Наукова школа "Регуляторні системи водообміну, фізіологічні і молекулярно-біологічні механізми стійкості й адаптації рослин до абіотичних та біотичних стресових чинників"

Григорюк Іван Панасович

Доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік Академії наук вищої школи України, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. М.Г. Холодного АН УРСР, премії Президентів НАН України, НАН Білорусі, АН Молдови, премії Української академії аграрних наук «За видатні досягнення в аграрній науці»

Назва наукової школи: регуляторні системи водообміну, фізіологічні і молекулярно-біологічні механізми стійкості й адаптації рослин до абіотичних та біотичних стресових чинників. Рік заснування наукової школи: 1989 р.

Засновник наукової школи: Народився І.П. Григорюк 24 жовтня 1941 р. в с. Топорівці Новоселицького району Чернівецької області. У 1965 р. закінчив біологічний факультет Чернівецького державного університету за фахом «Фізіологія рослин». У 1965-1966 рр. – учитель біології і хімії сільської школи. У 1966-2005 рр. навчався в аспірантурі й обіймав посади молодшого, старшого наукового співробітника, завідувача лабораторії фізіології водного стресу рослин, провідного наукового співробітника, виконуючого обов’язки та завідувача відділу фізіології водного режиму рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. У 2005-2007 рр. працював професором кафедри екобіотехнології і біорізноманаття, 2007-2011 рр. – директором Навчально наукового інституту охорони природи і біотехнологій Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України), 2011 р. – заступником директора з навчально-виховної роботи і практичної підготовки фахівців цього ж інституту. Нині він професор кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики НУБіП України. Ним здійснено наукове керівництво 4 докторських і 5 кандидатських дисертацій.

Член-кореспондент НАН України є автором і співавтором близько 700 науково-навчальних, методичних й науково-публіцистичних праць, поміж них 12 монографій, 4 книги, 5 навчальних і методичних посібників, 3 тлумачних словники, 400 статей, 25 авторських свідоцтв і патентів на винаходи, 50 науково-методичних та практичних рекомендацій.

Його нагороджено Орденом Святого Юрія Переможця, медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва», «Ветеран праці», бронзовою медаллю ВДНГ СРСР, нагрудними знаками «За активную работу в профсоюзах» ВЦРПС, «Знак Пошани» Київського міського голови, «Петро Могила» Міністерства освіти і науки України, трудовою відзнакою «Знак Пошани» й «Відмінник аграрної освіти та науки» Міністерства аграрної політики та продовольства України, золотими медалями ХХІІ і ХХІІІ Міжнародних виставок «Агро-2010» та «Агро-2011», почесною грамотою Президії НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України, почесною грамотою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, почесною грамотою ВАК України, почесною грамотою за особливі заслуги перед Національним аграрним університетом України, грамотою Міністерства аграрної політики України, іменним годинником Голови Верховної Ради України, присуджено Нагороду Ярослава Мудрого та Святого Володимира в галузі науки і техніки Академії наук вищої школи України.

Засновник і керівник наукової школи: І.П. Григорюк.

Послідовники: О.І. Жук, С.С. Лавренко, О.В. Колесніченко, П.П. Яворовський, М.Ф. Михальський, Т.П. Нижник, П.В. Вайда та інші.

Загальна кількість учнів: 4 доктори наук, 6 кандидатів наук.

Напрями досліджень наукової школи: фундаментальні і прикладні основи фізіології, біохімії, екології та біотехнології рослин, біоенергетики.

