Газета "Освіта України". Оксана Зазимко: очну форму не замінити

April 17, 2020
НУБіП України

На відміну від шкіл, заклади вищої освіти виявилися краще підготовленими до впровадження дистанційної освіти. Звісно, лише співати оди онлайн-навчанню не варто: крім необхідності володіння відповідними технічними засобами і доступу до того ж таки інтернету, постають нові вимоги до форми роботи та мотивації як студентів, так і викладачів. Наше видання поспілкувалося із представниками вишів і дізналося, як заклади перейшли на інший формат роботи, якими є її особливості й чи треба остерігатися заміни традиційної освіти дистанційною.

 

ОЧНУ ФОРМУ НЕ ЗАМІНИТИ

 

     Навчання у закладі вищої освіти – це не лише теорія, а й практика.

     – У Національному університеті біоресурсів і природокористування відбувається навчання за близько 50 спеціальностями, більшість із яких – прикладні, технологічні. Тож ніколи тільки онлайн-навчання не стане замінником звичному, очному, – зауважує Оксана Зазимко, начальник навчального відділу НУБіП, доцент кафедри технології конструкційних матеріалів і матеріалознавства. – Адже професійна підготовка майбутніх агрономів, біотехнологів, лісівників, лікарів ветеринарної медицини, інженерів-механіків, конструкторів енергетиків, автоматників, тваринників вимагає потужної лабораторної і практичної бази, і лекції можуть складати лише 30–40 відсотків навчального часу. А всі навички відпрацьовуються в навчально-наукових лабораторіях, навчально-дослідних господарствах тощо, яких на сьогодні в університеті достатньо.

     Попри орієнтування на практичну складову підготовки студентів, вимушене дистанційне навчання не застало НУБіП зненацька. Адже вже більш як п’ять років у виші дуже активно працюють на потужній платформі дистанційного навчання – Moodle E-Learn, а для якісного викладання лекційного матеріалу студентам та забезпечення зворотного відеозв’язку використовуються електронні ресурси ZoomCisco WebEx Meeting тощо. Тож теоретичну складову освіти студенти можуть опановувати і під час вимушеної самоізоляції.

 

КУРСІВ БІЛЬШЕ, НІЖ ДИСЦИПЛІН

     – Нині в університеті вивчаються понад 2200 дисциплін, а електронних навчальних курсів створено близько 2800 – тобто навіть більше! Наприклад, на кафедрі вищої математики, як і на багатьох інших, є кілька працівників, які створили альтернативні й авторські E-Learn курси. На платформі є всі лекції, практичні, тести для модульного контролю та завдання для самоперевірки, – розповідає Оксана Володимирівна.

     Звісно, не можна не зважати на те, що багато студентів вишу – вихідці із сіл або невеликих містечок нашої країни, де нині можуть бути проблеми з доступністю до всесвітньої мережі. Зрозуміло, що хороші викладачі зважають на можливості, які мають їх студенти.

     – Я, наприклад, веду дисципліну «Матеріалознавство», – продовжує Оксана Володимирівна. – Є кілька студентів у групі, котрі поїхали додому, в село. Я їм надсилаю завдання, зокрема й електронною поштою, спілкуюся у Viber-групі, яку ми створили зі старостами, дехто виконує завдання від руки, фотографує і надсилає свої відповіді, котрі я перевіряю. Іноді для цього їм потрібно навіть залазити на горище будинку – щоб «упіймати» інтернет. Тобто університет забезпечує можливості максимально, проте у кожного студента в такий непростий час – різні можливості скористатися цими напрацюваннями. Є діти, які лишили власні стаціонарні комп’ютери у гуртожитку – не змогли вивезти, коли спішно їхали додому. Але ми враховуємо всі нюанси і гнучко підходимо до кожного випадку.

     Звісно, дистанційне виконання лабораторних робіт та практичних завдань, поданих на електронній платформі, не замінить реальну, власноруч виконану роботу. Як же надолужити відсутність лабораторних та практичних занять? У планах вишу – коли закінчиться карантин, отримані в дистанційний спосіб знання студенти мають закріпити на практиці шляхом інтенсивного проведення протягом двох тижнів лише лабораторних та практичних занять (без лекцій).

     – Якщо вдасться продовжити на два тижні семестр (який, за планом, закінчується 16 травня), студенти відпрацьовуватимуть саме лабораторно-практичні заняття, – розповідає Оксана Зазимко. – Було б ідеально, якщо б це вдалося, і вже після такої роботи складалася б екзаменаційна сесія. Але, звісно, все залежатиме від епідеміологічної ситуації та рішень уряду.

 

Максим КОРОДЕНКО,
газета "Освіта України"
№ 15 від 13 квітня 2020 року 

 
 

Г

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook