Громадянське суспільство, аграрна дипломатія та європейська інтеграція України: у НУБіП відбулася гостьова лекція експерта з Киргизстану Мурата Карипова
8 жовтня 2026 року в межах міжнародного проєкту EUNDAS «Переговорна дипломатія ЄС і України в аграрній сфері» відбулася відкрита онлайн-лекція за участю Мурата Карипова, виконавчого директора громадської організації Bir Duino Kyrgyzstan та експерта з управління проєктами з Бішкека (Киргизька Республіка). Захід був присвячений ролі громадянського суспільства у відстоюванні інтересів сільських громад, розвитку сталого сільського господарства та використанню міжнародного досвіду в контексті європейської інтеграції України.
Лекція на тему «Відстоювання громадянським суспільством інтересів сільських громад і сталого сільського господарства у відносинах з ЄС: досвід Центральної Азії в контексті європейської інтеграції України» об’єднала представників освітніх і наукових установ, викладачів, студентів та інших зацікавлених учасників з різних регіонів України. До заходу долучилися понад 120 учасників, що засвідчило значний інтерес до практичних аспектів взаємодії громадянського суспільства, державних інституцій та міжнародних партнерів.
Організаторами виступили Центр європейської аграрної політики та дипломатії НУБіП України спільно з кафедрою міжнародних відносин і суспільних наук. Захід відбувся в межах міжнародного проєкту Erasmus+ Jean Monnet EUNDAS — EU-Ukraine Negotiating Diplomacy in Agrarian Sphere («Переговорна дипломатія ЄС і України в аграрній сфері»), що реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Модератором зустрічі став Богдан Грушецький, керівник Центру європейської аграрної політики та дипломатії НУБіП України, координатор проєкту EUNDAS. Робочою мовою лекції була англійська, що сприяло розвитку професійної комунікації та практичних мовних компетентностей учасників.
Від локальних проблем до державних рішень: досвід Bir Duino Kyrgyzstan
Основну увагу під час лекції Мурат Карипов приділив практичним механізмам, за допомогою яких організації громадянського суспільства можуть представляти інтереси місцевих громад і сприяти розв’язанню проблем, що безпосередньо впливають на якість життя населення.
Досвід Bir Duino Kyrgyzstan демонструє важливість налагодження постійного діалогу між мешканцями сільських територій, громадськими організаціями та органами влади. Громадянське суспільство в цьому процесі виконує роль комунікаційного мосту: допомагає громадам сформулювати свої потреби, збирає фактичні дані про проблеми, привертає увагу до них і сприяє донесенню відповідних пропозицій до осіб, які ухвалюють рішення.
Особливе значення має підхід «знизу догори» (bottom-up approach), за якого формування політики починається з вивчення реального досвіду людей, а не лише з визначених центральними органами влади пріоритетів. Такий підхід дає змогу враховувати специфіку окремих територій, соціально-економічні потреби населення та екологічні ризики.
Одним із прикладів практичної роботи організації стала діяльність у місті Майлуу-Суу, де громадські ініціативи були спрямовані на документування проблем забруднення води та безробіття. Зібрані свідчення місцевих жителів допомагали привертати увагу національних органів влади до питань, які потребували системного реагування.
Інший приклад стосувався громад Іссик-Кульської області, які зіткнулися з екологічними та соціально-економічними викликами, пов’язаними з гірничодобувним проєктом Кумтор. Серед проблем, порушених у межах роботи з громадами, були доступ до чистої води для людей і худоби, збереження місцевих джерел доходу та участь населення в ухваленні рішень, що впливають на його повсякденне життя.
Ці приклади засвідчують, що ефективна адвокація передбачає не тільки привернення уваги до проблем, а й послідовну роботу зі збору доказів, представлення інтересів громади та пошуку конструктивних механізмів взаємодії з державними інституціями.
Екологічні виклики Центральної Азії та їхній вплив на сільські громади
Важливою частиною лекції став аналіз екологічних проблем Центральної Азії та їхнього впливу на сільське господарство, інфраструктуру й умови життя місцевого населення.
Серед основних викликів Мурат Карипов відзначив танення льодовиків, посухи, зсуви та проблеми водозабезпечення. Для регіону, де доступ до водних ресурсів має принципове значення для сільськогосподарського виробництва й добробуту громад, ці процеси створюють комплексні ризики. Вони потребують не лише технічних рішень, а й ефективної координації між місцевими громадами, органами влади та фахівцями з управління природними ресурсами.
Особливий інтерес становив наведений лектором приклад дослідження 2018 року. У його межах було проведено опитування 1500 домогосподарств у 15 районах для визначення проблем, які найбільше турбували населення. Отримані результати засвідчили важливість екологічного виміру місцевого розвитку: проблеми довкілля виявилися для опитаних громад особливо гострими порівняно з такими питаннями, як безробіття та трудова міграція.
Цей досвід показує, наскільки важливо спиратися на дані безпосереднього спілкування з населенням під час визначення пріоритетів розвитку територій. Статистичні показники та загальнодержавні стратегії не завжди повною мірою відображають проблеми конкретних громад. Саме тому опитування, консультації та інші форми участі населення можуть стати важливими інструментами вироблення більш обґрунтованої політики.
