Результати проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективи та загрози для агропродовольчого сектору України в умовах реалізації європейської зеленої угоди»

21 і 22 травня 2026 р. у стінах Національного університету біоресурсів і природокористування України у змішаному форматі проходила міжнародна науково-практична конференція «ПЕРСПЕКТИВИ ТА ЗАГРОЗИ ДЛЯ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЗЕЛЕНОЇ УГОДИ».

Робота конференції була спрямована на пошук наукових підходів до уникнення потенційних загроз і всебічного використання перспектив Зеленої угоди ЄС для вітчизняного агропродовольчого сектору на шляху євроінтеграції. До плідної і конструктивної наукової дискусії долучилися понад 130 учасників: українських та зарубіжних вчених, представників агробізнесу, громадських організацій, органів державної влади, аспірантів і студентів. Варто зазначити, що конференція стала вже третьою масштабною подією в рамках реалізації проєкту Erasmus+ Модуль Жана Моне «Європейський зелений курс: від теорії до практики в агропродовольчому секторі України» 101176557 – EGDUA – ERASMUS-JMO-2024-HEI-TCH-RSCH, яка підтримується Європейським Союзом.

До організації наукового заходу разом із командою проєкту EGDUA від Національного університету біоресурсів і природокористування України долучились наступні науково-освітянські установи України та ЄС: Лейбніц інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (Німеччина), Латвійський університет наук про життя та технологій (Латвія), Університет прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (Німеччина), Словацький аграрний університет в Нітрі (Словаччина), Центр досліджень клімату Варшавського університету наук про життя (Польща), Шведський університет аграрних наук (Швеція), Сумський національний аграрний університет, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Вінницький національний аграрний університет, Білоцерківський національний аграрний університет, Державний торговельно-економічний університет та Ужгородський національний університет.

Відкрив роботу пленарного засідання Міжнародної конференції проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності НУБіП України Олександр ЛАБЕНКО. У своєму вітальному слові він наголосив на тому, що за півтора року реалізації проєкту його командою вдалося виконати, навіть більше, ніж прописано в грантовій угоді. Також проректор щиро подякував кожному члену команди EGDUA, а саме: Олександру ФАЙЧУКУ (керівник проєкту), Олені КОВТУН, Наталії КОВАЛЕНКО, Альоні ТЮРІНІЙ за високоякісну роботу і побажав всім учасникам плідної наукової дискусії.

У свою чергу, керівник проєкту Олександр ФАЙЧУК висловив слова вдячності своїй професійній команді EGDUA, адміністрації факультету аграрного менеджменту, колективу кафедри адміністративного менеджменту та ЗЕД, Європейській Комісії, Національному Еразмус+ офісу в Україні, всім співорганізаторам конференції за допомогу і підтримку в організації Міжнародної конференції і, звісно, Збройним Силам України, які наближають перемогу нашої Батьківщини над ворогом.

Модераторами пленарного засідання виступили Альона ТЮРІНА та Олександр ФАЙЧУК.

Робота пленарного засідання розпочалася із цікавої доповіді керівниці проєкту APD Україна, доктора наук із аграрної політики Ольги ТРОФІМЦЕВОЇ, щодо ключових аспектів зеленої трансформації українського агропродовольчого сектору на шляху до ЄС. У процесі свого виступу Ольга Василівна запропонувала учасникам висловити свою думку щодо реалістичності вступу України до ЄС до 2030 р. — думки учасників дещо розділилися. Вітчизняна академічна спільнота у перший день роботи конференції презентувала різні кути погляду на проблематику зеленої трансформації українського агропродовольчого сектору. Так, д.е.н., проф. Наталія ТАНКЛЕВСЬКА і д.т.н., професор Тарас КАРАВАЄВ з Державного торговельно-економічного університету сфокусували увагу аудиторії на інноваційних підходах до повоєнного відновлення агропотенціалу України в умовах реалізації Європейської зеленої угоди, зокрема: розумному розмінуванні із застосуванням штучного інтелекту, вуглецевому землеробстві, енергонезалежності через біогазові заводи, автоматизації дефіцитних професій за допомогою роботів і VR-навчанні та зеленим фінансам.

У наступній доповіді д.е.н., проф. Ольга ЗІНЧЕНКО, в.о. завідувачки кафедри маркетингу та логістики Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара зацікавила учасників конференції різноманітними прогресивними міжнародними та європейськими підходами до впровадження зелених компетенцій і знань у систему вищої освіти.

Дискусію продовжила д.е.н., проф. Тетяна СОКОЛЬСЬКА завідувачка кафедри публічного управління, адміністрування та міжнародної економіки Білоцерківського національного аграрного університету, яка презентувала аудиторії власну модель освітньо-консультативної архітектоніки інноваційного розвитку зелених технологій агропродовольчої системи України.

