Трансформація системи сертифікації та стандартизації сільськогосподарської продукції в Україні: імплементація стандартів Європейського Союзу у 2026 році

У 2026 році агропромисловий комплекс України проходить критично важливий етап адаптації до вимог законодавства Європейського Союзу. З 1 січня 2026 року набрала чинності низка ключових нормативно-правових актів, що докорінно змінюють підходи до сертифікації та стандартизації сільськогосподарської продукції. Ці зміни спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробника на світових ринках, забезпечення прозорості ланцюгів постачання та гуманізацію виробничих процесів.

Державна сертифікація у сфері благополуччя сільськогосподарських тварин Однією з найважливіших новацій є запровадження обов’язкових вимог щодо благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання. Відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 08.02.2021 № 224, з 1 січня 2026 року особи, діяльність яких пов’язана з утриманням, транспортуванням та забоєм сільськогосподарських тварин, зобов’язані отримати відповідний державний сертифікат.

Документ підтверджує наявність достатніх знань та практичних навичок для забезпечення гуманного поводження з тваринами. Видачу сертифікатів делеговано територіальним органам Держпродспоживслужби. Для фахівців, які мають документально підтверджений досвід роботи у цій сфері тривалістю від одного року (набутий до 1 січня 2027 року), передбачена спрощена процедура отримання сертифіката на підставі письмової декларації без проходження додаткового навчання. Адміністративний збір за видачу сертифіката законодавчо закріплено на рівні 0,03 мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня 2026 року ця сума становить 259,41 грн).

Стандартизація та маркування виноробної продукції Іншим стратегічним кроком стало набрання чинності Законом України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (№ 3319-IX). Цей нормативно-правовий акт повністю гармонізує національну систему стандартизації виноробної продукції з директивами ЄС.

Закон інституціоналізує кілька фундаментальних змін:

  • Створення Виноградарсько-виноробного реєстру: Єдина державна інформаційна система, яка забезпечує повну прозорість — від обліку виноградних насаджень до кінцевого виробника вина.
  • Захист географічних зазначень (ГЗ): Впроваджується європейський механізм захисту найменувань місць походження продукції. Це означає, що назви вин тепер мають сувору прив’язку до конкретних теруарів з їхніми унікальними агрокліматичними характеристиками.
  • Оновлення класифікації та термінології: Термінологічний апарат і класифікація вин приведені у повну відповідність до європейських регламентів, що спрощує вихід українських виробників на ринки країн-членів ЄС і захищає споживачів від фальсифікату.

Висновки. Нормативно-правові зміни, імплементовані з початку 2026 року, формують міцний інституційний фундамент для сталого розвитку сільського господарства України. Перехід від декларативних норм до обов'язкової сертифікації є свідченням зрілості українського агросектору та його готовності функціонувати за правилами спільного європейського ринку.


Допис підготовлено за матеріалами з відкритих інтернет-джерел, включно з чинним законодавством України та офіційними публікаціями Держпродспоживслужби.

Олександр ВЕРГЕЛЕС,
доцент кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарсьої продукції