Продовжуємо розвивати професійну вправність у відкритій взаємодії

30 жовтня 2025 року на кафедрі управління та освітніх технологій факультету гуманітарно-педагогічних наук НУБіП України відбулася відкрита лекція професора Наталії ГРЕЧАНИК на тему «Роль дослідника в сучасній освіті: між наукою, менеджментом і правом» в межах викладання нормативної дисципліни «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності».

Заняття об’єднало здобувачів кафедри магістерського рівня ОПП «Управління персоналом», ОПП/ОНП «Управління закладом освіти», викладачів кафедри, для яких розвиток наукової культури, методологічної грамотності та управлінського мислення є важливою умовою професійного зростання.

Лектор підкреслила, що сучасний дослідник – це не лише автор наукових статей, а насамперед універсальний фахівець, який поєднує в своїй діяльності аналітичне мислення, управлінські компетентності, етичну свідомість і правову культуру. У XXI столітті науковець має бути здатним мислити системно, координувати міждисциплінарні команди, організовувати наукові проєкти, дотримуватись принципів академічної доброчесності та водночас бути провідником інноваційних змін у суспільстві. Саме така багатовимірність ролі дослідника формує нову модель науковця – не лише генератора знань, а й менеджера наукового процесу, лідера команд, правознавця й комунікатора між наукою, освітою та суспільством.

У лекції було послідовно розкрито ключові напрями професійної діяльності сучасного дослідника: наукову, методологічну, управлінську, правову й етичну. Центральним поняттям виступила наукова функція, яка полягає у створенні нового знання, його практичному застосуванні й подальшій трансформації в соціальні інновації. На прикладі досліджень у сфері імерсивних технологій (VR, AR), біотехнологій і педагогічних експериментів продемонстровано, що наука сьогодні не обмежується лабораторією чи аудиторією – вона стає інструментом вирішення реальних проблем освіти, економіки та культури. Важливою складовою цієї діяльності є публікаційна активність – процес наукової верифікації й популяризації результатів у фахових журналах, монографіях, збірниках конференцій, що забезпечує академічне визнання та міжнародну видимість українських досліджень.

Особливу увагу приділено методологічній культурі дослідника як інтелектуальному та моральному каркасу наукової діяльності. Лектор наголосила, що методологічна культура – це не лише володіння методами, а й здатність свідомо їх обирати, комбінувати й критично оцінювати у відповідності до цілей і контексту дослідження. Саме вона забезпечує валідність, достовірність і відтворюваність результатів, формує логіку наукового мислення й підтримує довіру до науки як суспільного інституту. Прикладами її практичного застосування стали дослідження цифрової культури керівників закладів освіти, використання HR-метрик у кадровому менеджменті, аналіз моделей дистрибутивного лідерства в освітніх колективах. Завдяки комплексним підходам, які поєднують кількісні й якісні методи, дослідники здатні отримувати багатовимірну картину сучасних освітніх процесів і робити обґрунтовані управлінські висновки.

Менеджерська роль дослідника була представлена як одна з провідних компетентностей сучасного науковця. Лектор зазначила, що в умовах глобальної конкуренції й розширення грантових можливостей успішність дослідницької діяльності залежить не лише від ідеї, а й від здатності грамотно керувати проєктом. Планування, логістика, управління ресурсами, координація команд, моніторинг виконання, а також уміння мотивувати учасників – усе це стає невід’ємною частиною наукової праці. Приклади участі українських науковців у програмах Erasmus+ та Horizon Europe засвідчили, що якість методології, логічність структури заявки й прозорість управлінських рішень визначають успіх проєктів на міжнародному рівні. Сучасний дослідник має бути не лише фахівцем у своїй галузі, а й ефективним менеджером, фасилітатором і комунікатором, здатним створювати синергію знань у команді.

Важливим аспектом лекції став правовий вимір наукової діяльності. Було наголошено на необхідності формування правової культури дослідника, зокрема знання норм інтелектуальної власності, механізмів патентування, ліцензування й етичного використання наукових результатів. Правова грамотність є запорукою академічної доброчесності та відповідального ставлення до авторського права. Лектор докладно зупинилася на типових формах академічних порушень – плагіаті, фальсифікації, самоплагіаті – пояснивши, що вони підривають довіру до науки й репутацію інституцій, тому кожен дослідник має дотримуватися принципів прозорості, точності цитування та чесності у представленні результатів.

Завершуючи лекцію, професор Наталія ГРЕЧАНИК підкреслила, що сучасний дослідник є не лише творцем знань, а й агентом суспільних змін, провідником ідей, архітектором освітнього майбутнього. Його місія – не просто генерувати результати, а впроваджувати їх у практику, формувати освітні політики, популяризувати науку, розвивати культуру доказового управління та служити суспільству через інтелектуальну діяльність. Така інтеграція науки, менеджменту й права відкриває нові горизонти розвитку освіти, зміцнює науковий потенціал університету та сприяє формуванню високої академічної культури як основи сталого розвитку країни.

Заключний етап лекції відзначився активним обговоренням порушених питань, у якому взяли участь як викладачі кафедри, так і здобувачі магістерського та докторського рівнів. Дискусія засвідчила глибокий інтерес учасників до теми ролі дослідника в сучасній освіті та її міждисциплінарних аспектів. Викладачі наголосили на важливості інтеграції наукових, управлінських і правових компетентностей у підготовку майбутніх освітніх менеджерів, тоді як здобувачі поділилися власним баченням розвитку дослідницької культури, участі у грантових програмах і застосування сучасних методів дослідження у своїх роботах. Під час обговорення піднімалися питання академічної доброчесності, етики наукової комунікації, ефективності міждисциплінарної співпраці та практичної цінності наукових результатів. Такий діалог став яскравим прикладом партнерської взаємодії у науково-освітньому середовищі, де кожен учасник виступає не лише слухачем, а й співтворцем нових ідей і наукових перспектив.

Дякуємо магістрантам і колегам за активну та живу дискусію й критичне осмислення реалій і перспектив сучасної дослідницької діяльності в закладі освіти.

Дякуємо ЗСУ за можливість жити, навчатись і працювати! Далі буде!