Радниця з питань євроінтеграції комітету підприємців агропромислового комплексу при ТПП України Марія ЯРОШКО поділилася з учасниками власним стратегічним баченням на питання формування системи управління аграрною сферою України в контексті перспектив нової спільної сільськогосподарської політики ЄС на період 2028–2034 рр.

У свою чергу іноземні партнери поділилися своїм досвідом впровадження Європейської зеленої угоди. Зокрема, дослідниця та академічна викладачка Центру досліджень клімату Варшавського університету наук про життя (Польща) проф. Ніна ДРЕЄРСЬКА поділилась із аудиторією результатами своїх наукових досліджень щодо пошуку «спільного знаменника» між біоекономікою, циркулярною економікою і добробутом в умовах зеленої трансформації.

Доцентка та дослідниця Латвійського університету наук про життя та технологій (Латвія) докторка наук Сандія ЗЕВЕРТЕ-РІВЗА через призму Стратегії «Від ферми до виделки» чітко охарактеризувала новітні тенденції розвитку молочної галузі в країнах Балтії та поділилася власним бачення перспектив та загроз у процесі впровадження ЄЗК.

Фахову дискусію значно підсилив і практичний досвід агробізнесу. Генеральний директор ТОВ «ГАЛС АГРО» Сергій КРАВЧУК обгрунтував необхідність прискореного формування ринку біометану в Україні як перспективної ніші для вітчизняної економіки в умовах євроінтеграції. Директор департаменту з методології та впровадження цілей сталого розвитку у технологічній сфері міжнародної компанії МХП Олександр СЕМЕНЕЦЬ продемонстрував особливості і ключові методологічні засади реалізації стратегії сталого розвитку компанії МХП.

Завершив роботу пленарного засідання аспірант кафедри адміністративного менеджменту та ЗЕД, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим ГОПКА, який поділився результатами власного наукового дослідження щодо новітніх підходів до управління сталим розвитком сільськогосподарських підприємств.

22 травня конференція продовжила свою роботу у форматі секційних засідань за 4-ма напрямками:

• нова спільна аграрна політика ЄС: уроки для України;
• зелене економічне зростання і зелені фінанси агропродовольчого сектору;
• Smart-технології, кліматична нейтральність та екологічна стійкість агросфери;

• людський капітал зеленого агробізнесу.

Серед ключових доповідачів: завідувач кафедри землевпорядного проєктування НУБіП України, проф. Андрій МАРТИН із доповіддю на тему: «Вплив виконання ключових зобов’язань Європейського зеленого курсу на маржинальність сільського господарства України»; адвокат і керуючий директор Zvarun Law Firm, аспірант кафедри адміністративного менеджменту та ЗЕД Богдан ЗВАРУН розкрив тему: «Еко-схеми як інструмент реалізації зеленої архітектури спільної аграрної політики ЄС»; засновник і директор CARBONEX UKRAINE, аспірант кафедри адміністративного менеджменту та ЗЕД Андрій ГРИЩЕНКО зосередив увагу на темі: «CRCF як новий інвестиційний стандарт ринку видалення вуглецю та його значення для аграрного сектору України»; доцент кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва НУБіП України, консультантка із агротехнологій УАПГ Надія БОРДЮЖА підняла важливу тему: «Ефективність ATS у підвищенні екологічної стабільності КАС »); аспірант Білоцерківського національного аграрного університету Андрій МИХАЙЛЕНКО розпочав дискусію на тему: «Роль інноваційних технологій у сталому розвитку агропродуктового комплексу України»; наймолодший учасник студент НУБіП України Данило БІГУН привернув увагу до теми: «Грошово-кредитні умови, вартість боргу та інвестиційна діяльність агропромислового підприємства в контексті фінансування, пов’язаного зі стабільністю».

Підводячи підсумки дводенної роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Перспективи та загрози для агропродовольчого сектору України в умовах реалізації Європейської зеленої угоди» керівник проєкту EGDUA Олександр ФАЙЧУК наголосив на тому, що завдяки потужним доповідям відбувся надзвичайно цікавий науково-практичний діалог мж всіма ключовими учасниками зеленої трансформації агропродовольчого сектору нашої держави, а саме: науковцями, освітянами, представниками агробізнесу, органів державної влади і громадських організацій. Результатом стала генерація нових наукових і прикладних ідей, а також започаткування нових напрямків взаємовигідної співпраці учасників задля протистояння загрозам і максимальному використанню перспектив імплементації Зеленої угоди ЄС для сталого, стійкого та ефективного зростання українського агросектору!