Навчальна ознайомча практика - перший крок до стратегічного управління людським капіталом

Для забезпечення ефективної практичної складової у підготовці фахівців, відповідно до робочого навчального плану та на виконання вимог «Положення про практичну підготовку здобувачів вищої освіти НУБіП України», затвердженого вченою радою від 25.04.2025 р., протокол № 10 проводиться навчальна ознайомча практика.


В цьому навчальному році дати проведення практики дещо різні - у одних з 18.04. по 24.04. других - з 20.04. по 24.04. Проте, слід зазначити, що навчальна ознайомча практика є невід’ємним складником професійної підготовки магістрів спеціальності 073 «Менеджмент» за освітньо-професійною програмою «Управління персоналом» і «Управління закладом освіти».


Для здобувачів заочної форми навчання, які вже мають певний практичний управлінській досвід, і тому ця практика призначена для систематизації знань та переосмислення ролі HR-менеджера як стратегічного партнера бізнесу.

Основна мета практики полягає у зануренні магістрантів у реальне середовище функціонування сучасних організацій, вивченні їхньої організаційної структури та специфіки реалізації кадрової політики. На відміну від бакалаврського рівня, магістерська практика акцентує увагу на аналітичній та дослідницькій складовій.


Здобувачі мають виконати ряд критично важливих завдань:

  1. Аналіз організаційного контексту: Вивчення правових засад діяльності підприємства, закладу освіти, їх місії, цілей та місця на ринку.

  2. Діагностика системи управління персоналом: Ознайомлення з роботою HR-департаменту (або відділу кадрів), вивчення посадових інструкцій, колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку.

  3. Оцінка процесів: Дослідження того, як на практиці відбувається добір, адаптація, мотивація та оцінювання діяльності персоналу. Специфіка для магістрів-заочників

Для магістрів заочної форми навчальна ознайомча практика має свої особливості. Оскільки значна частина здобувачів поєднує навчання з роботою, ознайомча практика дозволяє подивитися на власне місце роботи «очима дослідника». Це дає змогу виявити невідповідності між теоретичними моделями (наприклад, Agile-управлінням чи концепцією «Human Experience») та реальними бізнес-процесами в українських компаніях.

Важливим аспектом є вивчення цифрової трансформації HR. Магістранти ознайомлюються з використанням автоматизованих систем (HRM-системи, такі як BambooHR, PeopleForce або досліджують локальні рішення на базі ERP), що є критичним для сучасного управлінця.

Програма підготовки магістрів передбачає глибоке розуміння людського фактора як ключового ресурсу. Під час практики особлива увага приділяється таким блокам:

1. Формування кадрового потенціалу

Здобувачі аналізують джерела залучення персоналу. У сучасних умовах це не лише класичні сайти пошуку роботи, а й соціальні мережі (LinkedIn), розвиток бренда роботодавця (Employer Branding) та внутрішній рекрутинг. Важливо зрозуміти, як компанія ідентифікує таланти та які критерії висуває до кандидатів у мінливому середовищі.


2. Розвиток та навчання (L&D)

Навчальна ознайомча практика передбачає вивчення підходів до корпоративного навчання. Магістри досліджують, чи створює організація умови для безперервного навчання (Lifelong Learning), чи існують плани індивідуального розвитку, системи наставництва та коучингу. Особливо актуальним є питання дистанційного навчання та використання мікронавчальних платформ.

3. Оцінювання та рефлексивний компонент

Як майбутні менеджери, магістранти мають вміти оцінити ефективність існуючої системи KPI або OKR (Objectives and Key Results). Важливим елементом є вивчення оціночно-рефлексивного компонента у діяльності керівників підрозділів: наскільки вони здатні до самоаналізу, конструктивного зворотного зв’язку та корекції власного стилю управління залежно від потреб команди.


Результатом проходження навчальної ознайомчої практики є не лише заповнений щоденник та звіт, а й формування професійної компетентності та ідентичності. Магістранти повинні усвідомити, що управління персоналом — це не адміністрування паперів, а проектування досвіду працівника, який безпосередньо впливає на прибутковість і стійкість організації.