У контексті сільського господарства екологічні проблеми безпосередньо пов’язані зі стійкістю місцевих економік. Нестача води, зміни кліматичних умов і пошкодження інфраструктури можуть ускладнювати ведення господарства, загрожувати засобам існування сільських родин і посилювати потребу в модернізації аграрного виробництва.
Тому сталий розвиток сільських територій потребує комплексного підходу, який поєднує екологічну безпеку, ефективне управління водними ресурсами, підтримку місцевих економік і залучення громад до процесу ухвалення рішень.
Довіра, партнерство та участь громад у виробленні політики
Окремим аспектом обговорення стала взаємодія громадських організацій із державними установами. Така співпраця не завжди виникає автоматично: вона може супроводжуватися недовірою, ваганнями та різними очікуваннями сторін.
Досвід Bir Duino Kyrgyzstan засвідчує значення послідовної комунікації, опори на конкретні потреби населення та пошуку спільних інтересів. Важливим є не протиставлення громадянського суспільства державі, а створення умов, за яких громадські ініціативи можуть доповнювати діяльність органів влади, надавати їм інформацію про ситуацію на місцях і сприяти пошуку практичних рішень.
Прикладом такої взаємодії стала співпраця з Міністерством з надзвичайних ситуацій Киргизстану, яку лектор навів серед позитивних результатів роботи з державними інституціями. Учасники також розглянули значення місцевих лідерів, знань і досвіду громад у підвищенні стійкості до кліматичних та екологічних загроз.
Для України ця проблематика має особливе значення. У процесі відновлення та європейської інтеграції необхідно не лише розробляти державні програми, а й забезпечувати реальну участь громад у визначенні пріоритетів, контролі за виконанням рішень і представленні місцевих інтересів. Практики громадської адвокації можуть допомагати формувати більш відкриту, підзвітну та орієнтовану на потреби населення політику розвитку сільських територій.
Аграрна дипломатія як інструмент міжнародної співпраці
Тема лекції органічно поєднала питання розвитку громад із ширшою проблематикою міжнародних відносин та аграрної дипломатії. У сучасних умовах співпраця в аграрній сфері охоплює не лише торгівлю сільськогосподарською продукцією, а й управління водними ресурсами, екологічну безпеку, адаптацію до зміни клімату, технологічний обмін і підтримку сталого розвитку.
У цьому контексті досвід Центральної Азії становить практичний інтерес для України. Попри відмінності в політичних, економічних та інституційних умовах, країни регіону стикаються з низкою подібних викликів, пов’язаних із доступом до води, екологічною стійкістю, модернізацією сільського господарства та забезпеченням добробуту сільського населення.
Мурат Карипов наголосив на потенціалі взаємного обміну досвідом між Україною та державами Центральної Азії. Серед перспективних напрямів співпраці було відзначено відновлювану енергетику, гідроенергетику, управління водними ресурсами та адаптацію аграрного виробництва до кліматичних змін.
Україна, зі свого боку, може бути важливим партнером у питаннях обміну досвідом і технологіями у сфері водного господарства та енергетики. Водночас співпраця з країнами Центральної Азії відкриває можливості для вивчення практик залучення місцевих громад, організації громадської адвокації та налагодження діалогу між населенням і державними структурами.
Учасники також обговорили перспективи українсько-центральноазійської ділової співпраці, зокрема можливості виходу українських підприємств на ринки Казахстану та інших країн регіону. Серед практичних інструментів розвитку таких контактів було запропоновано бізнес-форуми у форматі B2B, які могли б сприяти встановленню безпосередніх зв’язків між підприємствами, пошуку партнерів і визначенню напрямів взаємовигідної співпраці.
Отже, аграрна дипломатія постає як багатовимірний процес, у якому поряд із державними переговорниками та бізнесом важливу роль можуть відігравати громадські організації, місцеві лідери й експертне середовище.
Досвід Центральної Азії в контексті європейської інтеграції України
Особливе значення лекції полягало в можливості розглянути європейську інтеграцію не лише як процес міждержавних переговорів та адаптації законодавства, а і як трансформацію підходів до вироблення політики, управління ресурсами та участі громадян у суспільному житті.
Європейська інтеграція України передбачає роботу з широким колом питань, що стосуються аграрного сектору, екологічної політики, розвитку сільських територій та узгодження національних підходів із європейськими стандартами. У цьому процесі важливо враховувати не тільки інтереси держави та виробників сільськогосподарської продукції, а й потреби місцевих громад, які безпосередньо відчувають наслідки економічних і екологічних змін.
Практичний досвід громадських організацій Центральної Азії дає змогу побачити, як місцеві ініціативи можуть ставати основою для ширших політичних рішень. Документування проблем, проведення досліджень, організація діалогу з державними структурами та представлення інтересів населення є інструментами, які можуть бути корисними й в українських умовах.
Важливим є також розуміння того, що міжнародна співпраця не обмежується відносинами з Європейським Союзом. Обмін досвідом із країнами Центральної Азії може доповнювати європейський інтеграційний процес, розширювати коло професійних контактів і сприяти пошуку рішень у сферах, де держави мають спільні практичні інтереси.
