«Наука та освіта на зламі століть»: сучасні аспекти трансформаційних процесів

     Виклик XXI століття, безпосередньо звернений до освіти та науки, полягає в тому, щоб пробудити природні функції освіти як найважливішої сфери пізнання. З метою реформування та розвитку українського суспільства, нині розробляється і сучасна філософська концепція освіти і науки, гуманістичний аспект якої виявляється в її підставах, функціонально спрямованих на формування цілісної творчої особистості, світоглядно розвиненої, критичної, рефлексуючої.

     29 вересня 2016 року науково-педагогічними працівниками кафедри філософії гуманітарно-педагогічного факультету проведено науково-методичний семінар «Наука та освіта на зламі століть». На засідання семінару були запрошені заступник декана факультету соціально-психологічних наук та управління Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова доктор філософських наук, професор Ярошенко А.О. та доктор філософських наук, професор кафедри культурології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Павлова О.Ю.

     Учасники семінару обговорили сучасний стан, проблеми та перспективи освіти та науки. Павлова О.Ю. звернула увагу на проблемні аспекти трансформації сучасної вищої освіти в сфері гуманітарного знання. Вона зазначила, що постійне відставання освіти від потреб суспільства, відсутність освітніх форм для трансляції головного здобуття сучасного наукового знання у формуванні людини ХХІ століття, потребує обґрунтування методологічних засад філософії сучасної освіти як нового рівня дослідження і розв'язання багатьох проблем людського існування.

     Павлова О.Ю. наголосила на необхідності глибшого освоєння студентами вищих навчальних закладів історії культури України, яка покликана виявити закономірності розвитку національної культури, виявити її місце в системі розвитку всесвітнього культурного процесу, обґрунтувати її національну самобутність та визначити шляхи її подальшого збереження.

     Ярошенко А.О. закцентувала увагу на стратегічних аспектах формування освітньої, соціальної політики, зазначила, що важливим пріоритетним напрямом сьогодення є модернізація системи освіти, створення сприятливих умов для ефективного інформаційного забезпечення в освітній сфері. Болонська система реформування освіти стала однією зі складників євроінтеграції. Враховуючи єдність кордонів України з Євросоюзом, історичну, культурно-цивілізаційну, територіальну ідентифікацію України, а також входження в єдиний європейський загальноосвітній простір і стратегічний курс держави на євроінтеграцію, постає потреба вивчення освітньо-інформаційної політики розвинутих європейських країн і запозичення передового досвіду в нашій країні. Підвищення якості освіти сьогодні дедалі більшою мірою залежить від рівня впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і формування інформаційної культури.

     Чекаль Л.А. закцентував увагу на проблемах філософії науки та освіти в контексті гуманітарного дискурсу ХХІ століття. Глобальні події сучасності вимагають глибокого осмислення, а це, перш за все, потребує зусиль науковців та освітян. Проте, сучасні методи та підходи для осмислення складних систем, у тому числі, соціальних, можуть бути використані як для реформи освітніх установ, так і для реформи системи освіти у Україні.

     Викладачі кафедри філософії під час обговорення наголошували на тому, що у розвитку особистості майбутнього фахівця важливе значення належить формуванню позитивних мотивів і дієвих цілей, оскільки вони — найважливіші детермінанти діяльності. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів — невід'ємна складова процесу формування особистості студента. Використання у навчальному процесі інноваційних методів і технологій навчання, які сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, відповідає сучасному етапу становлення національної системи освіти, збагачує її новим змістом, сприяє формуванню мотивації майбутньої професійної діяльності та створенню умов для активного набуття студентами загальнонаукових та професійних знань, навичок і умінь.

     Загалом, питання семінару зацікавили аудиторію науково-методологічного семінару, викликали жваву дискусію під час обговорення проблемних питань.
 

Горбатюк Т.В.,
Савицька І.М.,
доценти кафедри філософії