Міжнародна наукова конференція про майбутнє освіти: цифрова епоха диктує нові горизонти сталого розвитку суспільства

У XXI столітті людство переживає безпрецедентний етап трансформацій, зумовлений стрімким розвитком цифрових технологій, глобалізацією, змінами клімату, демографічними зсувами та новими викликами для системи освіти. У цьому контексті поняття сталого розвитку набуває особливої ваги, оскільки йдеться не лише про екологічну або економічну стабільність, а насамперед — про створення гармонійного, інклюзивного та адаптивного суспільства, здатного ефективно відповідати на виклики сучасності.

Освіта є основним інструментом формування такого суспільства. Водночас традиційні моделі освітнього менеджменту дедалі менше відповідають реаліям цифрової епохи. Зростає потреба у переосмисленні ролі освітніх інституцій, викладачів, управлінців, а також у впровадженні інноваційних технологій, гнучких підходів до навчання, цифрової грамотності та етичного використання штучного інтелекту.

У цьому контексті проведення конференції «Сталий розвиток суспільства в цифрову епоху: інновації, технології, провідництво, менеджмент в освіті» є надзвичайно актуальним і своєчасним кроком, що створює міжнародну платформу для міждисциплінарного діалогу щодо трансформації освіти в умовах цифровізації; об’єднує провідних фахівців, науковців, освітян, експертів та управлінців для розробки спільних рішень; сприяє формуванню нових стратегій освітнього менеджменту, що базуються на принципах сталого розвитку; порушує ключові питання інклюзивності, доступності, етики та якості освіти в нових технологічних реаліях; підтримує розвиток цифрових компетентностей, необхідних для ефективного управління освітніми процесами та формування лідерів і провідників нового покоління.

Світ потребує не просто цифрової трансформації освіти, а усвідомленого, відповідального і сталого підходу до цього процесу. Саме така ціннісна рамка лягла в основу проведеної конференції.

1 жовтня на гуманітарно-педагогічному факультеті онлайн-зустріч зібрала провідних експертів, науковців, освітян, інноваторів та лідерів думок із Індії, Польщі, Норвегії, Китаю, Узбекистану. Цей інтелектуальний форум став платформою не лише для обміну передовим досвідом, а й для формування нової освітньої парадигми у забезпеченні сталого розвитку суспільства в умовах стрімких цифрових трансформацій під проводом академічної спільноти.

Конференція продемонструвала глибоке розуміння того, що освіта є ключовим драйвером змін, здатним забезпечити сталий розвиток, демократичні цінності, інноваційність та соціальну згуртованість. В умовах цифрової епохи, коли штучний інтелект, великі дані, дистанційне навчання та блокчейн уже формують нову реальність, саме освітній лідер, ефективний менеджер та інноваційний підхід в освіті є тими факторами, що визначають конкурентоспроможність цілих країн.

У фокусі доповідей та панельних дискусій — надзвичайно актуальні питання: як трансформується менеджмент і провідництво в освіті в умовах цифрової революції? Яким чином інновації сприяють сталому розвитку суспільства? Які управлінські моделі найбільш ефективні у цифровій освіті? Як забезпечити цифрову інклюзію та етичне використання технологій? Серед спікерів — урядовці, науковці, студенти, представники мас-медіа, представники провідних бізнес-компаній, що працюють на перетині освіти й технологій.

Особливої уваги учасників заслуговували презентації EdTech-проєктів, дослідження з використання штучного інтелекту в управлінні закладами освіти, кейси впровадження VR/AR у освітній процес, а також алгоритми цифрової діагностики освітніх потреб. Конференція перетворилася на освітньо-науковий мурашник ідей, де народжуються рішення, які завтра змінюватимуть освіту у всьому світі.

Особливий акцент учасники зробили на тому, що провідництво в освіті — це не статус, а відповідальність і здатність діяти на випередження. У цифрову епоху управлінець має бути не лише адміністратором, а й візіонером, фасилітатором змін, агентом інновацій. Конференція підкреслила, що сучасні лідери, провідники, які не бояться експериментувати, є ключем до формування адаптивного, інклюзивного, сталого суспільства.

