Успішно захистився аспірант професора Шкіль С.О.

Успішно захистився мій перший аспірант - ректор і пастор Іван Іванович Русин із роботою "Місіональна теологія Л.Ньюбігіна".

Слід відмітити, що Ньюбігін відіграв провідну роль у сучасній місіональній теології через те, що показав простий шлях із цілого ряду складних проблем. А саме, західна теологія в середині XX століття зрозуміла, що складність проблем, які постають під час місії, перевищує можливості їх вирішення. Шукані у старих парадигмах рішення виявлялися неефективними. Також ставало очевидним, що пропоновані складні рішення складних проблем все менше були такими, що дійсно засновувалися на Євангелії. Пропоновані Ньюбігіним ідеї можна порівняти із розрубуванням «гордієвого вузла». Коли він запропонував власні прості ідеї усі їх прийняли. Це – пріоритет місцевих проповідників, а не диктатура західних місій. Діалог із місцевими контекстами, а не моногологічна проповідь. Розуміння, що не місіонер проповідує, а діє через місіонера Бог. Що немає діалогу релігійного та світського світоглядів, а є єдиний світоглядний діалог, оскільки кожен світогляд спирається на певні вірування, а отже, можливий рівноправний партнерський діалог, коли Успішно захистився мій перший аспірант - ректор і пастор Іван Іванович Русин із роботою "Місіональна теологія Л.Ньюбігіна". Слід відмітити, що Ньюбігін відіграв провідну роль у сучасній місіональній теології через те, що показав простий шлях із цілого ряду складних проблем. А саме, західна теологія в середині XX століття зрозуміла, що складність проблем, які постають під час місії, перевищує можливості їх вирішення. Шукані у старих парадигмах рішення виявлялися неефективними. Також ставало очевидним, що пропоновані складні рішення складних проблем все менше були такими, що дійсно засновувалися на Євангелії. Пропоновані Ньюбігіним ідеї можна порівняти із розрубуванням «гордієвого вузла». Коли він запропонував власні прості ідеї усі їх прийняли. Це – пріоритет місцевих проповідників, а не диктатура західних місій. Діалог із місцевими контекстами, а не моногологічна проповідь. Розуміння, що не місіонер проповідує, а діє через місіонера Бог. Що немає діалогу релігійного та світського світоглядів, а є єдиний світоглядний діалог, оскільки кожен світогляд спирається на певні вірування, а отже, можливий рівноправний партнерський діалог, коли сучасній культурі – все це важливі теми для Ньюбігіна. Дисертант надає нової інтерпретації ідеям Ньюбігіна, а також показує шляхи можливості їх практичного застосування в Україні. Найбільш важливим результатом дослідження ми вважаємо демонстрацію того факту, що тріадологічне розуміння місії у англіканського богослова відкрите до традиції грецької патристики. Також надзвичайно важливою є відкритість до сучасної католицької та православної теології, яка вважає метою людського життя причетність до спілкування Трійці.

Іван Іванович Русин проявив себе як зрілий дослідник, який вільно осмислює великі масиви англомовної літератури, може бути оригінальним мислителем, особливо коли долає власну схильність до схоластичного мислення по спіралі з деякими повторами попередніх тез перед кожним новим кроком у герменевтиці текстів Ньюбігіна. Як дослідник за час роботи над дисертацією Іван Русин виріс, перед ним сьогодні відкриваються нові перспективи, і це не може не радувати, оскільки до цього ми знали Івана Русина як прекрасного організатора духовної освіти в Україні, який старається не лише для власної церкви, а й для всього українського християнського середовища.

Світлана Шкіль,
професор кафедри філософії