитку біоекономіки

1. Стимулювання попиту на біотехнологічну продукцію

Проведений аналіз виявив, що в нашій країні поряд з наявністю значного потенціалу для розвитку біоекономіки, існує низка слабких сторін та загроз, що гальмують  даний процес. Зокрема, до таких негативних моментів відноситься низький рівень попиту на біотехнологічну продукцію. Сприятимуть формуванню позитивного іміджу останньої у свідомості цільових аудиторій, дозволить збільшити відповідний попит, який надасть додатковий стимул для формування високотехнологічних секторів інноваційної економіки, орієнтованих на використання біотехнологій в усіх сферах діяльності.

Стимулювання попиту на біотехнологічну продукцію в рамках реалізації Концепції має здійснюватися за кількома основними напрямками:

1. Встановлення в програмних документах України, спрямованих на розвиток окремих секторів економіки, конкретних орієнтирів для збільшення частки споживання біотехнологічних продуктів.

2. Розробка системи заходів нормативно-правового та технічного регулювання окремих видів продукції, виробництво якої передбачає вторинну переробку продукції та відходів її виробництва.

3. Формування необхідних інструментів і механізмів підтримки державних закупок біотехнологічної продукції в рамках створення контрактної системи, а також в рамках державного оборонного замовлення.

4. Поширення заходів державної підтримки сільгоспвиробників, котрі застосовують біотехнології  та виробляють біотехнологічну продукцію.

5 Створення механізмів, що забезпечують вирівнювання статусу продукції хімічного та біологічного походження (в тому числі добрив, засобів захисту рослин) при здійсненні державної підтримки сільгоспвиробників.

6. Удосконалення нормативно-правового забезпечення обігу біомедичних продуктів і послуг.

7. Стимулювання використання біотехнологій в державному секторі економіки, включаючи компанії з державною участю і державні корпорації, в тому числі за рахунок включення в бізнес-стратегії та програми інноваційного розвитку  таких компаній питань підвищення ефективності діяльності (продуктивності, екологічності, промислової безпеки та інших) за рахунок використання біотехнологій.

8. Розробка комплексу заходів по стимулюванню реалізації приватним бізнесом біотехнологічних проектів, в тому числі по створенню в Україні корпоративних центрів досліджень і розробок транснаціональними компаніями.

9. Формування механізмів популяризації біотехнологічної продукції серед населення засобами некомерційного маркетингу.

2. Сприяння підвищенню конкурентоспроможності підприємств біоекономіки

Прискореному  розвитку біоекономіки буде сприяти реалізація комплексу заходів щодо стимулювання інноваційної активності бізнесу, передбачених затвердженою Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 5460-VI від 16.10.2012, Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385.

. 1. Надання на грантовій основі, в тому числі за рахунок коштів з державного бюджету або на умовах безпроцентної позики фінансування для реалізації програм науково-дослідних та конструкторських робіт середніх і великих підприємств біоекономіки, а також програм стратегічних досліджень в рамках технологічних платформ.

2. Посилення пріоритету розвитку біоекономіки в діяльності фінансових інститутів розвитку, спрямованого на розширення масштабів фінансової підтримки на ранніх стадіях інноваційної діяльності, а також в рамках програми підтримки малого та середнього інноваційного підприємництва.

3. Удосконалення системи підтримки експорту в частині просування на зовнішні ринки біотехнологічної продукції.

4. Визначення механізмів підтримки імпорту окремих передових зарубіжних біотехнологій (і відповідного технологічного обладнання), які характеризуються високим потенціалом для розвитку біоекономіки

5. Опрацювання та створення механізмів ресурсної підтримки створення та діяльності нових біотехнологічних компаній за рахунок розвитку мережі інноваційної інфраструктури, включаючи пілотні проекти, дослідно-промислові компанії, центри опрацювання технологій застосування біотехнологічних продуктів, центри трансферу технологій та інші .

6. Використання фінансових механізмів Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату для стимулювання розвитку біоекономіки

7. Створення системи добровільної екологічної сертифікації, яка враховує міжнародний досвід застосування «зелених» стандартів, для забезпечення мінімізації негативного впливу промислових об'єктів на навколишнє середовище, раціонального використання природних ресурсів, впровадження передових енергоефективних та енергозберігаючих рішень, надання допомоги споживачам при виборі продуктів, які не спричиняють негативного впливу на навколишнє середовище, сприяння розвитку «зелених» технологій в Україні.