Основні здобутки наукової школи: Уперше показано, що формування механізмів посухостійкості рослин зумовлене детермінаційними змінами аденозинфосфатної і фітогормональної систем та рідкокристалічної структури сумарних полярних ліпідів мембран хлоропластів. Розкрито явище автономності і універсальності фізіологічних функцій, що сприяло конкретизації уявлень внутрішньоклітинної організації функціонування ключових ланок метаболізму та інтегральної регуляції у системі цілісної рослини за різного водозабезпечення. Доведено, що перебудови ліпідного, фітогормонального і аденозинфосфатного пулів ініціюють захисні реакції на водний стрес підтриманням збалансованості регуляторних систем водного гомеостазу та функціональної активності мембранних структур. Встановлено закономірності надходження, транспорту і перерозподілу пулів води у клітинах, її взаємодії з адсорбційними центрами та роль у регуляції адаптивних систем рослин у стресових умовах. Уперше сформульовано і теоретично обґрунтовано концепцію застосування полімерних регуляторів росту полістимуліну К й полістимуліну А-6 з пролонгованою цитокініновою і ауксиновою активністю для індукції адаптивних реакцій, підвищення рівня стійкості, відновлення структурно-функціональних властивостей, зменшення втрат врожаю зерна пшениці й бульб картоплі в умовах зрошення та на богарі. Уперше застосовано метод теорії розпізнавання образів для оцінки фітогормонального і енергетичного балансу у рослин, удосконалено існуючі й створено новітні методи визначення умісту вільних аденозинфосфатів (АМФ, АДФ, АТФ) та вітамінів (А і Е) в біологічних об’єктах. Розроблено новітню методику скринінгу речовин ауксинової природи, яка ґрунтується на автоматичній фотореєстрації кінетичних характеристик ростових процесів колеоптилів і дозволяє оцінювати стійкість проростків рослин до стресових факторів середовища. Виявлено відміни між інтенсивністю ростових процесів в меристематичних клітинах, що обумовлені активацією синтезу ІОК та гальмуванням накопичення АБК, баланс яких регулює формування механізмів посухостійкості рослин за умов водного дефіциту.

Удосконалено наявні і розроблено новітні технології вирощування зернових та кормових культур в зонах ризикового землеробства України. Проведено системні дослідження вологозберігаючих технологій і систем живлення рослин для отримання екологічно чистої продукції в умовах Півдня України. Уперше запропоновано новітні способи оцінки посухо-, жаро- і морозостійкості рослин, які знайшли застосування в селекційній роботі. Показано вплив глобальних змін клімату на фітосанітарний стан агроценозів, чисельність, ареали поширення та шкідливість комах-фітофагів у посівах озимої пшениці Лісостепової зони України. Розроблено наукові основи покращення стану, догляду і підвищення ступеня приживлюваності та стійкості саджанців деревних рослин до стресових чинників, що дозволило знизити собівартість у зеленому будівництві м. Києва на 25-30 %. Виявлено закономірності змін флори в порушених природних екосистемах за умов антропогенного навантаження. У співавторстві створено систему використання біоресурсів у новітніх біотехнологіях отримання альтернативних палив.

Сучасний стан наукової школи, її популярність: Наукова школа члена-кореспондента НАН України сформована в 1988-1989 рр. у відділі фізіології водного режиму рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, а з 2005 р. продовжує своє існування на кафедрі фізіології, біохімії рослин та біоенергетики НУБіП України. Вагома заслуга школи полягає в розробці теоретичних положень щодо сутності природи неспецифічних реакцій культурних рослин на абіотичні стреси. Водночас обґрунтовано і започатковано новітні домінуючі наукові напрями: «Фізіологія водного і температурного стресу у рослин», «Фізіологія рослин природних екосистем», «Фізіологія рослин в зонах ризикованого землеробства України», «Фізіологія рослин як фундаментальна основа біотехнологій для охорони довкілля та моніторингу біосферних процесів».

До плеяди найвідоміших представників цієї школи належать доктори наук О.І. Жук, О.В. Колесніченко, С.С. Лавренко, П.П. Яворовський і інші, які плідно працюють в царині науки та освіти. Серед вагомих напрацювань є встановлення фундаментальних закономірностей функціонування метаболічних процесів, що обумовлюють ступінь формування продукційного процесу рослин за дії стресових чинників абіотичної та біотичної природи. Представниками школи розширено знання стосовно функціонування пускових молекулярно-біохімічних механізмів стійкості і адаптації до стресових чинників, що ґрунтуються на новітніх досягненнях біологічної науки.

Концептуальні положення і відкриття вихованців школи захищено більш ніж 30 авторськими свідоцтвами й патентами на винаходи, що широко використовуються багатьма організаціями, інститутами НАН України та НААН України. Наукові розробки школи отримали визнання, удостоєні премії ім. М.Г. Холодного АН УРСР, Президентів НАН України, НАН Білорусі і АН Молдови, УААН «За видатні досягнення в аграрній науці», золотих медалей XXII та XXIII Міжнародних виставок «Агро-2010» та «Агро-2011». За роботу «Система використання біоресурсів у новітніх біотехнологіях отримання альтернативних палив» засновнику і керівнику наукової школи І.П. Григорюку в складі авторського колективу присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2011 р.