ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація»
Гуманітарна авра Національного університету біоресурсів і природокористування України має «потужно емануючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, – в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті». Цей стратегійний складник, на якому закцентовувала совість української нації Ліна Костенко, визначає крізь призму перебулого сьогодення і майбуття закладу освіти, що про нього йдеться, у ньому він постійно шириться і множиться. Особливе місце в цьому процесі займає спеціальність «Журналістика». Майбутні акули пера фіксують і осмислюють плин історії НУБІПу, постають як ретельні хроністи й разом зі своїми наставниками, відомими вченими та знаними журналістами, за настановами вже згадуваної легендарної української поетеси-шістдесятниці, формують «свою оптику, свою систему дзеркал», дбайливо й сумлінно. «розробляють свою гуманітарну політику, її стратегію та пріоритети».
Одним із важливих чинників такої гуманітарної діяльності є Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація», яку щорічно організовує кафедра журналістики та мовної комунікації, пропонуючи для наукового спілкування широке коло винятково актуальних проблем, що промовисто засвідчують секції цього інтелектуально-духовного дійства: «Еволюційні конотації сучасних соціокультурних трансформацій: українська модель, світовий досвід» (секція 1), «Соціокультурна інтеграційно-дезінтеграційна динаміка сучасних медіа» (секція 2), «Соціокультурні трансформації у вимірі утрадиційненої та нової лінгвістичної парадигми» (секція 3), «Соціокультурні трансформації і модерні особистісні, національні, європейські та загальноцивілізаційні комунікативні коди» (секція 4), «Освітологійний контекст соціокультурних трансформацій в Україні та світі» (секція 5), «Штучний інтелект та українські й світові медійно-освітні практики: експерименти, реальні досягнення, загрози, перспективи» (секція 6).
Цьогоріч конференція відбулася 19 березня в мережевому режимі. Її співорганізатри – Міністерство освіти і науки України, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського (Україна), Житомирський державний університет імені Івана Франка (Україна), Національний університет «Київський авіаційний інститут» (Україна), Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Україна), Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Україна), Редінгський університет (Великобританія), Поморський університет у Слупську (Польща), Університет імені Адама Міцкевича (Польща), Варшавський університет (Польща), Ґданський університет (Польща). Серед доповідачів – 187 докторів і кандидатів наук, аспірантів та магістрантів, які, крім України (Києва, Полтави, Одеси, Переяслава, Сум, Харкова, Херсона, Вінниці, Донецька (Вінниці), Кам’янця-Подільського, Черкас, Запоріжжя, Львова, Ужгорода, Чернівців, Дніпра, Білої Церкви, Ірпеня, Ніжина, Чернігова, Луцька, Хмельницького, Умані), представляли Польщу, Угорщину, Швейцарію, Велику Британію, Словаччину, Словенію, Туреччину, Китай. До конференції як слухачі доєдналися студенти гуманітарно-педагогічного факультету НУБІП.
Відкрив пленарне засідання начальник науково-дослідної частини професор Володимир ОТЧЕНАШКО, який наголосив на значущості проблем сучасної соціокультурної трансформації, що охоплюють такі важливі царини людського буття, як медіа, мова, комунікація. Він висловив упевненість, що черговий науковий форум, який уже традиційно проводить кафедра журналістики та мовної комунікації, матиме суспільний розголос й одержить належне практичне застосування, отже, сприятиме розбудові Української держави і її входженню до європейського співтовариства. З вітальним словом до учасників конференції звернулися декан гуманітарно-педагогічного факультету доцент Інна САВИЦЬКА й завідувач кафедри журналістики та мовної комунікації професор Світлана ХАРЧЕНКО. Модерував дійство професор цієї кафедри Микола СТЕПАНЕНКО.
З доповідями на пленарному засіданні виступили відомі українські й зарубіжні вчені: Ярослав ПОЛІЩУК, доктор філологічних наук, професор та керівник кафедри україністики, Університет ім. Адама Міцкевича (м. Познань, Польща), Галина СЮТА, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики, Інститут української мови НАН України (м. Київ, Україна), Тетяна КОСМЕДА, доктор філологічних наук, професор (Україна), професор титулярний (Польща), професор, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Валентина ЛАВРІНЧУК, кандидат філологічних наук, керівник творчого колективу «Pomlad» (м. Любляна, Словенія), Лариса КРАВЕЦЬ, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри філології Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ (м. Берегове, Україна), Іван ЧИЖ, кандидат юридичних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, Оксана МИКИТЮК, доктор філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови, Національний університет «Львівська політехніка» (м. Львів, Україна), Дмитро ТЕРЯЄВ, кандидат філологічних наук, доцент, доцент Інституту Україністики Пряшівського університету в Пряшеві (Пряшів, Словацька Республіка), Наталія ПІДДУБНА, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови імені професора Л.А. Лисиченко, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (м. Харків, Україна), Тетяна ЄЩЕНКО, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри українознавства та філософії ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» (м. Львів, Україна), Надія СЕНЧИЛО-ТАТЛІЛІОҐЛУ, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри туристичного супроводу, Університет Ататюрка (м. Ерзурум, Туреччина). Кожну доповідь сприйнято з великим інтересом, виникали жваві дискусії, панувала толерантна форма наукової комунікації – невимушений діалог.
Результативною і конструктивною була робота секцій. В обговоренні доповідей відомих учених брали участь дослідники-початківці. Виник перегук поколінь науковців, яких єднала гострота порушених на конференції проблем, а також – що є по-особливому важливим – прагнення знаходити ефективні виходи із ситуацій, що відрефлексовують складне сьогодення України, пропонувати безпечні й надійні шляхи прямування нашої держави до вимріюваного впродовж століть майбутнього.
Учасники ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація» кінцевими словами ухвали взяли мудрий посил Ліни Костенко: «не треба чекати, щоб хтось» нам зробив наше «власне індивідуальне дзеркало і вмонтував його в систему суспільних дзеркал. Кожен має зробити це сам». Розмови на цю й інші теми знайдуть своє логічне продовження наступного року на черговому нашому науковому форумові.