Мукачівський фаховий коледж НУБіП України: «Олександр Духнович – видатна постать національного відродження ХІХ сторіччя»

  Метою конференції було розкрити і осмислити багатоаспектний талант відомого поета, прозаїка  і драматурга, журналіста-публіциста, організатора  шкільництва, педагога, історика, етнографа, мовознавця, філософа, священника, релігійного, політичного  і громадського діяча Олександра Духновича. Щоб успішно реалізувати мету та провести конференцію якнайрезультативніше, оргкомітетом у складі Аліси Чорі, Каміли Чорі та Наталії Кепенач було відібрано кращі роботи, а їх автори запрошені для виступів перед чисельною авдиторією слухачів.

 

  З вітальними словами та короткою історико-біографічною інформацією про Олександра Духновича виступив директор фахового коледжу Юрій Садварі. У своєму виступі Юрій Юрійович закцентував увагу на тому, що закарпатський Будитель належить до тих постатей, які безкорисливо служили рідному народу і робили все, щоб актуалізувати його історію, рідну мову, рідну школу, бо лише освічений народ може бути господарем своєї долі.

  Наступним етапом роботи конференції стали виступи студентів нашого коледжу, які охоче вивчали і досліджували життя і діяльність відомого освітньо-культурного діяча, чиє ім’я золотими літерами навіки вписано в історію національного руху, в історію нашого краю.

  Цікаво презентувала свою роботу  «Олександр Духнович – український письменник, педагог, просвітитель, культурний діяч» Олеся Сухина, студентка ІІІ курсу спеціальності «Ветеринарна медицина». Щоб присутні мали можливість почути мову Духновича, його слово, вона продекламувала поезію «Вручаніє» (Я русин бил, єсмь і буду…).

  Погляди О. Духновича на мистецтво навчання і виховання, просвітницьку діяльність, роль і завдання педагога і весь педагогічний доробок досліджували, вивчали і сьогодні представили учасникам конференції студенти Анастасія Делеган (група  ЕКО-21, спеціальність «Екологія»), Мар’яна Мангур (група БО-22, спеціальність «Облік і оподаткування»), Іванна Лущак (група ЗП-11, спеціальність «Геодезія та землеустрій»). Детальний аналіз педагогічних ідей Олександра Духновича дає підстави стверджувати, що його погляди на мистецтво виховання й навчання не втратили актуальності для розвитку педагогічної науки, розбудови шкільництва і сьогодні.

  «Педагогічні твори О. Духновича – спадщина срібної землі» – тема доповіді Івана Олексика, студента І курсу спеціальності «Право». За допомогою вдало дібраного презентаційного матеріалу доповідач ознайомив присутніх з педагогічною спадщиною просвітителя краю, розкрив її науково-пізнавальну цінність.

  Науковістю та змістовністю відзначалася дослідницька робота «Внесок Олександра Духновича в розвиток художньої літератури Закарпаття», що презентувала Олександра Бурч, студентка І курсу  спеціальності  «Право». Взявши за основу дослідницькі праці Юрія Бачі, письменника, літературного критика, науковця-україніста, доповідачка проаналізувала основні мотиви художніх творів письменника, зосередила увагу на їх ідейному спрямуванні.

  Про історичну спадщину Олександра Духновича цікаво розповідав студент І курсу спеціальності «Геодезія та землеустрій» Михайло  Шпеник.

  Олександр Духнович – це велетень думки, що символізує ідею слов’янської єдності, початок утвердження національної самосвідомості, значення і велич освіти в житті русинів Закарпаття. Він є першовідкривачем руху до усвідомлення себе нацією і розпочинає когорту славних імен, тих, хто працював в ім’я майбутнього нашого краю.

  Не можна залишити поза увагою і такий момент у житті О.В. Духновича, як його зв’язок з нашим Мукачевом. Саме тему «Духнович і Мукачево» презентувала учасникам зібрання Дарина Мущинка, студентка І курсу спеціальності «Ветеринарна медицина».

  Підбиваючи підсумки роботи онлайн-конференції, Аліса Чорі подякувала всім – доповідачам, науковим керівникам, присутнім – за підготовку, організацію та участь у заході, побажала здоров’я, миру і бажання любити свій народ, служити йому, бути вірним народові, бо саме до цього закликав наш великий просвітитель, славний будитель Олександр Духнович.