Суспільство рівних можливостей: студенти-журналісти говорили про інклюзію, ЄС і виклики війни з професором Лідією ШИНКАРУК

Євроінтеграційний курс України — це не лише геополітичний вибір, а й зобов'язання будувати суспільство, засноване на цінностях Європейського Союзу: рівності, різноманітності та інклюзивності. Саме ці принципи лежать в основі ключових стратегій ЄС — від Європейського стовпа соціальних прав до Стратегічного порядку денного на 2024–2029 роки, де інклюзивний розвиток визначено одним із пріоритетів сталого майбутнього. Для журналістики, покликаної бути дзеркалом суспільства та інструментом формування громадської думки, розуміння цих принципів є не просто корисним — воно є професійно необхідним. Саме тому студенти-журналісти НУБіП України долучилися до практикуму «Соціально-економічна інклюзія в ЄС: інновації, проєктування та політики», щоб навчитися говорити про інклюзію грамотно, етично та з урахуванням реалій воєнного часу. Головна спікерка заходу — доктор економічних наук, професор Лідія ШИНКАРУК.

Під час практикуму було розглянуто поняття інклюзії як процесу збільшення участі всіх громадян у житті суспільства. Йшлося про необхідність усунення бар’єрів і створення середовища, у якому кожна людина, незалежно від своїх особливостей, має рівні права та можливості. Особливу увагу приділено тому, що сучасне суспільство повинне пристосовуватися до потреб людини, а не навпаки.

Професор Лідія ШИНКАРУК ознайомила студентів із ключовими концептами економічної інклюзії в Європейському Союзі. Зокрема, пояснила поняття inclusive growth (інклюзивне зростання), social inclusion (соціальна інклюзія) та financial inclusion (фінансова доступність). Учасники дізналися про стратегію Europe 2020, Європейський стовп соціальних прав, а також політику згуртованості ЄС, спрямовану на підтримку регіонів, зменшення нерівності та інвестиції у зайнятість.

Окремо йшлося про фінансову інклюзію як важливу складову економічної політики ЄС. Обговорювалися питання доступу громадян до банківських послуг, кредитування та цифрових фінансів. Студенти ознайомилися з європейськими підходами, які гарантують право кожного громадянина на базовий банківський рахунок та рівний доступ до фінансових ресурсів.

Під час практикуму також висвітлили стратегічний порядок денний Європейського Союзу на 2024–2029 роки. Серед головних напрямів — зміцнення економічної та соціальної бази, вирішення енергетичних проблем, посилення безпеки й оборони, розвиток інновацій, цифрових технологій та підтримка інклюзивного економічного відновлення. Особливу увагу учасники приділили обговоренню проблеми інклюзії в умовах Війни за Незалежність України.

У межах заходу студентка-журналістка Марія ШЕЛЕМБА поспілкувалася з професором Лідією ШИНКАРУК про те, як війна змінила українське сприйняття інклюзії:

— Як змінилося ставлення суспільства до інклюзії за останні роки?

— За останні роки в Україні ставлення до інклюзії помітно змінилося. Якщо умовно поділити, то є два напрями. Перший напрям — інклюзія людей, які брали участь у війні й отримали інвалідність. Із цією темою ми особливо близько зіткнулися з 2022 року, коли почалися активні бойові дії. Сьогодні інклюзія військових — одна з найактуальніших тем. Вона стосується не лише самих людей, а й їхніх сімей: дітей, батьків, дружин. Це також про матеріальне забезпечення, адже багато хто після поранень уже не може працювати так, як раніше. Тому це дуже болюче й важливе питання.

Другий напрям — інклюзія в ширшому сенсі: економічна, фінансова, соціальна. Йдеться про розвиток суспільства, яке є толерантним і надає рівні можливості всім громадянам незалежно від їхнього віросповідання, статі чи фізичних особливостей. Наш шлях України до Європейського Союзу передбачає саме побудову такого інклюзивного суспільства.

— Чи вплинула війна на розвиток інклюзії в Україні?

— Безумовно, вплинула. Передусім змінилося ставлення до військових, які отримали інвалідність. Українське суспільство почало інакше сприймати людей з інвалідністю. Але нам ще багато потрібно вчитися, як правильно комунікувати. На жаль, для України це нове масове явище, тому спілкування часто є складним. У майбутньому одним із головних викликів стане залучення людей з інвалідністю до роботи й активного суспільного життя.

— Нам як майбутнім журналістам цікаво, яку роль відіграють медіа у формуванні культури інклюзії?

— Поряд із державними інституціями, медіа мають бути насамперед безпечними й етичними. А ще — доступними для всіх, незалежно від фізичного стану людини. Люди з інвалідністю повинні мати повний доступ до інформації, освіти, культурних подій, програм і можливостей перекваліфікування через різні засоби комунікації. Наприклад, у Німеччині вже багато років існують онлайн-екскурсії музеями. Це дозволяє відвідувати їх дистанційно, і враження настільки реалістичне, ніби ти там присутній.

Практикум став важливою платформою для обговорення сучасних європейських підходів до інклюзії та ролі України у формуванні суспільства рівних можливостей. Окрім того, вже під час практики студенти-журналісти зможуть застосувати отримані знання для створення етичного та доступного медіаконтенту. Робота в межах інклюзивних проєктів та висвітлення соціально важливих тем дасть змогу майбутнім медійникам не лише вдосконалити професійну майстерність, а й навчитися етичної комунікації та розбудови безбар’єрного інформаційного простору. Такий досвід допоможе молодим фахівцям глибше зрозуміти соціальні виклики сьогодення та значення інклюзивної політики для нашої держави.