Отримані знання стають базою для подальшого написання курсових робіт та магістерської досліджень, дозволяючи наповнити теоретичні викладки реальними кейсами та статистичними даними конкретних суб'єктів господарювання. Таким чином, практика забезпечує синергію між академічними стандартами та вимогами сучасного ринку праці.

Декілька слів про особливості практики для магістрів програми «Управління закладом освіти»

Паралельно з фахівцями з HR, здобувачі магістерського рівня за програмою «Управління закладом освіти» під час навчальної ознайомчої практики фокусуються на специфічному об’єкті менеджменту — закладі освіти. Для магістрів-заочників, які часто вже обіймають посади педагогів, методистів або заступників керівників, ця практика стає інструментом трансформації з «викладача» в «освітнього лідера».

На першому році навчання основна увага приділяється переходу від операційного управління до стратегічного. Ознайомча практика для цієї категорії магістрантів має на меті вивчення закладу освіти як цілісної соціально-педагогічної системи.

Ключові напрями вивчення:

  1. Нормативно-правове забезпечення: Аналіз Статуту закладу, стратегії розвитку освіти в регіоні та відповідності внутрішніх наказів законодавству (зокрема законам «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту»).

  2. Менеджмент освітнього процесу: Вивчення структури навчального року, принципів формування розкладу, розподілу навантаження та організації інклюзивного навчання.

  3. Фінансово-господарська автономія: Для магістрів-керівників критично важливо розібратися в механізмах фінансового самоврядування, залучення позабюджетних коштів (фандрайзинг) та управління матеріально-технічною базою.

Освітня програма «Управління закладом освіти» акцентує увагу на здатності майбутнього керівника впроваджувати інновації. Під час практики магістранти аналізують, як заклад адаптується до вимог Нової української школи (НУШ), як організована цифрова екосистема закладу (використання Google Workspace for Education, Moodle, електронних журналів).

Важливим аспектом є дослідження корпоративної культури педагогічного колективу. Здобувачі вивчають методи запобігання професійному вигоранню вчителів, системи професійного розвитку (сертифікація, курси підвищення кваліфікації) та способи розв'язання конфліктів у трикутнику «вчитель – учень – батьки».


Синергія двох програм: «HR» та «Управління закладом освіти»

Хоча ці дві програми мають різний галузевий фокус, їх об’єднує фундаментальна база спеціальності 073 «Менеджмент». Під час спільного проходження практики (наприклад, у межах одного закладу освіти або на міждисциплінарних семінарах) здобувачі можуть обмінюватися досвідом:

  • Магістри-HR можуть запропонувати закладам освіти сучасні методи оцінки персоналу та побудови бренда роботодавця для залучення молодих вчителів.

  • Магістри з управління закладом освіти демонструють досвід побудови навчальних екосистем, які зараз активно запозичує бізнес для створення корпоративних університетів.

Особливе місце в навчальній ознайомчій практиці займає рефлексія або самоаналіз керівника закладу освіти. Магістранти навчаються оцінювати власний лідерський потенціал. Це включає розробку діагностичних інструментів (опитувальників, анкет) для оцінки соціально-психологічного клімату в колективі. Саме на цьому етапі закладаються навички reflexive management (рефлексивного управління), що дозволяє керівнику не просто реагувати на кризи, а вибудовувати проактивну стратегію розвитку закладу освіти.


Таким чином, навчальна ознайомча практика для магістрів обох програм заочної форми навчання є періодом інтенсивного переосмислення професійного досвіду. Вона готує підґрунтя для наступних етапів — виробничої практики та написання кваліфікаційної роботи, де кожен здобувач запропонує власне рішення для підвищення ефективності управління — чи то в комерційному секторі, чи то в системі освіти.


Василь БАЗЕЛЮК,
доцент кафедри управління та освітніх технологій