УСГА в 60-70-х рр. ХХ ст.

Освітня сфера Української РСР 1960-70-х рр. віддзеркалила нові тенденції державної політики, зумовлені пошуками оптимізації державного управління навчальними закладами. 

Музей біології лісових тварин та птахів. 1969 р. 

Лабораторія механічної обробки деревини. 1969 р.

     У 1953 р. в Україні нараховувалося 144 закладів вищої освіти, найбільшими серед яких були Київський політехнічний інститут (контингент студентів становив 6598 чол.), Київський університет (5942 чол.), Київський медичний університет (понад 3 тис. чол.) та ін. Прийняття партійно-державним керівництвом СРСР низки законів та постанов в сфері освіти, зокрема Закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР». (1958 р.), продубльованого ЦК КПУ і Радою Міністрів УРСР у Законі «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР» (1959 р.), стимулювали розвиток закладів освіти всіх рівнів – від загальноосвітньої школи до закладів вищої освіти.

     В науковій лабораторії кафедри органічної та фізколоїдної хімії оволодівають сільськогосподарською наукою студенти з різних країн світу. Заняття проводить проф. Скобець Є.М. 1969 р.

В оранжереї. 1969 р.

     Одним із наслідків реалізації завдань, визначених положеннями Закону, стало значне збільшення кількості студентів. Так, у 1958/59 н.р. у ЗВО УРСР на 1-6 курсах навчалося 208382 чол., в т.ч. в одному із київських ЗВО – Українській сільськогосподарській академії (УСГА) – 4107 чол. Водночас однією із тенденцій початку 60-х рр. ХХ ст. стало скорочення кількості ЗВО, у т.ч. шляхом їх об’єднання. В м. Києві у 1960/61 н.р. нараховувалось 18 ЗВО, у 1965/66 н.р. кількість скоротилася до 17. Скорочення кількості ЗВО відбувалось одночасно із збільшенням контингенту студентів. Загальна кількість студентів м. Києва у 1960/61 н.р. становила 72046 чол., через п’ять років – вона збільшилася майже на 50% (117379 чол.).

В музеї історії академії. 1969 р.

В контрольно-сімянній лабораторії агрономічного факультету. 1969 р.

     Окрім того, у 1958-1965 рр. кількість учених збільшилась з 37 до 94 тис. осіб. Як і раніше, головним науковим закладом України була Академія наук УРСР. До її складу на кінець 50-х рр. входило 36 науково-дослідних інститутів і 19 інших наукових установ. Основна увага вчених зосереджувалась на фундаментальних проблемах, які визначали перспективи науки.

Лабораторія кафедри тракторів і автомобілів. 1969 р.

Корпус ветеринарного факультету академії. (6 учбовий корпус). 1969 р.

     З часу створення УСГА (1954 р.) та включення її як навчальної частини до Української академії сільськогосподарських наук (1956 р.), у 1954-1962 рр. академія діяла у складі таких факультетів: агрономічного; агрохімії і ґрунтознавства; лісогосподарського; лісомеліоративного; лісоінженерного; механізації сільського господарства; механізації лісового господарства; механічної технології деревини; економіки і організації сільського господарства; електрифікації сільського господарства. У 1962 р. до складу академії входило 8 факультетів і 58 кафедр.
     Усі факультети також здійснювали підготовку фахівців і на заочному відділенні. Кількість студентів на 1 січня 1960 р. становила близько 3 тис. осіб стаціонарної форми навчання та майже 6 тис. – заочної форми навчання. Загальна кількість студентів, що закінчили факультети й інститути до 1917 р., становила 1527 осіб, у 1917-1962 рр. – 18 530 осіб, а студентів-заочників у 1932-1962 рр. – 1 731 осіб.

Лекція проф. Ф.М. Пономаренка. 1969 р.

У електронного мікроскопа кафедри експлуатації МТП. 1969 р.

     Після ліквідації Української академії сільськогосподарських наук 1964 р., Українська сільськогосподарська академія продовжила свою історію в автономному статусі та перейшла в підпорядкування Міністерства сільського господарства СРСР. Його структурні відділи та служби визначилися статутом ЗВО, затвердженим Міністерством сільського господарства УРСР 6 червня 1962 р. До складу ректорату входили ректор і 5 проректорів, кожний з яких відповідав за певну ділянку життя і діяльності УСГА (організація навчального процесу, наука, заочна освіта, робота з іноземними студентами, діяльність адміністративно-господарської частини). Відповідно до статуту діяла рада академії чисельністю 77 чоловік. Її очолював ректор, а членами ради були проректори, декани факультетів, завідуючі кафедрами, директори навчально-дослідних господарств. Вона займалася питаннями навчальної та методичної роботи, присвоєння вчених звань, обрання та переобрання за конкурсом на вакантні посади професорсько-викладацького складу та ін. Тоді до складу академії входили такі факультети: агрономічний, агрохімії і ґрунтознавства, зоотехнічний, ветеринарний, механізації сільського господарства, електрифікації сільського господарства, лісогосподарський та економіки і організації сільського господарства.

Пересипкін В. Ф.                       Юрчишин В. В.                   Богданов Г. О.

     В ці роки – 1962-1968 рр. – очолював Українську сільськогосподарську академію ректор Володимир Федорович Пересипкін. На посаді ректора УСГА В.Ф. Персипкіна замінив у 1968 р. доктор економічних наук, професор Володимир Васильович Юрчишин та очолював академію до 1976 р., а його в свою чергу змінив доктор сільськогосподарських наук, професор, академік ВАСГНІЛ Богданов Григорій Олександрович (1976-1979 рр.).
     У складі академії продовжували діяти і створювалися нові факультети. За вказаний період в академії було відкрито ряд факультетів і нових спеціальностей та спеціалізацій: захист рослин, економічна кібернетика, автоматизація сільськогосподарського виробництва, педагогічний, підвищення кваліфікації керівних кадрів та спеціалістів сільського господарства.
     Зокрема, педагогічний факультет став центром педагогічної освіти для викладачів аграрних технікумів не тільки України, а й інших республік колишнього Радянського Союзу. Фахівці забезпечували викладання спеціальних дисциплін (педагогіка і психологія) слухачам, які мали базову вищу освіту аграрного профілю.

Пам’ятник-надгробок воїнам та народним ополченцям, які загинули захищаючи Голосіїво в роки Другої світової війни. 1969 р.

Тренування студентів у тирі. 1969 р.

     6 травня 1965 р. з нагоди 20-річчя Перемоги силами колективу Сільськогосподарської академії було споруджено пам’ятник на братській могилі воїнів Радянської Армії та народних ополченців, які полягли в боях при обороні Києва у 1941 р. 6 листопада 1979 р. на місці братської могили було відкрито меморіальний комплекс у пам’ять загиблих в роки Другої світової війни. Прізвища 79 захисників Голосієва (серед них дві жінки) занесені на стелу меморіального комплексу.
     Отже, 60-70 роки ХХ ст. хоч були непростими для академії, про те завдяки компетентному керівництві закладом та висококваліфікованим працівникам, УСГА не просто продовжила існування і не була розформована, а й збільшив матеріально-технічну базу, відкрила ряд факультетів та кафедр.

М. Поливач