Організатори заходу: Оксана ТОНХА, Інна САВИЦЬКА, Світлана ХАРЧЕНКО, Ігор БУЦИК, Сергій КУБІЦЬКИЙ, Аміт КУМАР ГОЕЛЬ, Асма ФАРУК, Ірина ШУМІЛОВА, Наталія ГРЕЧАНИК, зазначили, що конференція стала не просто подією, а потужним імпульсом до спільного переосмислення місця людини в цифровому світі. Її результати – це не лише тези і презентації, а конкретні вектори дій, партнерські домовленості та створення нових міжуніверситетських і міжнародних співпраць.

«Ми живемо в часи, коли знання швидко застарівають, а цінність набуває вміння вчитися, адаптуватися й діяти етично. Саме на таких конференціях ми формуємо нову глобальну освітню екосистему, що сприятиме розвитку гармонійного, освіченого й стійкого суспільства», — підкреслила Валентина ЄМЕЛЬЯНЕНКО — директор закордонного офісу журналу Норвегії (українського журналу «Бізнес-леді»).

У своїй доповіді «Сталий розвиток освіти у цифрову епоху для випускників бізнесу», Асма ФАРУК — професор Інтегрального університету, Лакхнау (Індія), наголосила, що наша злагоджена робота, плідні зустрічі — це приклад того, як через діалог, дослідження та співпрацю можливо формувати майбутнє освіти і світу загалом. Конференція не лише поставила важливі питання, а й окреслила шляхи до відповідей, які здатні зробити цифрову трансформацію людяною, етичною і стійкою для науки, бізнесу, освіти.

Конференція підтвердила, що ефективна взаємодія між освітянами, управлінцями, дослідниками та представниками ІТ-сектору є критично необхідною для формування стійкого майбутнього суспільства, що сприяє зміцненню міжнародного діалогу, обміну кращими практиками та пошуку рішень для подолання глобальних викликів у сфері освіти в цифрову епоху.

У ході конференції були окреслені ключові напрями для подальшого розвитку освіти в умовах цифрової трансформації: необхідність переосмислення ролі провідництва та управління в освітніх установах; інтеграція інноваційних цифрових технологій у навчальні та адміністративні процеси; посилення етичних стандартів та цифрової безпеки в освіті; підтримка інклюзивності та рівного доступу до якісної освіти; формування гнучкої системи професійного розвитку для освітян в умовах постійних змін.

Конференція не лише окреслила сучасні виклики, а й започаткувала реальні механізми їх подолання — через партнерство, інновації та провідництво в освіті.

У контексті сучасних викликів цифрової епохи акцент на національних ресурсах, інноваціях і безпеці стає ключовим чинником сталого розвитку суспільства. В умовах глобальної нестабільності, економічного тиску та технологічної залежності, саме національно орієнтоване управління дає змогу створювати стійкі інституції, підтримувати локальні ініціативи та зберігати стратегічну автономію.

Для сфери освіти, управління і лідерства це означає перегляд підходів до формування освітніх політик, цифрової трансформації та розвитку людського капіталу. Національно орієнтоване управління освітою у поєднанні з цифровими інноваціями відкриває нові горизонти для побудови системи управління, що базується на принципах національного інтересу, технологічного суверенітету та соціальної відповідальності.

Таким чином, освіта в інтересах національного розвитку країни — геополітичного суб’єкту є не лише реакцією на глобальні ризики, але й дієвим інструментом ефективного менеджменту в освіті у процесі формування стратегії сталого розвитку суспільства в цифрову добу. Акцент на власних ресурсах, культурній ідентичності та стратегічних освітніх пріоритетах стає ключовим чинником сталого розвитку суспільства. В умовах глобалізації, цифрової трансформації та зростання інформаційної залежності, саме національно зорієнтоване освітнє управління дозволяє створювати стійкі інституції, підтримувати локальні освітні ініціативи та зберігати ціннісну автономію. Для системи освітнього управління — провідництва в освіті України це означає необхідність переосмислення підходів до цифрових технологій та формування людського капіталу. Національно зорієнтоване стратегічне планування в освіті, у поєднанні з інноваціями, сприяє зміцненню соціальної згуртованості, технологічного розвитку та формуванню громадян, здатних мислити критично і діяти відповідально.

Низький уклін нашим воїнам-захисникам,
які стоять на стражі збереження національної цілісності нашої Держави — України