Наукова школа «Зберігання, первинна обробка та переробка продукції рослинництва»

0Лесик Борис Васильович

(1915-1997)

Доктор сільськогосподарських наук,

професор

 

 

 

 

 

 

Назва наукової школи: Наукова школа «Зберігання, первинна обробка та переробка продукції рослинництва». Рік заснування: виникла в кінці 60-х років ХХ ст.

Засновник наукової школи: доктор сільськогосподарських наук, професор Лесик Б.В. Лесик Борис Васильович (1915-1997 рр.) народився 2 червня 1915 р. в с. Корнині Попільнянського району Житомирської області у родині вчителів. У 1929 р. закінчив семирічну школу в с. Корнині й там же вступив до сільськогосподарського технікуму, який закінчив у 1932 р. З грудня 1932 р. по грудень 1933 р. працював агрономом Узинського цукрового комбінату Київської області. У січні 1934 р. вступив на навчання до Глухівського сільськогосподарського інституту, який закінчив з відзнакою у 1938 р. та був рекомендований на науково-дослідницьку роботу.

З липня 1938 р. по листопад 1940 р. працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті конопель на посаді наукового співробітника. У листопаді 1940 р. був покликаний до лав Радянської Армії, де перебував з листопада 1940 р. по січень 1946 р., спочатку на посаді молодшого командира, потім офіцера. Брав участь у боях Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Після демобілізації з лав Радянської Армії з лютого місяця 1946 р. повернувся на попереднє місце роботи у Всесоюзний науково-дослідний  інститут луб’яних культур. З 1946 р. по 1949 р. працював на посадах наукового-співробітника, заступника директора інституту з виробництва і одночасно навчався в аспірантурі. Після закінчення аспірантури, з серпня 1949 р., працював на посаді завідувача лабораторією технології Інституту луб’яних культур.

У грудні 1951 р. рішенням ВАК після захисту дисертації йому було присвоєно вчений ступінь кандидата сільськогосподарських наук, а в червні 1953 р. присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності «Дослідження лубоволокнистих матеріалів». З січня 1954 р. по грудень 1959 р. працював заступником директора з наукової роботи Всесоюзного науково–дослідного інституту луб’яних культур. У грудні 1959 р. Лесик Б.В. був обраний за конкурсом на посаду завідувача відділом наукової інформації українського науково-дослідного інституту землеробства. З 18 травня 1960 р. Міністерством сільського господарства УРСР переведений на посаду директора Житомирського сільськогосподарського інституту. У 1967 р. професор Лесик Б.В. був переведений на роботу в УСГА, а в 1968 р. він очолив новостворену кафедру «Технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва».

Професор Лесик Б.В., крім великої організаційної та наукової роботи, проводив широку консультаційну діяльність для виробництва, за що в 1969 р. був нагороджений значком «Отличник социалистического сельского хозяйства».

Основні наукові дослідження були спрямовані на вивчення питань зберігання та первинної обробки шишок хмелю, льоно-, цукробурякової та зернової сировини.

Протягом усієї наукової діяльності Б.В. Лесик приділяв велику увагу підготовці наукових кадрів.

Послідовники наукової школи: М. Абрамик, Е. Ашуров, А. Бобер, Т. Бовсуновський, Т. Варен’є, В. Войцехівський, П. Варварюк, В. Герасимчук, М. Гришко, В. Дідора, Ю. Деребон, В. Дейнека, Л. Єрмакова, В. Зінченко, М. Зигар, Л. Зозуля, О. Клуген, М. Кучер, Б. Колос, Ю. Курасов, М. Канев, Кадем Аль-Вагап, М. Ковтун, І. Луцюк, М. Лінчак, О. Лисенко, А. Малиновський, B. Мельниченко, О. Муляр, В. Насіковський, М. Острик, О. Остроменський, Г. Подпрятов, С. Поліщук, В. Рожко, М. Рибак, В. Ригун, А. Скорченко, В. Старостишен, В. Солоненко, І. Сіряк, Л. Скалецька, А. Сеньков, М. Ткачук, Б. Федорець, В. Хилевич, A. Шабранський, В. Шуляр, Б. Шалбаров, О. Шобат, Н. Ящук, Ф. Юмагулов.

