Хочеш жити – вмій навчатися!

 

Шановні колеги!

 

Ми продовжуємо послідовну, цілеспрямовану роботу по підвищенню якості освітньо-наукового процесу, росту професіоналізму наших викладачів, керівників усіх структурних підрозділів. 

 

Протягом січня ми провели велику семінар-нараду з проблем наукового пошуку, поєднання освітнього і дослідницького процесів. Відбулися співбесіди з кожним керівництвом факультетів, директоратами, завідуючими кафедрами з проблем змісту навчальних планів і програм підготовки. Всі декани, директори побували на стажуванні в провідних вишах України, змогли оцінити стан викладання, організації освітнього і наукового процесів, інформаційно-адміністративну, господарську, кадрову роботу.

 

Буквально на днях відбудуться щорічні звіти керівників структурних підрозділів у своїх науково-педагогічних колективах, де будуть визначені вектори нашого руху вперед.

 

Сьогодні ми проведемо 4-денний семінар-навчання керівників, заступників керівників  підрозділів, завідувачів кафедрами, присвячений удосконаленню змісту освіти, напрямків наукових пошуків, стану і перспективам української аграрної політики, аграрної науки, перспективам України, розвитку світової економіки.

 

Перед нами виступлять президенти академій наук, директори інститутів, вчені, керівники міністерств, відомств, провідні підприємці, бізнесмени.

 

Хочу зазначити, що набір виступів, тем є невипадковим. Він не є строго класичним, він є стратегічним, широким по своєму спектру. Чому?

 

Ми ставимо за мету – всебічний розвиток кожного, інформаційний супровід діяльності нашого активу, допомогу у визначенні орієнтирів пошуку. 

 

Наш семінар не може не обговорити і загроз, викликів, позитивів, які принесе в світ, Україну четверта промислова революція. Як відомо 20 січня цього року у Давосі відомий швейцарський економіст Клаус Мартін Шваб проголосив про те, що світ стоїть перед новою технологічною революцією. Як відомо, перша базувалася на використанні тепла, води і пару; друга – електроенергії; третя – базувалася на використанні електрики, інформаційних технологіях, автоматизації виробництва. 

 

Четверта промислова революція ніби і витікає із третьої («цифрової»), але вона характеризується злиттям технологій і зтиранням граней між фізичними, цифровими і біологічними сферами. Будуть руйнуватися традиційні ринки праці, коли роботи будуть заміщувати живих людей.

 

Перші прояви четвертої промислової революції ми могли бачити в Німеччині, де ще у 2011 році активно запроваджували інтеграцію «кіберфізичних систем», або GPS, в заводські процеси. Таким чином, суть «Промислової революції – 4» в тому, що це виробнича сторона, орієнтована на споживачів «Інтернету речей», де всі предмети побуту (авто, кавоварки і т.і.) будуть з’єднані з інтернетом. Тобто з’явиться так званий «промисловий інтернет». З’являться розумні заводи, виробництва.

 

Третя промислова революція, автоматизація виробництва була характерна створенням машин, які витіснили багатьох робітників і техніків (станки-роботи). Четверта революція планує примусити говорити ці машини одна з одною, без впливу людини.

 

Наприклад: у вас стоїть комбайн, який збирає зернові. Прийшов день, зерно починає осипатися, хліб поліг – комп’ютер зранку вже відрегулював комбайн, переналаштував його відповідно до нових умов…

 

Аналогічні процеси будуть відбуватися в тваринництві. Біотехнології будуть впливати на машини, змінювати їх параметри.

 

Проте не зрозуміло, що буде з селянами, хто буде споживачем всіх товарів, які будуть ціни, хто зможе купити ці товари? Як все це витримає природа, яка буде екологічна ціна новацій? Якщо ціни на продовольство виростуть, їх якість впаде, то всяка «Промислова революція – 4» провалиться. Але тема для роздумів у нас є і про це слід говорити!

 

Звідси і певні висновки для освітян і науковців – перегляд методик, змісту навчання.

 

Якщо раніше на початку ринкових реформ домінувало гасло: «Хочеш жити – вмій крутитися!», то нині: «Хочеш жити – вмій навчатися!».

 

Ми в одному кроці від епохи, коли вся освіта буде побудована за принципом індивідуальних траєкторій, персональних програм.

 

Ми в одному кроці від епохи, коли принцип «пожиттєвого навчання» (lifelong learning) стане реальністю.

 

Програма «Голосіївська ініціатива – 2020» орієнтує нас на підвищення якості підготовки науково-педагогічних працівників. Ми часто вважаємо, що добрий зміст стандарту, предмету, об’єктивне оцінювання, гарний підручник – вирішують все. Ні, на жаль! 

 

Навіть опанування всього навчального матеріалу не дає студенту цілісної картини світу, навіть його професії. Тому слід навчатися і Вчителям, самовіддано навчатися всім нам, бо життя не стоїть на місці. Колись В.О.Сухомлинський писав, що Вчитель повинен знати в сто разів більше Учня! Добре, щоб так було. Але нині це неможливо. Викладач, професор – не транслятор знань, а вчитель-модератор, який чує кожного, підігріває дискусію.

 

Це педагог-тьютор, який формує атмосферу успіху, спираючись на задатки студентів.

 

Сучасний педагог вищої школи повинен добре знати свій предмет, бути організатором дослідницької, проектної роботи. Він не дає готові відповіді на всі питання, а разом із студентами йде шляхом досліджень, творчого пошуку.

 

Сучасний науково-педагогічний працівник – це високоморальна людина, патріот України, високий професіонал своєї справи, людина, яка не просто дає знання (їх можна взяти в Гуглі), а вміє мотивувати студента, захопити його.

 

Над цими проблемами, пошуком нашого розвою ми і будемо з Вами працювати протягом цих чотирьох днів!