Міжнародники НУБіП України долучилися до глобального діалогу з протидії дезінформації
Студентка спеціальності «Міжнародні відносини» Хоменко Анна взяла участь у масштабній міжнародній події – Global Disinformation Conference – Kharkiv 2026, яка відбулася 21 жовтня 2026 року. Після офіційного відкриття конференції програма передбачала три паралельні блоки пленарних засідань: «Методи та технології протидії дезінформації», «Гібридні загрози та інформаційна безпека держави» та «Маніпулятивні кампанії навколо актуальних глобальних проблем».
Вона обрала другий блок, присвячений гібридним загрозам та інформаційній безпеці держави. Участь у ньому дала змогу ознайомитися з ґрунтовними й практично орієнтованими доповідями провідних дослідників та експертів. Програма конференції була насиченою та охоплювала широкий спектр гібридних викликів у різних регіонах світу – від Латинської Америки до Південнокитайського моря:
-
Ігнасіо Хутін (Ignacio Hutin) у доповіді «Російський адаптивний вплив у Латинській Америці після повномасштабного вторгнення в Україну: Аргентина як парадигматичний випадок» детально розкрив, як кремль вибудовує мережі неформальної дипломатії, використовує замовні публікації й фейкових авторів та намагається сформувати економічну залежність регіону. Доповідач підкреслив: росія абсолютно не підтримує агрокультуру Аргентини, але її пропагандистські наративи мають потужний вплив на країну. Щоб ефективно їм протидіяти, критично важливо розуміти першоджерела та справжні цілі цих маніпуляцій.
-
Юлія Діденко (ГО «ДІІ-Україна», «Новини Донбасу») у виступі «Наративи довкола виборів до Державної думи РФ на тимчасово окупованих територіях України» проаналізувала еволюцію фальсифікацій – від псевдореферендумів до створення так званих виборчих округів. Спікерка показала, як міфи про «високу явку» чи «вибори як свято» прикривають голосування під прицілом автоматів та відсутність спостерігачів. Головний висновок: ці фарси потрібні не для вибору, а для створення ілюзії «стабільності диктатури» перед власною бюрократією та армією.
-
Леся Колтикова («Український дім у Мексиці» / «Мексиканський дім в Україні») презентувала «Трикрокову модель комунікації проукраїнських ініціатив за кордоном», закликавши змінити підходи до публічної адвокації в Латинській Америці. Стратегія проста й влучна: починати з близьких аудиторії тем (як-от зв'язок харків'янина Юрія Кнорозова із дешифруванням писемності майя), висвітлювати Україну комплексно (наука, мистецтво, інституції) та дотримуватися принципу «твердо про правду, делікатно з людьми». Це критично важливо на тлі того, що в російському посольстві в Мексиці працює аномально велика дипломатична місія, розташована в розкішному історичному палаці початку XX століття, тоді як українське дипломатичне представництво налічує лише 8 людей.
-
Доктор Антон Олійник (Dr. Anton Oleinik) у дослідженні «Об'єднання навколо радянського прапора на президентських виборах у Росії 2024 року» на основі аналізу 208 млн слів показав, як перед виборами путін змістив акценти з війни на будівництво військово-фіскальної держави («Fiscal-military State v. 2.0»), культ радянського минулого та технологічний суверенітет. Така перебудова ворожої економіки під тривалу війну вимагає від України розбудови власних стійких та ефективних військово-фіскальних механізмів.
-
Олександр Коптієв у доповіді «Радикальна прозорість як стратегія протидії гібридній загрозі» розглянув досвід Філіппін у протидії китайському тиску в Південнокитайському морі. На прикладі інциденту біля мілини Другого Томаса спікер довів, що миттєва публікація незаперечних фото- й відеодоказів руйнує можливість агресора заперечувати свої дії. Проте для тривалого ефекту сама прозорість мусить бути швидкою, підтвердженою метаданими та підкріпленою міжнародною підтримкою і правовими кроками.
Участь у конференції справила на студентку значне враження та дала змогу усвідомити, що протидія дезінформації й гібридним загрозам є глобальним викликом, який потребує глибокого аналізу, оперативного реагування, гнучкої комунікації та ефективної міжнародної координації.
