Студенти і викладачі кафедри міжнародних відносин і суспільних наук вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру

29 вересня весь світ згадує трагічну річницю початку одного з найвідоміших епізодів Голокосту на території України - розстрілу євреїв у Бабиному Яру.

Під час німецької окупації в Україні нищили цивільне населення всіх національностей, але за нацистською ідеологією євреїв, як неповноцінних, мали вбити першими та знищити повністю. За даними науковців, у часи німецької окупації на території України серед цивільного населення вбили близько 1,5 мільйона євреїв, які були інтегровані в українську спільноту.

В урочищі Бабин Яр, яке на час другої світової війни було околицею Києва, за три роки нацистської окупації було знищено від 70 до 100 тисяч чоловік: євреїв, ромів, караїмів, українців, росіян, заручників, комуністів, військовополонених, підпільників, партизанів, українських націоналістів, психічно хворих з лікарні ім. Павлова. Із понад ста тисяч людей врятуватися вдалося одиницям.

Ставлення нацистів до населення чітко віддзеркалюється у статистичних даних: на 1 червня 1941 року у Києві мешкало 930 тис. чоловік, з яких майже 160 тисяч (понад 20%) були євреями. Після окупації Києва у вересні 1941 року чисельність жителів міста зменшилася більше як наполовину, з яких євреїв нараховувалося приблизно 60 тисяч. Більшість із них не змогли або не захотіли тікати. Це були переважно жінки, діти, люди похилого віку та хворі.

Формальним приводом для масових убивств став підрив вулиці Хрещатик, де розташовувався німецький штаб. 29-30 вересня у Бабиному Яру вбили 33 771 людину. Їх зібрали, колоною відвели на місце, змусили роздягнутися, а потім увійти в яр. Зондеркоманда 4а, спеціальний загін айнзатцгрупи «С» під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля, розстрілювала їх невеликими групами. Розстріли в Бабиному Яру продовжувалися до серпня 1943 року. З наближенням Червоної Армії, нацисти зробили спробу ліквідували братські могили та спалити останки загиблих.

«Бабин Яр», окрім Києва, є у багатьох містах України, де тисячами знищували населення, переважно євреїв: у Кам’янці-Подільському 23; Бердичеві «єврейській столиці УРСР» - близько 14-15; Вінниці - 10; Дніпрі - близько 10; Одесі - близько 25; Рівному - 17; Харкові – від 12 до 14; Луцьку –18; Ковелі – 9 тисяч людей.

Після Другої світової війни Бабин Яр став символом людської трагедії, страждань мирного населення. Викладачі кафедри відносин і суспільних наук і студенти 1-6 курсів факультетів гуманітарно-педагогічного спеціальності «Міжнародні відносини», захисту рослин, біотехнологій та екології спеціальності «Екологія» та «Технології захисту навколишнього середовища», ветеринарної медицини, факультету тваринництва та водних біоресурсів спеціальності ТВППТ, ННІ лісового і садово-паркового господарства спеціальності «Лісове господарство», ННІ неперервної освіти і туризму: спеціальностей «Туризм» та «Готельно-ресторанна справа» НУБіП України згадували жертв другої світової війни та Голокосту, вшановували героїв опору нацизму. Викладачі кафедри Богдан Грушецький, Олена Кропивко, Людмила Лановюк, Наталія Кравченко, Вікторія Хвіст провели інформаційні години та бесіди «Бабин яр. Як нацисти намагалися приховати свої злочини» із переглядом відео та кінохроніки.

Професорка кафедри, директорка музею історії НУБіП України Оксана Силка супроводжувала студентів на екскурсію до Національного історико-меморіального заповіднику «Бабин Яр».

Доцент Наталія Кравченко з магістрами першого року навчання спеціальності «Міжнародні відносини» зосередили увагу міжнародному чиннику Голокосту, який має безпосередній вплив на формування політики пам’яті, дипломатичні зв’язки між Україною та іншими державами, боротьбу з антисемітизмом і ксенофобією, геополітичну риторику та інформаційну політику, розвиток міжнародного гуманітарного права. Бабин Яр став символом Голокосту і нацистських злочинів у Східній Європі. Трагедія Бабиного Яру - важливий прецедент у документації злочинів проти людяності. Служить нагадуванням про важливість міжнародних механізмів захисту прав людини та протидії геноциду.

Злочини повторюються, якщо не оприлюднювати факти і не підтримувати пам’ять. Нові місця масових розстрілів знаходять після окупації рашистами території України. За п’ять тижнів окупації в Бучі, за даними влади міста, загинули 458 мирних жителів, 419 з них були застрелені або померли від тортур. У 2022 році під час обстрілу Києва російські ракети вдарили в район меморіалу Голокосту «Бабин Яр» – по старому єврейському цвинтарю. Російські ЗМІ «анонсували» цей авіаудар – військове керівництво країни-агресора заявило, що таким чином вони виводять з ладу технологічні об’єкти СБУ.

Сьогодні вислів «Пам’ятаємо, щоб не повторилося» як ніколи є актуальним. Бабин Яр — це не лише трагічна сторінка історії, а й дзеркало колективної пам’яті, яке показує як суспільство ставиться до минулого, як формується національна ідентичність, яку роль відіграє пам’ять у побудові майбутнього. Осмислення Бабиного Яру — це частина гуманістичного обов’язку не забути, щоб подібне більше ніколи не повторилося.

Вшановуємо пам’ять жертв і висловлюємо щире співчуття постраждалим у новій війні.