Таким чином, лекція продемонструвала взаємозв’язок між громадянською участю, сталим сільським господарством, міжнародною співпрацею та європейською інтеграцією. Вона також підкреслила важливість підготовки фахівців, здатних виступати посередниками між місцевими громадами, органами державної влади та міжнародними партнерами.
Міжуніверситетський діалог і професійна підготовка майбутніх дипломатів
Участь у заході представників різних українських закладів вищої освіти сприяла поширенню міжнародного досвіду та зміцненню міжуніверситетської академічної комунікації. Від НУБіП у заході брали участь завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних наук доцент Вікторія Хвіст, доценти Людмила Радченко, Людмила Лановюк, Богдан Грушецький разом зі студентами спеціальностей «Міжнародні відносини», «Архітектура та містобудування», завідувач кафедри управління та освітніх технологій професор Сергій Кубіцький, професор Наталія Гречаник разом з магістрами ОПП «Управління персоналом» і «Управління закладом освіти», завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації професор Світлана Харченко та студенти спеціальності «Журналістика».
До лекції долучилися викладачі та студенти Навчально-наукового інституту історії, права та міжнародних відносин Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Захід був інтегрований у навчальний процес здобувачів спеціальності С3 «Міжнародні відносини», а також студентів історичних і педагогічних освітніх програм. Участь у лекції взяли, зокрема, завідувачка кафедри Світлана Моцак, доценти Вячеслав Ціватий, Олександр Жуков та Ірина Крупеня.
До заходу також приєдналися бакалаври, магістри й аспіранти спеціальності С3 «Міжнародні відносини» Чорноморського національного університету імені Петра Могили разом із викладачами кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики — професором Олександром Шевчуком, доцентками Тетяною Богдановою та Іриною Тихоненко. Співпраця між кафедрою міжнародних відносин ЧНУ імені Петра Могили та кафедрою міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України створює основу для проведення спільних освітніх заходів і професійного обміну.
Для студентів-міжнародників такі лекції є можливістю ознайомитися з практикою міжнародної взаємодії, розширити розуміння ролі недержавних акторів у міжнародних відносинах і побачити, як теоретичні концепції реалізуються в конкретних проєктах.
Особливо цінним є безпосередній контакт із практиками, які мають досвід роботи з громадами та державними установами. Він допомагає майбутнім фахівцям зрозуміти, що ефективна дипломатія потребує не лише знання міжнародних інституцій і переговорних процедур, а й уміння аналізувати суспільні потреби, вибудовувати довіру, працювати з інформацією та знаходити спільні інтереси різних сторін.
Саме тому тематика заходу була актуальною для навчальних дисциплін, пов’язаних із дипломатичною та консульською службою, дипломатією іноземних держав, теорією і практикою переговорів, а також сучасними міжнародними відносинами.
Від лекції до подальшої співпраці
Підсумовуючи зустріч, учасники відзначили важливість подальшого розвитку контактів між українськими та центральноазійськими партнерами. Серед перспективних напрямів — обмін аналітичними матеріалами й дослідженнями Bir Duino Kyrgyzstan, пошук можливостей для співпраці громадських організацій, розвиток ділових контактів, а також обговорення спільних ініціатив у сфері гідроенергетики, управління водними ресурсами та адаптації сільського господарства до кліматичних змін.
Захід також засвідчив значення міжнародних освітніх проєктів для створення простору професійного діалогу між університетами, експертами та представниками громадянського суспільства. Проєкт EUNDAS продовжує сприяти поглибленню знань про аграрну дипломатію, європейську інтеграцію України та практичні механізми міжнародної співпраці.
Гостьова лекція Мурата Карипова показала, що сталий розвиток сільських територій неможливий без урахування потреб людей, які там живуть, а ефективна дипломатія не обмежується офіційними переговорами. Вона також формується через громадську участь, професійний обмін, спільний пошук рішень і здатність перетворювати локальні проблеми на предмет конструктивного діалогу.
Для України, яка продовжує європейську інтеграцію та водночас працює над відновленням і розвитком своїх територій, такий досвід має практичну цінність. Він допомагає краще зрозуміти роль громадянського суспільства у виробленні політики, відкриває можливості для міжнародного партнерства та наголошує на необхідності поєднувати європейські орієнтири з реальними потребами місцевих громад.
Організатори висловили вдячність Мурату Карипову за змістовну лекцію та практичні приклади, а всім учасникам — за зацікавленість і професійну комунікацію. Подальші спільні заходи покликані розвивати цей діалог і зміцнювати співпрацю між освітніми, науковими та громадськими середовищами України й інших країн.
Довідково. EUNDAS — міжнародний проєкт Erasmus+ Jean Monnet «Переговорна дипломатія ЄС і України в аграрній сфері» (EU-Ukraine Negotiating Diplomacy in Agrarian Sphere), що реалізується в НУБіП України за підтримки Європейського Союзу. Проєкт спрямований на розвиток знань і компетентностей у сфері аграрної дипломатії, переговорів та європейської інтеграції України.