8. Прискорення процесу прийняття нових стандартів і гармонізація нормативно-правової бази України до бази Європейського Союзу та інших країн в сфері регулювання розвитку біоекономіки, виробництва і обігу біотехнологічних продуктів з впровадженням механізмів взаємного визнання результатів сертифікації лабораторіями і сертифікаційними центрами.

3. Розвиток освіти в сфері біоекономіки

Основними завданнями підготовки кадрів в сфері біоекономіки буде формування на базі оновлених освітніх стандартів і програм траєкторії отримання необхідних компетенцій, знань і навичок на довузівському, вузівському, післявузівському етапах навчання, створення системи безперервного підвищення кваліфікації, значне підвищення впливу біотехнологічного бізнесу на формування програм навчання, особливо на пізніх (старші курси, магістратура, фундаментальна наукова освіта і підвищення кваліфікації) етапах.

1. Налагодження ефективної взаємодії найбільш конкурентоспроможних закладів освіти в сфері біоекономіки із науковими та виробничими центрами, підприємствами, що використовують біотехнології в частині навчання, проведення спільних досліджень, розробки нових технологій і продуктів. Фінансова підтримка такої взаємодії здійснюється через наявні інструменти підтримки інноваційної діяльності вузів.

2. Розробка нових і модифікація існуючих освітніх стандартів для різних категорій фахівців різних галузей біоекономіки.

3. Створення нових освітніх програм відповідно до кадрових потребам біотехнологічного бізнесу.

4. Використання сучасних освітніх методик з обов'язковим запрошенням фахівців високого рівня з-за кордону, які представляють провідні компанії та університетські біотехнологічні центри.

5. Створення безперервної системи підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів зі збереженням можливості зміни спеціалізації без втрати навичок в рамках своєї галузі біоекономіки.

7. Формування в найбільш конкурентоспроможних установах освіти в сфері біоекономіки передової науково-технологічної бази.

4. Розвиток науки в сфері біоекономіки

Основою розвитку сучасної  біоекономіки є досягнення в галузі фундаментальних наук про життя, в першу чергу фізико-хімічної біології, аграрних наук, розробка нових методичних підходів і дослідницьких платформ. Тільки за останні кілька років виникли такі наукові напрямки як системна і синтетична біології, бурхливо розвиваються високопродуктивні методи дослідження генома, транскріптома, протеома і т.п.

Таким чином, для забезпечення наукової бази розвитку біоекономіки необхідна реалізація комплексу заходів щодо підтримки і розвитку наукових досліджень:

1.                 Загальне збільшення частки витрат на науку в структурі бюджету України при випереджаючому зростанні витрат на проведення досліджень у сфері наук про життя.

2.                 Розробка стратегічних програм досліджень по предметним секторам біоекономіки – сільськогосподарський, медицина та фармацевтика, біоенергетичний, лісовий, рибництво та аквакультура, біохімічна, харчова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість.

3. Узгодження планів досліджень державних академій наук, підприємств з державною участю тематики грантів наукових фондів із даною Концепцією розвитку біоекономіки та відповідними стратегічними програмами розвитку України (Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015, Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 5460-VI від 16.10.2012, Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385) [11, 12, 13].

4. Удосконалення механізмів конкурсного відбору науково-дослідних і технологічних проектів, що фінансуються в рамках національних та регіональних програм усіх рівнів за рахунок спрощення конкурсних процедур і форм звітності, забезпечення прозорості та відкритості проведення конкурсів.

5. Створення міжгалузевих науково-дослідних центрів по предметним галузям (сферам) біоекономіки - біомедицина, біоенергетика, промислові, сільськогосподарські, лісові біотехнології на основі провідних в цій галузі наукових і науково-освітніх установ.

Створення сучасної гнучкої експериментальної бази, орієнтованої на масове впровадження біотехнологічних продуктів в промисловість, сільське господарство і на споживчому ринку, є ключовим елементом реалізації Концепції, що забезпечує як радикальне підвищення результативності бюджетних витрат на проведення дослідницьких робіт, ефективне використання наявних наукових напрацювань, так і формування та розвиток ринків біотехнологічної продукції.

