Професор Руслан СОПІВНИК взяв участь у IX Міжнародній науково-практичній конференції «Передові технології реалізації освітніх ініціатив»
У лютому 2026 року педагогічна наукова спільнота зібралася на знакову подію – ІХ Міжнародну науково-методичну конференцію «Передові технології реалізації освітніх ініціатив». Організатором заходу став Університету Григорія Сковороди в Переяславі, а традиційним співорганізатором – Інститут цифровізації освіти.
На пленарному засіданні згаданого наукового кворуму виступив доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки Руслан Сопівник. Його участь у конференції стала не лише актом наукової комунікації, а й важливою апробацією результатів багаторічних досліджень у галузі лідерології для їхньої подальшої імплементації в освітній процес. Сьогодні професор Руслан Сопівник активно впроваджує результати своїх розвідок у навчальну практику, читаючи студентам цікаві авторські курси. Тема доповіді «Лідерство змін: узагальнення інтерпретаційних моделей» тісно корелює зі змістом саме цих авторських дисциплін. Наприклад, для майбутніх фахівців соціальної роботи Руслан Васильович викладає дисципліну «Соціальне лідерство і командоутворення». Для психологів-практиків — «Психологія лідерства і командоутворення». Здобувачам магістерського освітнього ступеня професор Сопівник Р. читає дисципліну «Лідерство і коучинг» (ОП «Педагогіка вищої школи» та ОП «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті»).
Окрім того, Руслан Васильович успішно реалізує авторські куси такі як «Лідерологія» та «Лідерство і адміністрування» для студентів гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України (ОП «Професійна освіта). Також, читається курс «Лідерство та адміністрування» для студентів спеціальності «Тваринництво» а також для спеціальності «Водні біоресурси і аквакультура». Звісно, що ці дисципліни спрямовані на формування у здобувачів освіти надпрофесійних, м’яких навичок успіху, що дозволить їм діяти з позиції лідера, працювати в команді, плідно комунікувати, раціонально розпоряджатись часом, ресурсами, презентувати себе у публічному просторі, дбати про власне здоров’я тощо.
Така широка палітра дисциплін вимагає постійного оновлення теоретичної бази, та узагальнення результатів прикладних досліджень, що й було продемонстровано під час пленарного засідання.
У доповіді «Лідерство змін: узагальнення інтерпретаційних моделей» представлено на міждисциплінарному рівні ґрунтовний аналіз сучасних підходів до розуміння феномену домінування високостатусного індивіда з використанням методології різних наук, таких як: психологія, соціальна психологія, політологія, менеджмент, історія, педагогіка. У підсумку викоремлено п’ять фундаментальних сфер дослідження лідерства змін, що дозволило комплексно висвітлити дану проблему. Було виокремлено і описано особистісний підхід, де зроблено акцент на важливості таких психологічних утворень як особистісні якості, «Я-концепція», інстинкти лідерів, крізь призму психоаналізу для розуміння природи лідерської харизми. Приділено увагу інтерпретації ситуаційної сфери та підкреслено роль взаємозв’язку між ефективністю лідера та конкретними умовами його прояву – від середовищних та професійних до складних соціально-психологічних контекстів. Взято до уваги поведінкові теорії, мотиваційні підходи, де лідерство трактується як здатність індивіда впливати на формування потребової сфери послідовників (А. Маслоу, К. Альдерфер, Дж. Макгрегора Бернса та ін). Автор довів, що лідерство виходить далеко за межі звичайного планування чи контролю, фокусуючись на координації та мотивації людського потенціалу. Узагальнено підходи в рамках ціннісної теорії лідерства, у процесі досягнення якого важливу роль відіграють знання, досвід, культура, метод управлінського впливу лідера, які можуть наслідувати і перейняти послідовники. Наголошено на взаємозв’язку цінностей лідерів і послідовників, що є ключовим фактором стійкості будь-яких організаційних змін.
Важливо, що згадані інтелектуальні надбання були апробовані на конференції та пройшли верифікацію у ході дискусії, з тим щоб надалі увійти до навчальних програм і силабусів відповідних дисциплін. У результаті цієї роботи було узагальнено понад 30 теорій походження лідерства та представлено у формі таблиці на електронних ресурсах навчання гуманітаріїв, тваринників та фахівців у галузі водних біоресурсів.