Академічна доброчесність – фундамент професійного становлення майбутніх педагогів
В умовах стрімкого розвитку технологій та цифровізації освіти питання академічної доброчесності є не просто формальністю, а запорукою якості підготовки майбутнього фахівця.
Здобувачі освіти спеціальностей «Професійна освіта», «Освітні науки» долучилися до важливого й актуального семінару, присвяченому питанню академічної доброчесності в сучасному освітньому просторі.

![]() |
![]() |
Семінар відкрив керівник Центру організації освітньої діяльності Ярослав Рудик, який підкреслив, що для НУБіП України дотримання високих стандартів академічної етики є пріоритетом.

Основний акцент на правових засадах дотримання вимог академічної доброчесності зробила доктор юридичних наук, професор Олена Гулак. Спікерка детально проаналізувала нормативну базу, особливу увагу приділивши новому Закону України «Про академічну доброчесність». Закон визначає академічну доброчесність як сукупність цінностей та принципів, якими мають керуватися всі суб'єкти освітнього процесу. Здобувачі освіти дізналися про внутрішні акти університету, що регламентують ці питання.


Олена Василівна детально зупинилися на класифікації порушень. Окрім звичних понять, таких як академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація та фальсифікація, з’явилися нові виклики: недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом: використання ШІ без належного зазначення цього факту в роботі; академічний саботаж та академічна корупція (хабарництво): будь-які дії, що перешкоджають об’єктивному оцінюванню або дають неправомірні переваги; відчуження авторства та списування.


Особливу увагу було приділено системі санкцій: від повторного проходження оцінювання до позбавлення освітніх і наукових ступенів або відрахування з університету.
Директор бібліотеки, кандидат сільськогосподарських наук Тетяна Кіщак продемонструвала роботу системи StrikePlagiarism, яка тепер здатна виявляти не лише текстові запозичення, а й ймовірність того, що текст був створений інструментами ШІ. Студенти побачили на прикладі, як програма маркує «людський стиль» та «стиль ШІ».

Для того, щоб студенти могли працювати якісно, бібліотека представила перелік перевірених джерел: Національний репозитарій академічних текстів; цифрова бібліотека НУБіП; міжнародні наукові бази (Scopus, Web of Science, ScienceDirect, Cambridge University Press) та інші.

Водночас Тетяна Степанівна застерегла від використання «сміттєвих» ресурсів, які поширюють недостовірну інформацію та провокують до порушення доброчесності.

Стаття 7 Закону України «Про академічну доброчесність» чітко вказує: здобувач освіти зобов'язаний виконувати завдання самостійно та надавати посилання на джерела. Для студентів спеціальності «Професійна освіта» це має подвійне значення: вони не лише самі мають бути чесними дослідниками, а й у майбутньому навчатимуть цього своїх учнів.
Семінар став потужним нагадуванням: справжня освіта – це не диплом, а знання, здобуті власною працею. Студенти отримали вичерпну інформацію, аби усвідомити, що академічна доброчесність – це інвестиція у їхній власний професійний авторитет.

