Кліматична політика ЄС і майбутнє українського аграрного сектору: у НУБіП України відбувся освітній семінар
7 жовтня 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся онлайн-семінар «Роль європейської кліматичної політики у переговорах між Україною та ЄС в аграрній сфері». Захід об’єднав питання європейської кліматичної політики, екологічної трансформації сільського господарства та європейської інтеграції України, продемонструвавши, наскільки тісно сьогодні переплітаються екологічні стандарти, економічні інтереси й міжнародна дипломатія.
Семінар організували Центр європейської аграрної політики та дипломатії, кафедра міжнародних відносин і суспільних наук та кафедра екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України в межах проєкту Erasmus+ напряму Жана Моне «Переговорна дипломатія між ЄС і Україною в аграрній сфері» (EUNDAS) за підтримки Європейського Союзу.
Спікерами заходу стали Олена Кропивко, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України, та Олександр Заверталюк, аспірант другого року навчання за спеціальністю «Екологія» НУБіП України. Модерував зустріч Богдан Грушецький, кандидат політичних наук, керівник Центру європейської аграрної політики та дипломатії НУБіП України. До участі в семінарі долучилося понад 60 учасників з різних міст України, зокрема викладачі та студенти спеціальності «Міжнародні відносини» НУБіП, а також викладачі та студенти спеціальності «Міжнародні відносини» Сумського державного педагогічного університету.
Європейський зелений курс: від кліматичних цілей до міжнародних переговорів
У центрі уваги учасників опинилося питання, як кліматична політика Європейського Союзу змінює умови функціонування аграрного сектору та впливає на переговорний процес між Україною та ЄС.
Олена Кропивко представила комплексний огляд становлення та розвитку кліматичної політики Євросоюзу, приділивши увагу Європейському зеленому курсу, меті досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та переходу від викопного палива до відновлюваних джерел енергії.
Окремо було розглянуто ключові механізми європейського кліматичного регулювання, зокрема систему торгівлі викидами парникових газів, розподіл зусиль між державами-членами та політику у сфері землекористування. Ці інструменти формують нові вимоги до економічної діяльності, промисловості й сільського господарства, а отже, безпосередньо впливають на умови європейської інтеграції України.
Важливою складовою виступу стало обговорення викликів, які постають перед українською державою в умовах повномасштабної війни. Зокрема, учасники розглянули потенційний вплив механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на український експорт і пов’язані з ним питання взаємодії України з Європейською комісією.
Ці питання засвідчують, що переговори про вступ України до ЄС відбуваються в умовах трансформації самого Європейського Союзу. Тому адаптація до європейських кліматичних стандартів потребує не лише змін у національному законодавстві, а й належної дипломатичної підготовки, врахування економічних інтересів України та пошуку практичних рішень, які відповідатимуть реаліям воєнного часу.
Пестициди та екологічні стандарти: як поєднати ефективність і безпеку
Олександр Заверталюк представив результати дослідження використання пестицидів в Україні та країнах Європейського Союзу. Доповідь охоплювала динаміку застосування пестицидів, навантаження на сільськогосподарські землі та регуляторний статус діючих речовин.
За наведеними в дослідженні даними, загальний обсяг використання пестицидів в Україні у 2018–2025 роках скоротився на 15%. Водночас це скорочення значною мірою пов’язане із втратою сільськогосподарських земель, а не обов’язково зі зменшенням інтенсивності внесення препаратів на гектар. Отже, оцінювання екологічного впливу аграрного виробництва потребує комплексного підходу, який враховує не лише загальні обсяги використання, а й характеристики застосовуваних речовин та пов’язані з ними ризики.
Під час обговорення також порушили питання наближення українських практик до європейських регуляторних вимог, оновлення моніторингу діючих речовин і необхідності інформаційно-освітньої підтримки аграріїв у процесі переходу до використання дозволених у ЄС препаратів.
Ця тема має особливе значення для майбутнього українського аграрного сектору, адже європейська інтеграція передбачає не лише доступ до спільного ринку, а й поступове узгодження екологічних вимог, виробничих практик і підходів до захисту довкілля.
Міжнародний кліматичний тиждень: спільна відповідальність і нові можливості для України
Проведення семінару в межах Міжнародного кліматичного тижня стало нагодою привернути увагу до глобальних кліматичних викликів та їхнього безпосереднього зв’язку з економічним розвитком, міжнародною співпрацею й майбутнім сільського господарства. Зміна клімату, скорочення викидів парникових газів, збереження родючості ґрунтів і раціональне використання природних ресурсів потребують узгоджених дій держав, міжнародних організацій, наукової спільноти та аграрного бізнесу.
Для України кліматична проблематика має особливий вимір. Відновлення сільськогосподарського виробництва в умовах війни, збереження земельних ресурсів, адаптація до європейських екологічних стандартів і забезпечення продовольчої безпеки мають розглядатися у взаємозв’язку. Водночас кліматична трансформація відкриває можливості для модернізації аграрного сектору, поширення сталих виробничих практик і поглиблення співпраці з європейськими партнерами.
Міжнародний кліматичний тиждень є важливою нагодою для поширення знань про кліматичні зміни, обміну досвідом та пошуку практичних рішень. Для університетської спільноти участь у таких ініціативах — це також можливість поєднати наукові дослідження з актуальними потребами суспільства та підготовкою фахівців, здатних працювати на перетині екологічної політики, міжнародних відносин і дипломатії.
Аграрна дипломатія — важливий складник європейської інтеграції
Семінар продемонстрував, що європейська аграрна дипломатія виходить далеко за межі обговорення торговельних питань. Вона охоплює кліматичну політику, екологічні стандарти, економічну конкурентоспроможність, продовольчу безпеку та пошук взаємоприйнятних рішень у процесі переговорів між Україною та Європейським Союзом.
Для майбутніх фахівців із міжнародних відносин розуміння цих процесів є важливою передумовою професійної підготовки. Адже успішна дипломатія потребує не лише знання міжнародних інституцій і переговорних механізмів, а й здатності аналізувати галузеві проблеми, оцінювати наслідки регуляторних змін та аргументовано представляти національні інтереси.
Проведення таких заходів у межах проєкту EUNDAS сприяє поглибленню знань про європейську аграрну політику, формуванню практичних компетентностей у сфері переговорної дипломатії та розвитку фахового діалогу щодо європейського майбутнього України.
Дякуємо спікерам і всім учасникам за долучення до обговорення актуальних питань кліматичної політики, сталого сільського господарства та європейської інтеграції.