Державна підтримка заходів Концепції в сфері розвитку експериментальної виробничої бази біоекономіки буде здійснюватися за такими напрямами:

1. Розвиток інноваційної інфраструктури в частині біоекономіки, за рахунок створення пілотних підприємств і прототипних центрів, націлених на незначне за обсягами  виробництво, відпрацювання промислових регламентів виробництва біотехнологічної продукції, а також для виробництва невеликих партій товару з метою проведення виробничих випробувань, клінічних досліджень і виробництво незначних партій продукції для тестових продажів.

2. Створення інноваційної інфраструктури для виробництва селекційно-насінницької продукції на основі застосування сільськогосподарських і лісових біотехнологій, а також проведення довгострокових польових випробувань новітніх біотехнологічних і селекційних форм рослин із заданими ознаками.

3. Стимулювання створення промислових і дослідно-промислових виробництв для великотоннажного випуску біотехнологічної продукції, створеної на основі експериментальних технологій з метою подальшої оптимізації основних технологічних процесів.

4.  Створення організаційних умов для залучення до процесу розвитку інфраструктури біоекономіки в Україні спеціалізованих міжнародних компаній, здатних привнести відповідні компетенції і забезпечити інтеграцію створюваних елементів інфраструктури в міжнародну систему виробництва знань і технологій.

5. Розвиток механізмів соціального партнерства, передбачених для стимулювання розвитку біотехнологічних центрів, призначених для відпрацювання технології  застосування біотехнологічних продуктів та здатних інтегрувати запити галузей і підприємств, що застосовують біотехнології та можливості науково-дослідних центрів.

6. Взаємодія бізнесу, науки та освіти

. Врахування пропозицій організацій-координаторів технологічних платформ при формуванні тематики конкурсів і розподілу обсягів фінансування за напрямками Концепції в рамках цільових програм, державних програм, програми фундаментальних наукових досліджень державних академій наук, діяльності державних інститутів розвитку.

2. Участь представників організацій, що входять до технологічних платформ, в консультативних органах, які здійснюють підготовку пропозицій щодо розробки тем, що фінансуються з бюджетних джерел НДР, за рахунок фінансування заходів щодо розвитку інноваційної інфраструктури та підтримки інноваційної діяльності за напрямами Концепції.

3. Залучення організацій-координаторів технологічних платформ до розробки та узгодження проектів нормативних актів, які стосуються питання їх діяльності, включаючи розробку регіональних цільових програм і державних програм

7.                 Законодавче регулювання та державне стимулювання розвитку біоекономіки.

Формування законодавчого регулювання та державного стимулювання розвитку біоекономіки буде здійснюватися за такими напрямками:

1.                 Доповнення існуючих нормативно-правових актів нормами прямої дії, що врегульовують пріоритетний розвиток біотехнологій та біоекономіки.

2.                 Структуризація існуючих законодавчих актів з метою підвищення ефективності їх дії та зменшення кількості.

3.                 Створення законодавчої та інформаційної бази, яка б забезпечувала економічну зацікавленість виробників у здійсненні інновацій на базі біо-, нано-, інфотехнологій.

4.                 Розробка та законодавче закріплення системи сертифікації біотехнологічної продукції, що враховує міжнародний досвід застосування стандартів.

5.                 Розробкою необхідної законодавчої бази для створення біржі біопалив.

8.                 Підтримка розвитку біоекономіки в регіонах

Від активності та ефективності діяльності органів місцевого самоврядування прямо залежать можливості розвитку біоекономіки та забезпечення економічного розвитку та добробуту населення муніципальних утворень.

У період формування обʼєднаних територіальних громад важливим є спрямованість на самозабезпечення їх енергетичними ресурсами та автономність. Цього можна досягти за рахунок розвитку біоекономіки, яка дає можливість формувати місцеві джерела забезпечення теплом та енергією за рахунок використання відновлюваних  ресурсів, біомаси та відходів сільськогосподарського, лісового господарства та побутових відходів.

Підтримка реалізації Концепції на регіональному рівні буде здійснюватися за такими напрямами:

1. Широке залучення об’єднаних територіальних громад до розвитку біоекономіки на регіональному рівні.

2. Координація витрат на підтримку розвитку біоекономіки на регіональному і муніципальному рівні.

3. Сприяння реалізації регіональних ініціатив, включаючи регіональні програми, щодо розвитку біоекономіки на базі соціального партнерства.

