Агрохіміки із прецизійного агровиробництва вивчають фізіологію і діагностику живлення рослин

       Ось і минув екватор І семестру навчання магістрів за новою освітньою програмою «Агрохімсервіс у прецизійному агровиробництві» (АПА). Є недоспані ночі, тяжкі підйоми вранці на 1 пару. І, водночас, здобуті нові знання та вміння.    Що ж зроблено та здобуто?        Магістри АПА протягом цього часу вивчили фізіологію повітряного і кореневого живлення рослин на клітинному рівні для того, щоб краще зрозуміти процеси, які відбуваються у рослині і, як ендогенні та екзогенні фактори обумовлюють просторову неоднорідність рослинного покриву. Намагались розібратись: як відбувається проникнення різних форм азоту і фосфору через корінь і листки, а також із механізмами їх транспортування по рослині, їх впливу на формування сполук білкового походження у рослинному організмі та енергетичний обмін в цілому. Поцікавились питаннями гормонального балансу рослин і його залежністю від мінерального живлення рослин.     Весело та дружно практично здійснили постановку експерименту у фітотроні із вивчення стресового стану рослин, обумовленого нерівномірністю і дефіцитом опадів. Освоюючи методи стратегічної ґрунтової і рослинної діагностики живлення, власноруч продіагностували активність хлоропластів, інтенсивність транспірації, визначили забезпеченість рослин мінеральним азотом та рухомими сполуками сірки, водночас навчаючись працювати на сучасному інструментарії.      У рамках навчального проекту «Agristart», який є основою освітньої програми «Агрохімсервіс у прецизійному агровиробництві», отримали майстер-клас із менеджменту азотного живлення пшениць і кукурудзи від Анни Марущак, спеціаліста компанії «Agrilab», де Анна розповіла про етапи діагностики азотного живлення в полі, нагадала студентам про роль правильності розробки маршруту і відбору зразків. Поділилася практичними нюансами із управління азотним живленням рослин, випадками, які виникають у виробництві. Саме за її допомогою студенти освоїли калькулятор для розрахунку норм азотних добрив Вашингтонського державного університету на основі даних вмісту амонійного і нітратного азоту у грунті, вологості грунту, кількості опадів, способу обробітку грунту тощо, використовуючи мобільні телефони. Тож, навчання триває, водночас поєднуючи традиційні засади із інноваціями агрохімсервісу.  Надія Бордюжа, доцент кафедри агрохіміїта якості продукції рослинництва ім.О.І.Душечкіна