Переговорний процес України та ЄС в аграрній сфері у новій реальності: між політикою, економікою та інституційними обмеженнями

В межах проєкту Erasmus+ напряму Жана Моне «Переговорна дипломатія ЄС і України в аграрній сфері» (101238685–EUNDAS – ERASMUS-JMO-2025-HEI-TCH-RSCH) 9 квітня відбулася гостьова лекція к.екон.н., доцента кафедри ІСТ НУБіП України, Генерального директора ВГО Українська аграрна конфедерація, експерта у сфері аграрної політики та євроінтеграції Павла Коваля на тему: «Сучасний стан переговорного процесу України і ЄС в аграрній сфері».

Під час заходу спікер представив системний аналіз поточного стану переговорів, їх структури, а також окреслив ключові виклики та обмеження, з якими стикається Україна.

Однією з центральних тез лекції стало розуміння того, що переговори щодо вступу України відбуваються не в стабільному, а в трансформаційному середовищі Європейського Союзу.

Спікер наголосив, що сьогодні ЄС:

• переглядає власну бюджетну модель після 2027 року;

• змінює підходи до фінансування ключових політик;

• стикається з внутрішнім політичним тиском, зокрема з боку аграрного сектору;

• дедалі більше переходить до політично обумовлених рішень, а не виключно нормативних процедур.

👉 Ключовий акцент: розширення ЄС більше не є лише технічним процесом – воно глибоко залежить від внутрішньої політики держав-членів.

У лекції було детально і фахово пояснено механізм переговорів про вступ:

• процес базується на acquis ЄС (35 переговорних розділів);

• ці розділи об’єднані у 6 кластерів;

• переговори мають дворівневу структуру:

  • технічний рівень – Європейська Комісія (оцінка готовності, скринінг);

  • політичний рівень – Рада ЄС (ухвалення рішень одностайно).

👉 Спікер підкреслив принципову річ: навіть за високої технічної готовності країни, остаточне рішення завжди залишається політичним.

Окремий фокус було зроблено на кластері 5, який є одним із найскладніших для України. До нього входять: спільна аграрна політика (CAP); безпечність харчових продуктів (SPS); рибальська політика (CFP); політика згуртованості (Cohesion Policy). Спікер наголосив на їхній вагомості: CAP–близько 30–35% бюджету ЄС; Cohesion Policy–ще близько 30%.

У ході лекції Павло Васильович виокремим кілька системних викликів:

1. Політизація процесу

Рішення щодо відкриття та закриття переговорних розділів дедалі більше залежать від політичної волі окремих країн.

2. Конкуренція за ресурси

Україна як великий аграрний гравець створює перерозподільчий ефект у межах бюджету ЄС.

3. Внутрішні протести в ЄС

Фермерські протести та страх конкуренції формують додатковий тиск на політиків.

4. Інституційна складність

Необхідність гармонізації законодавства та практик вимагає значних ресурсів і часу.

Лекція Павла Васильовича Коваля викликала значний інтерес та стала платформою для обговорення актуальних викликів євроінтеграції України в сучасних умовах. Під час заходу студенти та викладачі активно доєдналися до запитань, дискусії та обговорення актуальної тематики. Представлений аналіз дозволив учасникам поглянути на процес вступу не лише як на формальну процедуру, а як на динамічний політико-економічний процес, що потребує системного підходу, стратегічного мислення та гнучкості.