Історія золотоніської земської агрономії – сторінка ранньої історії НУБіП України. Представлено монографію «Золотоніське повітове земство: діяльність та особистості»

15 жовтня у Черкасах та 16 жовтня 2026 р. у Золотоноші відбулася презентація колективної монографії «Золотоніське повітове земство: діяльність та особистості». Авторський колектив очолила д.і.н., проф., директор музею історії НУБіП України, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Оксана СИЛКА. Над книгою разом працювали сім дослідників із Києва, Харкова, Черкас, Полтави та Золотоноші.

Золотоніське земство (1865–1919 рр.) було одним із найбільших і найактивніших у Полтавській губернії. Його діяльність охоплювала освіту, медицину, ветеринарію, дорожнє будівництво, благоустрій, технічну модернізацію повітового міста. У колективній монографії вперше подано цілісну історію цієї установи на основі архівних джерел, земської звітності та періодики. Окрему увагу приділено людям: гласним, службовцям, фахівцям, чиї біографії досі залишалися поза науковим обігом. Дослідження показує земство не лише як інституцію, а й як середовище, у якому формувалися кадри для подальшого розвитку краю.

Шамрай Олександр Григорович –

заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації

Важливим напрямом земської діяльності був розвиток агрономічної допомоги на місцях. У Золотоніському повіті цю роботу виконували агрономи, у переважній більшості випускники сільськогосподарського відділення КПІ. Сільськогосподарське відділення КПІ, відкрите 1898 р., є безпосереднім попередником нашого університету. Тож історія золотоніської земської агрономії – це водночас і сторінка ранньої історії НУБіП України: тут випускники відділення застосовували здобуті знання у практичній роботі з селянськими господарствами. Агрономами у Золотоніському земстві працювали С. Ф. АНЦИБОР, П. Ф. ЛЮБОЧКА, М. Д. СЕМЕНОВ, В. А. ЗДАНОВСЬКИЙ, Г. І. КОРКУШКО, Г. Ф. ЗЕЛЕНСЬКИЙ, С. А. СІДЕНСНЕР, Л. А. ХАЧАТУРЯНЦ, П. М. ОКОЛОВИЧ, К. І. ПИЛИНСЬКИЙ, О. Ф. ГАЛИМСЬКИЙ та інші.

Разом із тим, на сільськогосподарському відділенні КПІ у 1910-х рр. навчались уродженці Золотоніського повіту, серед яких були М. В. ЄВТУШЕНКО та В. Г. ВЕРЖБИЦЬКИЙ.

У стінах Черкаської обласної універсальної бібліотеки ім. Т. Шевченка

Не менш важливою була таксаторська робота – опис і оцінка земель та угідь, на якій ґрунтувалося земське оподаткування. У свій час таксатором Золотоніського земства працював Андрій Васильович НОВАК. У музеї історії НУБіП України збереглись ймовірно єдині його фотографії. Зокрема, у випускній планшетці КСГІ за 1927 рік Андрій Васильович позначений як «професор», а у планшетці лісо-інженерного факультету КСГІ за 1929 р. позначений вже як «колишній декан». У 1929–1930рр. р. він працював на посаді професора на агрономічному факультеті КСГІ. А після реорганізації останнього перейшов на роботу до Київського лісотехнічного інституту. А. В. Новак – автор єдиної публікації з організації та проведення таксаторських робіт на території Золотоніського земства.

Представлена колективна монографія про Золотоніське повітове земство важлива для сучасної історичної науки. Після сучасної реформи децентралізації досвід земства набуває практичного значення. Понад пів століття воно самостійно розпоряджалося місцевим бюджетом, утримувало школи й лікарні, запроваджувало технічні новації. Водночас його історія показує й обмеження місцевого самоврядування: залежність від ресурсів, кадрів і вміння домовлятися з населенням та державою. Автори ввели до наукового обігу маловідомі земські звіти, кошториси, журнали засідань, періодику й архівні документи. Вперше подано цілісну картину діяльності повітового земства від заснування до ліквідації, з увагою не лише до рішень управи, а й до людей, які їх виконували, та до реакції населення.

Примірники книг були передані до місцевих бібліотек, музеїв та органів самоуправління.