Нині керівником школи є кандидат сільськогосподарських наук, професор Г.І. Подпрятов.

Загальна кількість учнів наукової школи: 52 кандидати наук.

Напрями досліджень наукової школи: вивчення впливу факторів вирощування, збирання, післязбиральної обробки, зберігання і переробки на якість продукції: зернових, олійних культур, льону, цукрових буряків, хмелю, плодів зерняткових, кісточкових, овочів, плодів томатів, бульб картоплі. Розробка та обґрунтування технологій післязбиральної доробки, зберігання та переробки продукції рослинництва.

Основні здобутки наукової школи. Опубліковано понад 500 науково-методичних праць, 55 монографій, підручників і навчальних посібників. Зокрема, слід відзначити внесений вклад аспірантів, які працювали під керівництвом професора Б.В. Лесика і доцента В.Л. Сніжка, а саме:

– вклад у розвиток науки і практики вирощування, післязбиральної обробки, зберігання і переробки льону внесли аспіранти згодом кандидати наук В. Дідора, В. Хілевич, А.Сеньков, В. Петраш, В. Дейнека, В. Зінченко, М. Рибак, Ю. Деребон, Т. Бовсуновський, М. Острик, Т. Варен’є, А. Скорченко. Оскільки український льон – найкраща тканина для вишивання, відтворення краєвидів, увіковічення славетних людей;

– науку і практику вирощування збирання, зберігання цукрових буряків – основної технічної культури України – збагатили аспіранти кафедри, згодом кандидати наук А. Малиновський, В. Старостишин, М. Кучер, М. Абрамик, Ф. Юмагулов, В. Солоненко, І. Сіряк;

– значний вклад у розвиток картоплярства – вирощування, збирання та зберігання – внесли аспіранти кафедри С. Поліщук, Б. Федорець, М. Гришко, О. Лисенко, М. Зигар. Згодом відомими вченими, організаторами наукових досліджень зі зберігання бульб картоплі стали доктор сільськогосподарських наук Поліщук С.Ф., кандидат сільськогосподарських наук Федорець Б.П.;

– школа хмелярства, очолювана професором Лесиком Б.В., забезпечила хмелярству успішний розвиток на Україні. Внесли свій великий вклад аспіранти кафедри, кандидати наук: П. Варварюк, О. Остроменський, А. Шабранський, В. Шуляр, М. Ковтун, О. Муляр, І. Луцюк, В. Мельниченко, О. Клуген, В. Герасимчук. Згодом приєднався кандидат сільськогосподарських наук А.В. Бобер (науковий керівник – професор Подпрятов Г.І.);

– вивчено вплив факторів вирощування; рекомендовано оптимальні строки збирання, режими зберігання зернових мас кукурудзи, тритікале, ячменю, ріпаку, жита аспірантами кафедри, потім кандидатами сільськогосподарських наук: Е. Ашуровим, Б. Шалбаровим, Б. Колосом, Г. Подпрятовим, Л. Єрмаковою, М. Лінчаком, Ю. Курасовим, М. Каневим, М. Ткачуком. Згодом зробив науковий внесок В. Насіковський (науковий керівник – професор Подпрятов Г.І.);

– починаючи з 1968 р., розпочались дослідження впливу факторів вирощування, збирання, переробки на біохімічний склад плодів зерняткових, кісточкових, овочів (Л.Ф. Зозуля), плодів томатів (асп. Кадем аль-Вагап, О. Шобат), бульб картоплі (Л.Ф. Скалецька). Дослідження з новими культурами (актинідія, гумі) і сортами плодоягідної та овочевої продукції продовжують до нинішнього часу (Скалецька Л.Ф., Войцехівський В.І., Завадська О.В.). Ці дослідження висвітлено у багатьох виданих статтях, рекомендаціях, посібниках.

