Ректор Навчальної частини (1959-1962), завідувач кафедри фізіології і біохімії рослин УСГА (1962-1987). С.І. Лебедєв належить до славної плеяди науковців Української академії сільськогосподарських наук (УАСГН), яку за своїм персональним складом вважають найпродуктивнішим і найуспішнішим науковим центром України. Його творчий шлях починався від агронома-дослідника до професора, академіка та віце-президента УАСГН.
Окрім цього С.І. Лебедєв був талановитим організатором науки, який тривалий час очолював Одеський державний університет (ОДУ) ім. І. І. Мечникова і базовий навчальний заклад УАСГН – Навчальну частину. Водночас, на посаді віце-президента УАСГН здійснював керівництво підготовкою аспірантів, що навчались в системі Міністерства сільського господарства УРСР. В сучасних реаліях із запровадження освітньої реформи доречно було б висвітлити аспекти бачення С. І. Лебедєвим розвитку освіти і науки в Україні.
С.І. Лебедєв – вчений зі світовим ім’ям, широким гуманістичним світоглядом і активною життєвою позицією, який належить до плеяди непересічних особистостей, чия багатолітня плідна й багатогранна науково-педагогічна діяльність отримала високу оцінку і заслужене визнання в Україні та за її межами. Його нагороджено Орденами Леніна (1961) і Трудового Червоного Прапора (1971), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1968), Почесною Грамотою Президії АН СРСР (1959), Дипломом Пошани ВДНГ СРСР (1979) та медалями. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 травня 1973 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР»
Професор С.І. Лебедєв був фундатором вищої наукової школи фізіологів і біохіміків рослин, під науковим керівництвом якого підготовлено 65 кандидатів наук, із них 16 – для Бангладеш, Болгарії, В’єтнаму, Єгипту, Індії, Кореї, Польщі, Сенегалу та інших країн світу. Істотний внесок С.І. Лебедєв зробив у вивчення фотосинтетичної діяльності і шляхів підвищення продуктивності рослин озимої пшениці, картоплі, гречки, кукурудзи, цукрового буряка та інших сільськогосподарських культур у зв’язку з структурно-функціональними особливостями хлоропластів. У підсумку встановлено залежність швидкості процесів росту і формування продуктивності культурних рослин від стану фотосинтетичного апарату. Академіком НАН України став його аспірант К. Ситник, докторами наук – аспіранти О. Судьїна, А. Силаєва, К. Ткачук, Н. Шиян, Л. Горшкова, Л. Міщенко; кандидатами наук – аспіранти І. Алейніков, І. Арешидзе, В. Воронцов, В. Веньямінов-Зернов, М. Голубцева, Н. Зайцева, І. Кириєнко, О. Киряцева, В. Кляченко, П. Комарницький, О. Ларін, Л. Литвиненко, Н. Мартиненко, Т. Мішуренко (Суйковська), Р. Нагорна, Д. Остапенко, Д. Остапенко, Я. Ромашко, Н. Савченко, Н. Сакало, О. Санникова, С. Сушко, О. Форменко, Г. Хлястіков, Г. Юхимчик, І. Ярцева, Г. Яценко, К. Лисюк, Г. Георгієв та інші. Дисертаційні роботи його учнів були присвячені механізмам біосинтезу хлорофілу, фізіологічній ролі каротиноїдів і антоціанів у окисно-відновних й ростових процесах, впливу мінерального живлення на уміст фотосинтетичних пігментів та газообмін водоростей Чорного моря, ультраструктуру хлоропластів, закономірностям взаємозв’язку поживного, а також водного режиму ґрунту з фотосинтезом, фізіолого-біохімічному значенню мікроелементів у життєдіяльності рослин тощо.
Науковий доробок професора С.І. Лебедєва підсумовано в монографіях «Физиологическая роль каротина в растении» (1953), «Фотосинтез» (1961), брошурах «Фізіологічні основи вирощування високих врожаїв кукурудзи» (1962), «Фотосинтез растений как фактор урожайности» (1965), «Біокаталізатори – ферменти» (1965), «Унікальний процес на Землі» (1967), «Радіоактивні ізотопи в агрономії» (1971), «Біологічні основи програмування урожаїв на Україні» (1977), підручниках «Фізіологія рослин» (1960) для студентів університетів, а в 1967 р. для студентів сільськогосподарських вузів. У 1972 р. видано підручник «Фізіологія рослин» для студентів вищих навчальних закладів агрономічних спеціальностей, який у 1978, 1982 і 1988 рр. в переробленому та доповненому вигляді був перевиданий російською мовою в тому числі більш як 180 наукових статей. На Всесоюзному конкурсі в 1968 р. на кращі роботи науково-популярної літератури брошура С.І. Лебедєва «Унікальний процес на Землі» була високо оцінена оргкомітетом і отримала Диплом І ступеня та першу премію.
