Сталева воля Миколи КОВБАСИ
У часи, коли небо над Україною розривають сирени та вибухи, а кожен ранок починається з перегляду й перечитування новин, народжуються справжні герої. Один із них — студент, патріот та віднедавна Золотий призер Чемпіонату України з армрестлінгу Микола КОВБАСА. Його історія — це не просто історія про силу м’язів, — це про залізну витримку та незламність українського духу і характеру.
Бути студентом сьогодні — це виклик. Навчатися під звуки сирен і генераторів, готуватися до сесій в укриттях під звуки вибухів і при цьому зосереджувати увагу на оволодінні знаннями і вміннями, під силу далеко не кожному. Наш герой щоденно доводить: інтелект і фізична сила — це два крила успішної особистості. Він не просто відвідує пари, він прагне стати професійним управлінцем, який будуватиме майбутнє України після нашої перемоги.
Микола КОВБАСА — студент 1 року навчання денної форми навчання академічної групи УП-25001м спеціальності D3 «Менеджмент» освітньо-професійної програми «Управління персоналом».
«Навчання — це мій інтелектуальний фронт, а спорт — спосіб показати світові, що ми українці сильні в усьому. Нас не зламати», — каже наш чемпіон.
З 2017 року я присвячую своє життя армрестлінгу — спорту, який вимагає не лише фізичної сили, а й техніки, витримки і тактичного мислення. Термін «армрестлінг», походить від англійського «arm wrestling» — настільна боротьба на руках.
Ще з шкільних років мене цікавив даний вид спорту, але оскільки я з маленького селища Київської області, то займатися професійно цим видом спорту у мене можливості не було. Лише після вступу на навчання та переїзду до Києва я почав займатися армрестлінгом професійно і постійно.
Мій основний ваговий клас — 110 кг, і я регулярно беруть участь у національних і міжнародних змаганнях. За ці роки я виступав не лише в Україні, а й за кордоном, представляючи нашу країну й Київську область.
У 2024 році я брав участь у міжнародних турнірах у Словаччині посів пʼяте місце у своїх вазі. Змагався з атлетами з різних країн і зміг випробувати свою силу на новому рівні. В 2025 році виборов два перших місця в своїй категорії (110 кг) і мені присвоїли звання майстра спорту України з армрестлінгу. Кожен з цих стартів був для мене новим уроком, посилив мою мотивацію та розуміння, над чим варто працювати далі. Армрестлінг навчив мене самодисципліни, стійкості та прагненню до самовдосконалення — і я продовжую рухатися вперед, щоб бути кращим щодня.
Армрестлінг — це вид спорту, де важливою є не лише сила, це вид спорту в якому часто успіх забезпечують долі секунди, досконала техніка та неймовірна концентрація. Посісти 1 місце в Україні та отримати звання Майстра спорту — результат тисяч годин важкої фізичної праці й інтелектуальної культури.
В умовах війни спортивні тренування стали справжнім випробуванням, які потребують, насамперед: суворої дисципліни, адже тренуватися потрібно попри втому та психологічний тиск. По-друге, спортсмену необхідно вміти адаптуватись, оскільки тренуватися приходиться іноді у найскладніших умовах, за відсутності світла, тепла, під звуки сирен. По-третє, необхідна мотивація, — розуміння того, що кожна перемога під українським прапором — це нагадування світові про нашу життєздатність, нашу незламну віру в ПЕРЕМОГУ, навіть всупереч заяв деяких керівників європейських країн, наприклад таких, як угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан чи прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.
Тому справжній патріотизм — це не лише гасла, спрямовані на підняття бойового духу чи залякування ворога, — це щоденна кропітка робота над собою, над своїми фізичним, моральним та інтелектуальним розвитком. Своїм прикладом Микола КОВБАСА показує одноліткам і не тільки, що не можна опускати руки, особливо в часи таких жорстоких випробувань для нашої героїчної країни. Бо кожна досконало виконана вправа, кожен виграний спаринг, як і кожен успішно складений іспит — це маленька цеглинка, закладена у фундамент НАШОЇ СПІЛЬНОЇ ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ.
Микола КОВБАСА не просто видатний спортсмен, не просто майстер спорту, він — приклад того, як молода людина може і повинна розвиватися, попри всі намагання ворога зламати наш звичний ритм життя. Його «золото» на чемпіонаті України — це символ того, що українську руку неможливо притиснути до столу.
Тож нехай такі історії нагадують усім, що наша українська молодь — це невгамовна енергія відновлення нашої країни. А сила духу наших спортсменів сьогодні — це те, що надихає молодь не менше, ніж перемоги наших воїнів на полі бою. І коли ми бачимо Майстра спорту, який вдень оволодіває непростими основами управлінської науки, а ввечері гартує сталь у спортивному залі, ми розуміємо: нашу українську націю російському агресору не перемогти!