МІЖНАРОДНА ДОТИЧНІСТЬ ДОСЛІДЖЕНЬ

Кафедра бджільництва постійно опікується освітнім та науковим забезпеченням галузі. Аспіранти володіючи сучасними технологіями вивчають та поширюють світовий досвід. Приємно, що дослідження аспіранта Андріюка Віталія, науковий керівник професор Ігор Гончаренко, дотичні до австралійських дослідників, які занурюються у таємниче життя бджіл у пошуках шляхів для виведення більш витривалих, продуктивних і «щасливих» бджолиних сімей.

Перша в країні всеосяжна програма генетичного поліпшення медоносних бджіл Plan Bee розробила генетичні інструменти для забезпечення майбутнього бджільництва. Оскільки запилення забезпечує понад 12 мільярдів доларів додаткових надходжень від сільськогосподарського виробництва Австралії щороку, це також дуже корисно для більш ніж 60 культур, що залежать від запилення, серед яких мигдаль, ріпак і цукіні.

Програму фінансує Уряд Австралії через Rural R&D for Profit Program, і вона підтримує галузь виробництва меду та запилення ‒ одну з галузей, якими опікується AgriFutures Australia.

Ініціативу очолювали дослідники з Департаменту первинних галузей і регіонального розвитку Нового Південного Уельсу (DPIRD), Сіднейського університету та Університету Нової Англії (підрозділ AGBU ‒ Animal Genetics and Breeding Unit), за участі представників бджільницької галузі та виробників насіння.

На сьогодні програма вже створила:

• національну генетичну базу даних медоносних бджіл;

• посібник із селекції для пасічників;

• перші в країні оцінки племінної цінності бджіл (EBVs) за ключовими ознаками, такими як сила колонії, агресивність і стійкість до хвороб.

Ці інструменти дають австралійській бджільницькій галузі можливість розводити бджіл, здатних пристосовуватись до нових викликів ‒ від посух і лісових пожеж до загроз, спричинених хворобами, зокрема кліщем Varroa.

Одна з провідних дослідниць проєкту, Елізабет Фрост, технічний спеціаліст з бджільництва в NSW DPIRD, зазначила, що бджолярська галузь звернулася по генетичні рішення до досвіду великих тваринницьких секторів.

«Оцінки племінної цінності (EBV) використовуються у тваринництві ‒ вівчарстві, свинарстві, молочному та м’ясному скотарстві ‒ для виявлення важливих спадкових ознак, які можна вибирати у селекційних програмах для прискорення генетичного прогресу». Сподіваюсь, що за підтримки держави та інших зацікавлених колектив кафедри готовий до розробки аналогічних програм та інструментів їх реалізації.

Микола ПОВОЗНІКОВ,

професор, завідувач кафедри бджільництва