У 2005 р. учнями Б.В. Лесика (професорами Подпрятовим Г.І., Малиновським А.С., доцентом Сеньковим А.М.) була проведена Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні досягнення та перспективи розвитку галузі зберігання та переробки продукції рослинництва», присвячена 90-річчю з дня народження професора Б.В. Лесика.

Наукова школа професора Б.В. Лесика під керівництвом професора Г.І. Подпрятова продовжує наукові дослідження з найбільш актуальних проблем післязбиральної доробки, зберігання та первинної переробки врожаю галузей рослинництва, овочівництва, плодівництва за такими основними напрямами:

     – розробка технологій післязбиральної обробки, зберігання та переробки зерна, льону, хмелю, овочів, цукрових буряків, бульб картоплі (проф. Подпрятов Г.І., доц. Рожко В.І., доц. Бобер А.В., доц. Насіковський В.А.);

     – вивчення впливу агротехніки вирощування і метеорологічних факторів на якість бульб картоплі, плодів, овочів, продукції технічних та зернових культур при зберіганні (доц. Скалецька Л.Ф., доц. Войцехівський В.І., доц. Мацейко Л.М., доц. Завгородній В.М., асист. Ящук Н.О., асп. Петренко В.В., Довбиш О.Б.);

       – підбір сортів овочів, фруктів придатних для сушіння та соління (доц. Скалецька Л.Ф., доц. Завадська О.В.).

Сучасний стан наукової школи, її популярність. Науково-педагогічні працівники кафедри підтримують тісні зв’язки з провідними науковцями й викладачами аграрних вищих навчальних закладів України та країн близького зарубіжжя (Польща, Бельгія, Росія, Білорусь). Результатами наукової діяльності викладачів кафедри є участь у національних міжнародних виставках, конференціях і семінарах, публікації наукових статей з актуальної проблематики в зарубіжних виданнях, виконання спільних міжнародних проектів.

Узагальнюючи багаторічний досвід викладання, технологічний досвід НПП кафедри підготували та видали з грифом МОН та МАП України 24 навчальні посібники.

За період з 2008 по 2012 рр. співробітниками кафедри опубліковано 187 наукових статей.

Співробітники кафедри брали і беруть активну участь у розробці нових та гармонізації існуючих стандартів технічних вимог, методів контролю, основних положень та інших видів в галузі стандартизації продукції овочівництва, садівництва, технічної та зернової сировини.

Опубліковані рекомендації щодо застосування приладу раннього виявлення псування бульб картоплі в овочесховищах, виданих у результаті виконання науково-дослідницької роботи протягом 2008-2012 рр. «Розробка технічних засобів та методик моніторингу початкової стадії псування картоплі з використанням контролю газового середовища в овочесховищах».

Продовжується виконання співробітниками кафедри НДР «Наукове обґрунтування новітніх технологій зберігання та переробки плодоовочевої продукції з метою створення біологічно цінних продуктів харчування» та «Вплив факторів вирощування на якість зерна борошномельного, круп’яного, кормового та технічного призначення при його зберігання та переробці».

Перед аграрною галуззю стають нові завдання – не лише забезпечення продовольством населення України, а й створення продукції, яка б експортувалась. Перш за все – це виробництво зерна, плодоовочевих культур, олійної сировини, які мають високі технологічні якості і користуються попитом у населення, та розвиток переробної промисловості. Забезпечення виконання цих завдань потребує спеціалістів з логістики тих видів продукції, яка надходить з урожаєм.

Щороку кафедра готує не лише спеціалістів рівня магістра, а й фахівців більш високої кваліфікації – аспірантів. Для їх підготовки кафедра має достатнє методичне, наукове та матеріально-технічне забезпечення.

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook