Резолюція конференції

РЕЗОЛЮЦІЯ
Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України «Аграрна політика України в умовах глобальних викликів»

   23 – 24 вересня 2021 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 70-річчю економічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України «Аграрна політика України в умовах глобальних викликів».
    Основним організатором конференції виступив економічний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України.
     У роботі конференції взяли участь понад 100 учасників, серед яких – представники 10-ти зарубіжних і вітчизняних закладів вищої освіти із різних регіонів України, 4-х наукових установ, 8-и державних органів влади, учасники з Болгарії, Великобританії, Вірменії, Грузії, Іспанії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, та Чехії.
    Під час роботи конференції було проголошено і обговорено близько 50-ти доповідей, присвячених різним аспектам аграрної політики України в умовах глобальних викликів. Під час конференції відбулося пленарне засідання та організована робота шести секцій:
    - «Продовольча безпека, аграрна політика в умовах глобальних викликів»;
   - «Фінансове та банківське забезпечення, податкове регулювання і страховий захист підприємств аграрного сектору економіки України»;
   - «Агробізнес та біржова діяльність»;
   - «Розвиток бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту в умовах інституційно-глобалізаційних змін»;
   - «Менеджмент, маркетинг, логістика та ЗЕД»;
  - «Інтернаціоналізація вищої аграрної економічної освіти на прикладі міжнародного наукового проекту ЄС-Еразмус+ «Від теоретико-орієнтованого до практичного навчання в аграрній сфері» (TOPAS)».
    Конференцією відзначено, що Уряд України заявив про намір нашої держави долучитись до Європейського Зеленого курсу, в основі якого лежить програма дій ЄС щодо переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Реалізація Європейського Зеленого курсу створює низку загроз та можливостей для України. Тому виникає необхідність у формуванні в Україні такої аграрної політики, яка б враховувала екологічні та кліматичні виклики сьогодення та сприяла б стійкому розвитку агропродовольчого сектора.
   Зазначено, що до розробки ефективних інструментів аграрної політики України також потрібно залучати представників бізнесу, вітчизняної і зарубіжної науки, громадських організацій з урахуванням досягнень новітніх технологій.
    Заслухавши і обговоривши виступи, учасники конференції учасники конференції погодили загальну наукову та практично-орієнтовану позицію щодо розуміння основних варіантів практичної реалізації завдань аграрної політики, забезпечення продовольчої безпеки в умовах глобальних викликів та запропонували наступні пропозиції:
   - Україна підтримує амбіції ЄС щодо досягнення кліматичної нейтральності. Уряд України націлений на формування державної політики, яка б враховувала екологічні та кліматичні виклики сьогодення.
   - для максимального використання можливостей та вигоди від політики ЄС у аграрному секторі і не тільки – необхідно враховувати умови ЄЗК, що є певними викликами для український виробників та експортерів.
  - ефективні внутрішні реформи у сферах, пов’язаних з інтеграцією до ЄС та зміною клімату, є передумовою для використання можливостей та зменшення ймовірності або наслідків загроз, що випливають з ЄЗК для України. Безумовним пріоритетом є ефективне наближення українського законодавства до вимог законодавства ЄС в усіх сферах, передбачених Угодою про асоціацію.
  - сформувати кліматичну політику України, відсутність якої призведе до можливого зменшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції до ЄС через невідповідність її виробництва кліматичним та екологічним вимогам ЄС;
  - представникам агробізнесу у процесі стратегічного планування свого розвитку враховувати цілі Європейського Зеленого курсу та посилені вимоги до екологічності виробництва продукції, яка експортується в ЄС;
  - враховуючи загальноєвропейське конкурентне середовище в Україні необхідно підвищити рівень державної підтримки аграрного сектору економіки з урахуванням бюджетних можливостей;
   - розробити та впровадити інструменти державної підтримки підприємств, які здійснюють перехід на ґрунтозахисне та екологобезпечне землеробство або виводять орні деградовані землі з обробітку;
  - для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції розробити систему захисних заходів реагування на ціноутворення продукції з країн, які не підтримують політику зменшення парникових газів.
   - виходячи з вимог сталого розвитку аграрного сектора України, виробництво зерна повинно стабілізуватися на рівні 70 млн т.
  - забезпечити спроможність суб’єктів господарювання своєчасно реагувати на зміни в тенденціях стратегічного розвитку економічних систем та підтримки оптимального стану соціально – економічної безпеки при здійсненні фінансового менеджменту;
  - використовувати сучасні підходи в управлінні фінансово – інвестиційною діяльністю суб’єктів господарювання, що забезпечить їх фінансову стабільність, на основі впровадження сучасних фінансових інструментів та технологій інвестування й кредитування;
   - системне інформаційне середовище та дієвий механізм державного контролю у забезпеченні якості виробництва органічної продукції забезпечує ідентифікацію небезпечних для споживачів чинників, які можуть виникнути на всьому виробничому ланцюжку, і встановлення контролю з метою гарантування безпечності органічного продукту для споживача. Забезпечення якості органічної продукції можливе за умови дієвості облікових функції (контрольної, прогностичної, інформаційної та комунікаційної) та вибудованого ланцюга елементів контролю в системі менеджменту;
   - важливу роль у підготовці фахівців з обліку і оподаткування відіграє широке застосування в навчальному процесі інформаційних технологій. При викладанні фахових дисциплін доцільно використовувати прикладні програмні рішення для ведення бухгалтерського обліку та електронного документообігу, а також програмне забезпечення для управління підприємством на основі ERP-систем;
  - сучасні глобальні і національні виклики обумовлюють необхідність розвитку аналітичної функції в управлінні діяльністю сільськогосподарських підприємств як дієвого інструментарію досягнення їх стратегічних і тактичних цілей. Визначальним чинником ефективного аналітичного моніторингу є діджиталізація та прогнозування на основі економіко-математичного моделювання, що слід враховувати при викладанні фахових аналітичних дисциплін, а також в організації інноваційної та науково-дослідної роботи студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників;
   - фінансова складова аграрної політики, в силу значної потреби агросектору в кредитах, завжди сильно залежить від стратегії і тактики Національного банку України і всієї керованої ним банківської системи. Тож зміна стратегічних і тактичних планів НБУ може стати для аграрного сектора глобальним викликом, що суттєво вплине на обсяги зовнішнього фінансування. Підприємствам аграрного сектору слід враховувати такі стратегічні і тактичні зміни у банківській сфері в процесі своєї діяльності і заздалегідь готуватися до них, щоби ці зміни не заставали їх зненацька і не наносили шкоди бізнесу. При цьому важливо, щоби стратегія розвитку банківської системи залишалася передбачуваною для вітчизняного бізнесу.
   - страхування аграрного бізнесу в умовах посилення природних катаклізмів є важливою складовою фінансового механізму, яка знижує ризики недофінансування галузі. Відтак необхідні такі механізми, які передбачали би його подальший розвиток на основі зміцнення ресурсної бази страхових компаній і державної підтримки агрострахування. Перспективною є бізнес-модель стабілізації ресурсної бази фінансових організацій, за якої банки отримують доступ до довготермінових активів страхових, лізингових та іпотечних компаній; а небанківські структури мають змогу продавати свої продукти через розвинену мережу банківських відділень, що є зручним для клієнтів. Своєчасним є також перехід страхових і банківських установ на надання електронних послуг клієнтам.

Учасники конференції
Київ, 24 вересня 2021 р.