Гуманітарно-педагогічний факультет успішно провів ще одну «Школу молодого педагога»

30 січня на гуманітарно-педагогічному факультеті і його кафедрі педагогіки відбувся загальноуніверситетський захід – «Школа молодого педагога», який, за словами декана Василя Шинкарука, вже став традиційним для викладачів, чий педагогічний стаж не перевищує трьох років. Хоча бажання долучитися до обговорення актуальних освітянських питань та підвищити психолого-педагогічну майстерність виявили як більш досвідченіші наші колеги, так і аспіранти спеціальностей «Освітні, педагогічні науки», «Професійна освіта»., «Філософія», «Історія та археологія». А девізом сьогоднішньої школи стали слова відомого педагога-гуманіста Василя Сухомлинського: «Молодий фахівець стає хорошим педагогом, перш за все, завдяки творчій праці педагогічного колективу». Тож для творчої праці науковці факультету, зокрема, кафедри педагогіки запропонували серію майстер-класів і тренінгів.

Відкрив семінар ректор Станіслав Ніколаєнко. Перш, ніж перейти безпосередньо до тематики заходу, Станіслав Миколайович коротко розповів про стан справ в університеті та чим виш живе сьогодні. Попри вагомі зрушення в якості освітнього процесу та в інших видах життєдіяльності, є ще чимало викликів. І саме викладачі, в тому числі і присутні в цій залі, мають давати на них достойну відповідь. Перше – це підготувати такого фахівця, який зміг би вивести країну на високий рівень її розвитку. Друге – забезпечити такий освітній процес, щоб наші випускники змогли працювати на будь-якому виробництві. Звичайно для цього викладач повинен відповідати таким вимогам: бути професіоналом своєї справи, володіти іноземними мовами, пов’язувати навчання і науку, бути моральним авторитетом, запобігати психологічному вигоранню. А ще, наголосив ректор, стосунки між колегами повинні бути товариські, партнерські і, разом із тим, вимогливі. Про що неодноразово, підкреслив він, наголошує і керівникам адміністративних служб університету. Зверхність і недоброзичливість просто недопустимі тут. А наостанок Станіслав Ніколаєнко закликав кожного в аудиторії серйозно поставитися до виконання головних завдань реформування НУБіП, про які йшлося в публікаціях раніше.

Потому як і планувалося кожна доповідь супроводжувалася запитаннями і відповідями. З аудиторії на адресу ректора їх лунало декілька. Зокрема, звучало прохання поділитися власним «рецептом» і баченням того, як сьогодні утримати в аудиторії студента. Звичайно, що питання мотивації є дуже важким. Однак, на думку Станіслава Ніколаєнка, цьому сприятиме підвищення рівня матеріального достатку населення, адже тільки у нашому університеті 42% студентів змушені працювати і пропускати заняття, бо не мають буквально за що жити. А щодо викладачів, то цьому можуть зарадити високий професіоналізм, перебудова навчального процесу, коли ми навчаємо не те, що вміємо, а те, що сьогодні треба, і, звичайно, якісна профорієнтація та залучення на навчання кращих із кращих.

Наступна доповідь була присвячена питанням тлумачення та змістових складових освітніх програм і новелам двох законів: «Про освіту» та «Про вищу освіту». Про це молодим викладачам розповіла начальник навчального відділу Оксана Зазимко. Мова йшла також про особливості цьогорічної вступної кампанії, новації, що передбачаються в освітньому процесі безпосередньо НУБіП (зменшення кількості дисциплін, відхід від поняття «залік» тощо).

Доповідь викликала жваве обговорення. Особливу стурбованість серед молодих викладачів викликає вступ у магістратуру на основі ЗНО. Так, якщо, наприклад, при викладанні дисциплін на інженерних факультетах акцент у нас на ті ж сільськогосподарські машини, то чи враховано це буде у тестових завданнях. Як показав досвід минулого року, такий іспит ґрунтується на фундаментальних дисциплінах. А їх вивчення має бути обов’язково передбачене навчальним планом, прозвучало у відповідь. Окрім того, лунало прохання оптимального розкладу занять викладачів, адже потрібен час для наукової, методичної роботи чи підтримання міжнародних зв’язків. Диспетчерська служба для цього робить усе можливе, запевнила Оксана Зазимко. Однак компактно розподілити розклад – це вже прерогатива кафедри.

Також молоді викладачі торкнулися різних аспектів іншомовної підготовки, зокрема, вивчення англійської мови як студентами, так і працівниками, здачі іспиту на рівень володіння англійською після закінчення університетських мовних курсів та пропозиції щодо поліпшення їх роботи і налагодження зворотнього зв’язку зі слухачами.

Велику зацікавленість аудиторія проявила до доповіді кандидата педагогічних наук Артура Кочаряна, присвяченій проблемі застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. У зв’язку із численними новаціями, розвитком технологій змінюється і роль викладача. Сьогодні він має орієнтуватися на глобальне мислення і потреби роботодавців, зазначив доповідач. А якщо конкретніше – маємо навчити студентів тому, що найближчих десять років не буде вміти робот, тобто генерувати, а не відтворювати знання.

Але ж чимало здавалося б дуже корисних технологічних і наукових розробок принесли світу тепер уже глобальні проблеми. Тому доцент кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті Ірина Сопівник адресувала доповідачу запитання якщо не всіх, то багатьох із присутніх в аудиторії: чи не понесе загрозу людству штучний інтелект, навівши приклад робота, який дав однозначно ствердну відповідь на запитання журналістів, чи готовий вбити людину.

Безперечно, така загроза є. Але, зауважив Артур Кочарян, натискати кнопки і генерувати ідеї повинні ми, а роботи лише їх виконувати та полегшувати виконання.

У продовження дискусії декан Василь Шинкарук поцікавився позицією доповідача «за чи проти» щодо класичної педагогіки та інформаційно-комунікаційних технологій. На думку Артура Кочаряна, все залежить від сценарію використання та навів простий приклад, як із користю можна використовувати на занятті сучасні і привабливі для дітей та молоді гаджети. Він переконаний, що, коли під час уроку діти бавляться телефоном, то це – виключно проблема вчителя, який не знає або не може в навчальних цілях його використовувати.

На цьому черговий семінар «Школи молодого педагога» завершився. Цікавлячись думкою його учасників вже після, колеги по цеху – Наталія Грищенко з факультету тваринництва та водних біоресурсів і Тетяна Вознюк з гуманітарно-педагогічного схвально відгукуються про захід та підкреслюють його необхідність для викладачів-початківців і не тільки. А на моє запитання, що хотіли б на перспективу, серед пропозицій була власне організація документообігу, зокрема, оформлення планів, журналів, відомостей, бланків відповідей та інших документів, терміни їх подачі та зберігання – тобто, паперова робота. Але правильно її вести потрібно уміти всім. Щодо ж до почутого на семінарі – під враженнями і в роздумах про втілення у практичну діяльність.

Ольга Наконечна