АДВОКАЦІЯ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНСЬКОГО АГРОСЕКТОРУ В ІНСТИТУЦІЯХ ЄС

26 жовтня на кафедрі міжнародних відносин і суспільних наук відбувся відкритий науково-практичний онлайн-захід, присвячений громадській адвокації інтересів України в Європейському Союзі.

Зустріч організовано в межах міжнародного проєкту Erasmus+ за напрямом Жана Мане «Переговорна дипломатія ЄС-України в аграрній сфері».

Головними спікерками виступили провідні експертки Міжнародної благодійної організації Інформаційний центр «Зелене досьє»: Катерина Шор, менеджерка із 15-річним досвідом координації проєктів в аграрній сфері, та Ольга Ігнатенко, докторка наук, експертка зі сталого розвитку.

Дипломатичний інструментарій: адвокація проти лобіювання

У межах суспільно-політичного аналізу євроінтеграційних процесів спікерки чітко розмежували поняття адвокації та лобізму. Якщо лобіювання орієнтоване на прямий контакт із суб'єктами ухвалення рішень задля просування готових нормативних актів, то громадська адвокація є інструментом «м`якої сили». Вона діє через інформаційні, аналітичні та освітні заходи, змінюючи парадигму сприйняття української проблематики європейськими партнерами та закладаючи об'єктивне підґрунтя для майбутніх міждержавних рішень.

Спільна аграрна політика ЄС як геоекономічний фактор

Для студентів спеціальності «Міжнародні відносини» вкрай важливим є розуміння того, що в архітектурі ЄС Спільна аграрна політика (CAP) займає вкрай важливе місце. Історично САП формує не лише загальноєвропейський бюджет, а й рамкові правила всієї континентальної економіки.

В умовах глобального енергетичного переходу та відмови від викопного палива, саме аграрний сектор перетворюється на стратегічного постачальника відновлюваної органічної сировини для промисловості (біопластик, текстиль тощо). Відтак, формат інтеграції України до CAP визначить довгострокове майбутнє всієї національної економіки.

Ключові інституційні інструменти впливу в Брюсселі

Катерина Шор детально проаналізувала механізми, через які українські інституції та громадянське суспільство можуть доносити свою позицію ще на етапі розробки чернеток законодавчих актів Єврокомісії:

• Transparency Register: обов’язковий реєстр прозорості ЄС для організацій, без якого неможлива участь у жодних експертних групах чи офіційних зустрічах.

• Портал «Have your say»: публічна платформа, де кожен громадянин та організація можуть залишати фідбек щодо майбутніх законодавчих ініціатив.

• Експертні групи та Діалогові платформи: зокрема Європейська рада з питань сільського господарства та продовольства (EBAB) та мережа EU CAP Network, що слугують майданчиками для просування успішних практик.

• Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС та Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК): структури, що дозволяють українським експертам безпосередньо розробляти спільні заяви та позиційні документи (Opinions).

Під час експертної дискусії за участю Максима Лавренчука та Ірини Косе було порушено низку критичних проблем внутрішньої та зовнішньої комунікації. На сьогодні дипломатична присутність України в Брюсселі є дещо асиметричною й відображає інтереси переважно великих гравців ринку. Це підживлює тривкий міф європейських еліт про те, що український агросектор складається винятково з великих латифундистів. Водночас голос малих і середніх фермерів залишається нечуваним через брак фінансування та мовні бар'єри.

Учасники дійшли висновку, що Україні необхідно терміново переходити від реактивної адвокації (спроб адаптуватися до вже затверджених обмежень чи квот) до превентивної — формування спільного порядку денного до того, як рішення набудуть публічного статусу.

Кліматична безпека та нові нормативні реалії

Доктор наук Ольга Ігнатенко акцентувала увагу на екологічному вимірі міжнародних відносин. Кліматичні зміни (дефіцит водних ресурсів, посухи, аномальні температурні режими) унеможливлюють використання стандартів господарювання 20-річної давнини.

Уже в січні 2028 року в Україні вступає в дію нове суворе законодавство щодо регулювання засобів захисту рослин (ЗЗР), гармонізоване з нормами ЄС. Запропонована спікеркою стратегія чітка: очікування моменту формального вступу до ЄС задля отримання перехідних періодів є неефективним. Диверсифікацію виробництва, зміну технологій та впровадження європейських систем відстежуваності товарних партій необхідно реалізовувати вже сьогодні.

Захід підтвердив, що реальна євроінтеграція — це не механічне виконання директив, а складний, постійний фаховий діалог, мистецтво пошуку компромісів та захист національного економічного інтересу на основі чітких наукових доказів.

Кафедра міжнародних відносин і суспільних наук щиро дякує Катерині Шор та Ользі Ігнатенко за змістовну, глибоку аналітичну лекцію і сподівається на подальшу плідну наукову співпрацю!

Повний відеозапис науково-практичного заходу доступний на YouTube-каналі проєкту: https://youtu.be/6fOcxizc9rs?si=I6ZcNPr0OaWhWHtz .