4. Виявлення найбільш конкурентоспроможних кластерів у сфері біоекономіки та розробка заходів щодо їх підтримки.

9. Міжнародне співробітництво

Реалізація програмних заходів Концепції орієнтована як на глибоку інтеграцію науково-виробничого потенціалу України в міжнародну біоекономіку, так і на зростання присутності міжнародних корпорацій на українськрому ринку, перш за все, за рахунок локалізації виробничих потужностей і створення в Україні міжнародних дослідницьких центрів і інжинірингових компаній світового рівня.

Підтримка розвитку міжнародного співробітництва в рамках Концепції буде забезпечена за рахунок реалізації комплексу заходів:

1. Опрацювання питань забезпечення активізації участі українських дослідницьких організацій і компаній в міжнародних науково-технічних програмах багатостороннього співробітництва в галузі біоекономіки, включаючи рамкові програми ЄС з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності, а також міжнародні технологічні платформи.

2. Забезпечення членства України і відповідних українських організацій в міжнародних наукових організаціях в галузі біоекономіки,  участі українських вчених у міжнародних дослідницьких проектах (зокрема – Горизонт 2020), створення в Україні національних відділень міжнародних біотехнологічних компаній, міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації.

3. Ініціювання проектів наукового і технологічного розвитку за напрямками Концепції з широкою міжнародною участю.

4. Участь України в розробці ринкових механізмів екологічного регулювання в рамках ООН та на двосторонній та багатосторонній основі.

10. Створення інформаційно-аналітичної інфраструктури біоекономіки

Отримання результатів функціонування біоекономіки є проблематичним сьогодні для здійснення наукових досліджень, аналізу та розробки стратегічних програм її подальшого розвитку, оскільки офіційна статистика надає інформацію лише про традиційні сектори, не роблячи розмежування між виробництвом синтетичної та біологічної продукції (наприклад, виробництво синтетичного текстилю або біотехнологічної тканини). Тому показники біоекономіки оцінюються на основі поєднання кількох джерел.

 Система інформаційно-аналітичного забезпечення програмних заходів передбачає:

1. Створення мережі розвитку біоекономіки, яка об'єднує науково-дослідні центри, установи української академії наук, різногалузеві вищі учбові заклади, біотехнологічні лабораторії з прикладних тематичних напрямків біоекономіки.

2. Створення бази даних і бази знань в сфері біоекономіки, в тому числі в частині оцінки біоресурсів, інтегрованих з системами зберігання даних з профільних тематиками, створених в регіональних органах виконавчої влади та державних інститутах розвитку.

3. Розробку інтернет-порталу «Сучасна біоекономіка та розвиток біоіндустрії», включаючи сервіси відеоконференцій, систему підтримки комерціалізації досягнень в галузях біоекономіки і популяризації біотехнологічної продукції в суспільстві (на базі соціального партнерства).

5. Формування системи статистичного моніторингу розвитку біоекономіки в Україні, включаючи розробку методології та інструментарію статистичного спостереження за створенням, комерціалізацією та використанням біотехнологій, а також виробництвом біотехнологічної продукції на основі прийнятих в цій сфері міжнародних статистичних стандартів ОЕСР.

Пріоритети розвитку біоекономіки

На додаток до основних інструментів реалізації Стратегії, які представляють «горизонтальні» заходи розвитку біоекономіки, необхідно виділити заходи щодо основних напрямів розвитку біоекономіки, що представляють «вертикальні» зв'язки секторів біоекономіки, об’єднаних між собою спільними цілями та соціально-економічними наслідками.

З урахуванням наявних наукових напрацювань і тенденцій, поточного стану, потенціалу розвитку ринків і соціально-економічного ефекту можна виділити наступні пріоритети розвитку біоекономіки:

- сільське господарство, лісівництво та рибальство;

- промислова біоекономіка та біоенергетика;

- біофармацевтика та біомедицина;

-  харчова промисловість;

- природоохоронна (екологічна) сфера;

- водна сфера (аквакультура).

У рамках зазначених пріоритетів формуються комплекси заходів, взаємопов'язаних і скоординованих за часом, ресурсами і виконавцями, включаючи науково-дослідну діяльність, матеріально-технічне, кадрове, інформаційне, нормативно-правове та економічне забезпечення.